Найстаріший гербарій Європи зберігається у Львові (відео)

0
300

У відділі рукописних, стародрукованих та рідкісних книг ім. Федора Максименка Наукової бібліотеки Львівського національного університету ім. Івана Франка зберігається унікальна збірка гербаріїв. Серед них і найдавніший у Європі, який був зібраний ще у ХV ст., і вміщає 120 різних видів рослин, повідомляє Гал-інфо.

Книгознавець, кандидат історичних наук, завідувач відділу рукописних, стародрукованих та рідкісних книг ім. Ф. П. Максименка Микола Ільків-Свидницький продемонстрував рукописну працю невідомого автора – «Трактат про лікування людських хвороб». Особливістю цього трактату є те, що з часом до нього додали зібраний гербарій. Часова різниця між гербарієм і рукописом орієнтовно століття.

Як пояснив Микола Ільків-Свидницький, саме через те, що книга була пов’язана із медициною, до неї згодом був доданий гербарій. У такий спосіб користувачі книги мали можливість побачити, як виглядає та чи інша лікарська рослина. Загалом книга містить опис рослинності Західної України.

Рукопис виконаний каліграфічним почерком, однак, гортаючи книгу, можна помітити, що написали її кількома людей.

«Було кілька виконавців тексту, бо видно, що змінюється манера письма, різні почерки. Точно невідомо, де цей трактат був переписаний. Оскільки тут не збережений титульний аркуш і нема колофону, де писар зазначав би місце його написання. Тому точно стверджувати не можна, але можливо рукопис був написаний і у Львові», – розповів Микола Ільків-Свидницький.

Він додав, що рукопис наприкінці ХV ст. потрапив до бібліотеки Колегії львівських єзуїтів, з якої почався сучасний Львівський національний університет імені Івана Франка.

Варто додати, що рукопис без особливих ілюстрацій, але з помітками та коментарями стосовно опису певних хвороб. В тексті трапляються звичайні готичні ініціали, які були традиційними.

Як зазначив Микола Ільків-Свидницький, ці позначки та ініціали малював не ілюмінатор, а сам писар, адже вони є досить прості та не вибагливі.

«Характерно, що на полях бачимо «ручки», вказівні жести або ж манікули. Це такий собі вказівник, який був еквівалентом виразу «Nota bene» (зверни увагу, або добре поміть). Такі манікули поширені в італійських рукописах. Це могла бути позначка на якусь фразу чи абзац залежно від тексту. Вони у тексті не численні, але трапляються, окрім текстових чи числових поміток на полях книги», – сказав Микола Ільків-Свидницький.

Рукопис не має закінчення, текст обривається. Особливістю його є те, як вже було зазначено, що згодом разом із ним був спалітурений гербарій.

«Гербарій справжній. Це живі рослинки, які були висушені та вклеєні на папір. Рукопис пережив різні епохи, і це, безумовно, на ньому позначилося. Його книжкова конструкція є не зовсім цілісна і потребує втручання реставраторів. Одне із таких втручань здійснили фахівці-реставратори та ботаніки для консервації збірки. Консервайційні втручання фахівці робили в приміщення бібліотеки. Для цього використовували інструменти, які застосовують у зуботехніці. Реставратори акуратно вирізали тоненькі смужки мікалентного паперу і природним клеєм прикріплювали структуру стебла рослинки до паперу, щоб зберегти від подальших втрат. Гербарій вважають одним із найстаріших у Європі», – зазначив Микола Ільків-Свидницький.

Варто додати, що не усі рослини гербарію дійшли до наших часів. На деяких аркушах рослинки втрачені, тут залишилися лише підписи.

Також помітні сліди досить примітивної реставрації – підклеювання аркушів паперу.

«На цих сторінках ми бачимо рослинки, які дійшла до нашого часу з ХVІ ст. Гербарію понад чотири століття. Сам рукопис ще давніший, він з ХV ст. Чому він був доданий єзуїтами до трактату про лікування хвороб? Річ у тому, що тут зібрані лікарські трави. Різні настоянки та мазі, які виготовляли в аптеках. Львівські єзуїти мали свою аптеку, там цю книгу могли використовувати. Аптекарі мали можливість побачити, як виглядають рослини. Не варто забувати, що парк Франка також був єзуїтським городом. Цілком можливо, що ці рослинки можуть походити звідти», – сказав Микола Ільків-Свидницький.

За словами книгознавця, для відчитання гербарію потрібен фаховий спеціалізований латинський словник.

«Тут є записи латинською мовою. Також є пізніші записи польською, де була інформація про те, де рослина росте. Наприклад, на луках, на пагорбах, в лісах, в городах тощо», – розповів Микола Ільків-Свидницький.

Він додав, що цей примірник рукопису з гербарієм у бібліотеці намагаються не видавати широкому загалу. Його хочуть повністю оцифрувати та законсервувати, щоб не працювати з оригіналом, а вберегти його. Також мають намір зміцнити книжковий блок.

«Це один із тих екземплярів, який не видається, та й зрештою немає активного попиту. Він перебуває у стабільних умовах. Наша мета – зберегти його для майбутніх поколінь», – зазначив Микола Ільків-Свидницький.

Варто зазначити, що книга складається із черпаного паперу досить доброї якості.

«Це помітно по структурі. Для книги використали не дешевий папір, бо на ньому мали кріпити саму рослинку, тому не стояло питання економії коштів.

Щодо рукопису, то тут також можна гіпотетично говорити про місцеве написання. Однак не варто виключати, що рукопис міг бути привезений з іншої місцевості і був придбаний чи подарований єзуїтам. І опісля вони зробили підбірку рослин та зберігали все разом», – зазначив Микола Ільків-Свидницький.

«Трактат про лікування людських хвороб». Фото: Олена Ляхович
«Трактат про лікування людських хвороб». Фото: Олена Ляхович

Він додав, що у ХІХ ст. книга отримала оправу.

«Оправа не є оригінальна – це пресований папір, картон обшитий матерією. На корінці книги є назва «Трактат про хвороби із доданням гербарію». Номер рукопису підтверджує, що це одне із найперших надходжень бібліотеки. Її збірка рукописів раніше не була велика і була пов’язана виключно із спадком єзуїтського колегіуму у Львові», – сказав Микола Ільків-Свидницький.

Анна Джунківська

Напишіть відгук