Перлина у короні міста або легенди Львівської Опери

0
1651
Перлина у короні міста або легенди Львівської Опери
Перлина у короні міста або легенди Львівської Опери

Навіть ніколи не побувавши у Львові, будь-який житель України добре знає один з головних символів нашого міста. Львівський національний академічний театр опери та балету імені Соломії Крушельницької або просто Львівська опера, яка за більш ніж 110-ти річне існування встигла обжитися багатою історією і власними легендами.

А почалось все з кінця ХІХ століття – час, коли королівське столичне місто Львів активно розвивалось. На його околицях виростали цілі райони престижних вілл і розбудовувались нові райони. З 1894 року відкрито регулярний рух четвертого в Австро-Угорщині електричного трамваю, тогочасної новинки громадського транспорту. В такий бурхливий час розвитку Львова міські урядники вирішили: для міста необхідний новий театр. Тим паче у 1892 році завершувалась дія привілею, за яким місто користувалось театром, побудованим ще Станіславом Скарбеком у 1842 році.

Невдовзі був оголошений конкурс. Водночас проводилась жвава дискусія щодо місця розміщення театру. Розглядалось кілька варіантів: теперішні пл. І. Підкови, пл. ген. Григоренка, пл. Галицька, у парку ім. І. Франка, на місці Низького замку та ін.

Площа І. Підкови (кол. Святого Духа)
Площа І. Підкови (кол. Святого Духа)
Площа Галицька
Площа Галицька
Місце, де колись знаходився Низький Замок
Місце, де колись знаходився Низький Замок
Парк ім. І. Франка (кол. Єзуїтський сад; Парк Костюшка
Парк ім. І. Франка (кол. Єзуїтський сад; Парк Костюшка
На верхньому фото Львівської Опери ще немає
На верхньому фото Львівської Опери ще немає

У 1896 році переміг проект, що надійшов з Лейцпигу.  Також вирішено: театр будуватиметься на площі Голуховських. Невдовзі виявилось, що надіслав його директор промислової школи, член Політехнічного товариства у Львові і відомий архітектор Зиґмунт Ґорґолевський. На конкурсі розглядалось всього два проекти. Другий, що не одержав підтримки суддів належав Яну Завейському. Він ще довго не міг погодитись з думкою суддів. Після напруженої дискусії і певних змін проект Ґорґолевського переміг.

На фото: Ян Завейський (справа) та Зиґмунд Ґорґолевський (зліва)
На фото: Ян Завейський (справа) та Зиґмунд Ґорґолевський (зліва)

Для виконання будівництва доводилось провести значні роботи. Перш за все змінено річище Полтви, що протікала тоді під проспектом Свободи. Земляні роботи розпочато 5 червня 1897 року.

Роботи над фундаментом театру
Роботи над фундаментом театру
Процес будівництва Львівської Опери
Процес будівництва Львівської Опери
Процес будівництва Львівської Опери
Процес будівництва Львівської Опери
План Львівської Опери
План Львівської Опери

4 жовтня 1900 року відбулось урочисте відкриття театру прем’єрою опери «Янек» Владислава Желенського. Серед знаменитих гостей була оперна співачка Соломія Крушельницька, письменник Генрик Сенкевич, композитор Ян Падеревський та ін.

Львівська Опера
Львівська Опера
Львівська Опера
Львівська Опера
Львівська Опера
Львівська Опера

З того часу Львівська опера обросла численними легендами. Тут не було своїх привидів, але навколо неї снують розповіді про «вагітну скульптуру» і нещасливі історії кохання з смертельним кінцем.

Перша з легенд виникла після смерті архітектора Львівської опери – Зиґмунта Ґорґолевського. Розказували, що він наклав на себе руки, а все через те, що ґрунт під театром почав осідати, і на стінах з’явились тріщини.

Львівська Опера
Львівська Опера

Романтичні історії, що крутяться навколо львівської опери, зазвичай мають трагічне завершення. У 1912 році Львів сколихнула жахлива новина –  акторку Львівської опери Яніну Огінську-Шендерович через ревнощі застрелив банкір і правник Станіслав Левицький.

Інший львів’янин – окуліст Бужинський через нещасливе кохання до співачки театру наклав на себе руки.

Одна з легенд пов’язана з надзвичайно красивою завісою «Парнас». ЇЇ замовили у польського художника Генрика Семирадського. Майже чотири роки працював митець над завісою для театру, та коли робота вже була готова виявилось що у міста немає грошей для оплати роботи художника. І тоді Генрик здійснив істино величний вчинок – подарував завісу театру.

На відкриття він приїхати не зміг. Подивившись на фотографію з зображенням театру, написав у листі: «Чудова будівля, усі земляки, хто бачив її, говорять про неї зі щирим захопленням».

Генрик Семирадський
Генрик Семирадський
Завіса театру «Парнас»
Завіса театру «Парнас»

Але одна з найнеймовірніших легенд – історія про суперечку навколо статуї «Слави» на фасаді театру. Якось з друзями повз Львівську оперу проходив професор Львівського університету Марс, який викладав гінекологію та акушерство. Побачивши статую він авторитетно повідомив що такий округлий животик як у неї буває тільки у жінок на четвертому місяці вагітності. Для підтвердження власних слів він віднайшов скульптора, який ліпив «Славу» а від нього дізнався адресу натурниці. В останньої і справді була дитина, на основі дати її народження він підтвердив власну правоту.

Статуя «Слави» на фасаді Львівської Опери
Статуя «Слави» на фасаді Львівської Опери
Статуя «Слави» на фасаді Львівської Опери
Статуя «Слави» на фасаді Львівської Опери

Впродовж усієї своєї історії оперний театр ім. Соломії Крушельницької знав багато періодів, упади та підйоми, та все ж Львівська опера вже давно стала однією з тих споруд, які «врослись» в образ міста і важко уявити Львів без цього шедевру архітектури.

Напишіть відгук