Палаци Волині: вишуканий і величний Вишнівець

0
499
Палаци Волині: вишуканий і величний Вишнівець
Палаци Волині: вишуканий і величний Вишнівець

Сьогодні мова під про «палацову спадщину» Волинського краю. Будемо розповідати про те, коли і де виникали на Волині палацово-паркові ансамблі, хто і як їх будував; будемо показувати фотографії чи малюнки тих споруд, відображені у творчості переважно авторів ХІХ століття.

Палац, вважаємо, є певним символом елітарної культури краю, обійстям князівських, шляхетських родин, які через архітектуру і ландшафтне планування приносили модні й актуальні ідеї мистецтва Європи.

Наполеон Орда, середина ХІХ століття. Палац у Вишнівці здалеку. Зображення з Вікіпедії
Наполеон Орда, середина ХІХ століття. Палац у Вишнівці здалеку. Зображення з Вікіпедії

Палаців на Волині за всю історію було приблизно півтори сотні. Історія не зберегла нам більшості з них. Нищення під час світових воєн, радянські плюндрування і спричинена цим занедбаність і байдужість зіграли свою злу роль. Будемо розповідати і про те, чого уже не побачиш на власні очі, про забуті і вцілілі комплекси.

Хоче розпочати з південного волинського містечка Вишнівець, за дослідженням історика Станіслава Малаховського-Лемпіцького, обійстя перших волинських масонів. До сьогодні немає остаточного розуміння, коли Вишнівець з’явився на карті Європи. Перша згадка походить з XIV століття як про населений пункт, який уже існував. Тоді ним володіли нащадки руських князів (в тому числі Короля Данила) з литовським корінням. Власне, вважається, що у XV столітті ті нащадки стали називати себе Вишневецькими.

Палац у Вишнівці
Палац у Вишнівці

Містечко економічно зросло після утворення Речі Посполитої. Воно стало важливим торговельним пунктом Південної Волині. Ідея збудувати палац виникла у віленського воєводи, великого гетьмана литовського Міхала Сервація Вишневецького. Історики пишуть, що він, удосталь намандрувавшись теренами Західної Європи, дуже вподобав французькі палаци. Загорівся ідеєю збудувати не гірший у себе вдома. А що був досить багатим, то міг собі це дозволити фінансово.

Планування території 1800 року Яна Грізмеєра. Зображення з Національного музею у Варшаві
Планування території 1800 року Яна Грізмеєра. Зображення з Національного музею у Варшаві

Отож, у 1720-х роках почалося будівництво шикарного палацового комплексу. Припускають, що архітектором міг бути Якуб Бланже, за проектом якого тоді будували костел кармелітів у Вишнівці, однак остаточної версії авторства поки не встановили. У 1730-х роках палац у стилі пізнього бароко уже був збудований. Поруч заклали і великий парк так званого французького стилю. Йому характерне симетричне планування, головна вісь зазвичай впиралася у центральний фасад споруди поруч. У Вишнівці сад був розпланований на терасах.

«Перша тераса мала розпланування, що нагадувало сучасний прапор Великої Британії. У центрі була кругла галявина, що відігравала роль організаційного центру тераси. В кінцівках алей побудували 2 павільйони. Першу терасу від другої відокремлювала невисока підпірна стіна. На центральній осі саду були зроблені барокові сходинки на нижню терасу. Нижня тераса мала шість партерів і фонтан. Підкреслена геометричність розпланування, повна симетрія частин створювали сад значної мистецької вартості, що належав до найкращих зразків садів бароко», – ідеться про цей парк на Вікіпедії.

Палац у Вишнівці. Фото міжвоєнного часу
Палац у Вишнівці. Фото міжвоєнного часу

Палац виявився настільки великим, що суттєво перевершив навіть найвимогливіші стандарти життя магнатів того часу. Частину кімнат стали обладнувати як музейні. Наприклад, була окрема портретна, названа «залою Корибутів» з портретами предків будівничого замку. На стінах висіло багато картин відомих художників. Влаштували «китайську залу» з китайськими творами мистецтва, дзеркальну, мисливську зали і так далі. В окремій частині комплексу приміщень помістили родинний архів, бібліотеку тощо.

Палац у Вишнівці. Фото міжвоєнного часу
Палац у Вишнівці. Фото міжвоєнного часу

Наповнення палацу було чимось справді особливим і вражало своїм розмахом. Наприклад, в інтер’єрі було вжито чимало тканин, гаптованих золотом і сріблом, червоного оксамиту, атласні елементи. Усе виконано в голубих, білих і зелених тонах. У кімнатах було чимало фарфору і вишуканих меблів. Описувати це ще можна довго. Палац став місцем частого збору місцевої шляхти і державних посадовців. Тут двічі бував король Станіслав Август Понятовський.

Після смерті останнього чоловіка роду Вишневецьких палац перейшов до Мнішеків. Вони дещо перебудовували палац у стилі класицизму. Мнішеки продовжували наповнювати палац вишуканими роботами майстрів, збагачували бібліотеку. Так, ближче до середини ХІХ століття тут налічувалося 600 одиниць лише художніх робіт, 21 тисяча томів у бібліотеці тощо. У 1848 році палац відвідав Оноре де Бальзак і назвав його малим Версалем. Також був суттєво оновлений парк. Він тепер набув рис англійського «пейзажного» стилю відомого архітектора Діонісія МакКлера. Тут росли сосни, ялини, дуби, клени, липи тощо.

В ХІХ столітті палац переходив з рук в руки, вже тоді частину творів вивезли в Росію як компенсацію боргів – таке іноді траплялося. Комплекс зазнав руйнувань у Першій світовій війні. Його відбудовою займався відомий архітектор Владислав Городецький – той самий, який запроектував будинок з химерами у Києві. Дуже постраждав палац за Другої світової. Його грабували, багато чого було втрачено назавжди, інше розійшлося по музеях і колекціях світу.

В радянський час його ремонтували. Палац зберігся, однак всередині вже не має колишньої розкоші. Залишився і парк. Це все – усього за три години рейсової їзди з Луцька – нагадує про колишню магнатську велич і міць давньої Волині.
Вишнівецький комплекс був одним із найвеличніших приватних резиденцій Речі Посполитої і, без сумніву, залишається волинським палацом номер 1.

Олександр КОТИС

Джерело: http://www.hroniky.com/

Напишіть відгук