Невідома українська Прага

0
107

Відкривати заборонену, забуту, незнану Україну наших земляків — митців, науковців, патріотів, які змушені були виїхати за межі рідної землі — те, чому присвячує свою діяльність Міжнародний інститут освіти, культури та зв’язків із діаспорою. 19 квітня стартував новий проект — „Українська мистецька Прага міжвоєнного періоду“, який відкриє ще чимало невідомих сторінок і поверне імена людей до свого народу.

Дослідниця, науковиця, славістка, мистецтвознавиця Оксана Пеленська та консул із питань економіки і культури Генерального консульства Чеської Республіки у Львові Ігор Шедо. Львівська політехніка 19 квітня

Цього разу до Львівської політехніки завітала відома дослідниця, науковиця, славістка, мистецтвознавиця Оксана Пеленська та консул із питань економіки і культури Генерального консульства Чеської Республіки у Львові Ігор Шедо. Найпершим привітав гостей проректор Львівської політехніки Роман Корж.

— Для нас ця зустріч дуже важлива. Оксана Пеленська робить велику справу — на чужій землі шукає серце України… Коли я прочитала одну з праць нашої гості — „Український портрет на тлі Праги“, то не мала сумніву, що наш інститут проведе серію зустрічей, присвячених цьому націєтворчому періоду. Сьогоднішня зустріч — це лише один із перших кроків, — наголосила на початку зустрічі директорка МІОК Ірина Ключковська. — Основи, закладені у міжвоєнний період у Чехословаччині, стали підґрунтям для розвитку української науки, освіти, культури за межами нашої країни. З приходом комуністичного режиму з України емігрували не лише люди, а й ідеї, які проросли в різних країнах світу, дозволивши втримати і виплекати українську ідею та українську еліту. Це те, що не відбулося перед нашою визвольною революцією 1918-21 років і призвело фактично до її поразки. Саме тому період нашої незалежності — лише 25 років, а не сто, як у країнах Балтики. Та за міжвоєнний період Прага стала місцем, де формувалося серце нашої нації, нашої еліти.

Директор Міжнародного нституту освіти, культури і зв’язків із діаспорою Ірина Ключковська

Оксана Пеленська до Праги приїхала на запрошення першого посла України в Чехословаччині Романа Лубківського у 1993 році. Відтоді вона сторінка за сторінкою відкривала для себе і для нашої держави українську Прагу. Потужним імпульсом її пошуково-дослідницької праці стала осінь 1998 року, коли в Слов’янській бібліотеці віднайшли мистецьку збірку Музею визвольної боротьби України, що містила майже тисячу робіт та понад шістдесят імен митців, серед яких — Олександр Архипенко, Георгій Нарбут, Іван Кульць, Юрій Вовк та інші. Твори багатьох із них в Україні було знищено.

Зустріч із Оксаною Пеленською – „Українська мистецька Прага міжвоєнного періоду“

Гостя продемонструвала віднайдені роботи Тетяни Княгиницької, Ярослава Фартуха, Юліана Буцманюка, Галини Мазепи, Михайла Михалевича, Василя Петрука, Івана Сардена та інших художників.

— Прага стала місцем зустрічі сподвижників, натхненних ідеєю відновлення Української держави. Там відбувалася акумуляція національної енергетики, яку ретранслювали на окуповані українські землі. Тогочасна Прага — місце творення українського національного митця європейської культури. Але, на жаль, ця спадщина ще не осмислена в повному обсязі. Та вона здатна створити нову якість нашого мислення у ХХІ столітті, — додав мистецтвознавець, дослідник історії мистецтва, проректор Львівської національної академії мистецтв Роман Яців.

Звершення заходу теж було присвячене українському мистецтву, яке творилося в Празі. Струнний квартет Народного камерного оркестру „Поліфонія“ (керівник колективу Роман Кресленко) зіграв композицію „Молитва“ Василя Барвінського. Дсоповнити свої знання про видатних українців, які творили в Празі, можна було, оглянувши виставку, яку підготували працівники МІОК.

Наталія ПАВЛИШИН

Напишіть відгук