Пам’ятникові Міцкевичу у Львові – 110 років

Пам'ятник Адамові Міцкевичу

Пам’ятник видатному польському поетові Адаму Міцкевичу у центрі Львова відкрили 30 жовтня 1904 року. Творіння польського скульптора Антоні Попеля вважають одним з найкрасивіших пам’ятників Міцкевичу у світі.

Висота пам’ятника — 21 м, а фігури Міцкевича — 3,3 м.

Хоча за життя Адам Міцкевич (1798-1855) жодного разу не був у Львові, 1897 року Львівське літературне товариство ім. Адама Міцкевича виступило з ініціативою встановлення пам’ятника поетові у рамках підготовки до святкування століття від дня його народження. Комітет зі святкування ювілею вирішив, що пам’ятник має постати у формі колони, що буде гідною “короля духу”.

Розглядали кілька пропозицій щодо місця розташування пам’ятника: площа Святого Юра, площа Смольки (сучасна пл. Генерала Григоренка), на виході з вулиці 3 травня (сучасна вул. Січових Стрільців), перед входом до будівлі сейму (де зараз пам’ятник Іванові Франку), на Гетьманських Валах (проспект Свободи) чи на площі Маріяцькій (площа Міцкевича). Врешті-решт, було обрано площу Маріяцьку.

На конкурс подали 28 (за іншими даними — 23 або 20) проектів. Авторам поставлено тільки одну вимогу — основою пам’ятника має бути колона. Переміг, отримавши 1000 корон нагороди, проект Антоні Попеля.

На початках вартість спорудження пам’ятника оцінювали у 60 тисяч корон, однак згодом, після оцінки всіх завершених робіт, зокрема впорядкування площі навколо монументу, ця сума зросла до 200 тисяч. Це була величезна на той час цифра.  Станом на травень 1899 року зібрали тільки 13 557 корон.

На початку 1900 року розіслано звернення про допомогу до Львівської міської ради, Галицького сейму, та Польського кола у Віденському парламенті. Ці звернення були успішними. Міська рада виділила 60 тисяч і ще 9800 корон на будівництво фундаменту, Галицький сейм надав субсидію у розмірі 20 тисяч корон. Ще кільканадцять тисяч зуміли зібрати товариства, організації, банківські установи та різні міста і повіти.

Урочисте відкриття пам’ятника Адаму Міцкевичу розпочалося 29 жовтня 1904 року концертом Музичного товариства в Міському театрі. Наступного дня урочистість продовжилася богослужінням у Латинській катедрі. Службу правили архієп. Юзеф Більчевський, отці Заблоцький, Зайховський і Сапіга. Проповідь промовляв о. Глонб.

Церемонія відкриття пам’ятника розпочалася о 12.00. На трибуні, спорудженій перед пам’ятником, розмістилися гр. Станіслав Бадені, архієп. Юзеф Більчевський та Вебер, гр. Леон Пінінський та Владислав Міцкевич. Після кантати Станіслава Нєв’ядомського, яку виконав хор співацьких товариств Львова, розпочалися урочисті промови. Першим мав слово голова комітету побудови Б. Радзішевський. Під час його промови на огляд громадськості було відкрито пам’ятник. Наступним виступав президент міста Ґодзімір Малаховський. Він відзначив важливість встановлення пам’ятника Адамові Міцкевичу у Львові, адже “тепер це місто вшанувало великого поета не гірше за Краків і Варшаву”. У своїй промові він подякував тим, хто спричинився до спорудження монументу. Після звучання гімну поляків Міхал Ролле прочитав Пам’ятний акт.

Церемонію завершив урочистий похід львів’ян до пам’ятника, в якому взяло участь 87 товариств.

У Міському казино на вул. Академічній о 15:00 відбувся урочистий бенкет, на якому були присутні найповажніші гості урочистого відкриття. У приміщенні товариства “Скала” в цей час відбувався прийом, влаштований для селян: скромний обід і вокально-інструментальний вечір. А Перша ізраїльська громадська кухня від 12:00 до 14:00 організувала безкоштовні обіди.

Довкола колони Адама Міцкевича о 16:00 відбувся збір шкільної молоді. Після походу до пам’ятника у львівських школах відбулися вечори пам’яті поета.

О 17:00 урочисто віднесли вінки з-під монументу до будинку міського Художньо-промислового музею. Увечері в Міському театрі відбулися вистави – “Барські Конфедерати” та “Відьма”.

О 21:00 відбувся вечірній прийом у Ратуші. Гостей вітав президент міста Ґодзимир Малаховський з дружиною, – пише проект Інтерактивний Львів.

 

Напишіть відгук