Міфи про генерала УПА Романа Шухевича. Дата і місце народження

Міфи про генерала УПА Романа Шухевича. Дата і місце народження

Упродовж останніх років увага істориків в Україні та за її межами була, значною мірою, спрямована на дослідження історії Організації Українських Націоналістів та Української Повстанської Армії. У цьому контексті значний науковий інтерес викликає життєвий шлях і суспільно-політична діяльність активного діяча Української Військової Організації, Організації Українських Націоналістів, Головного Командира та генерал-хорунжого Української Повстанської Армії Романа Шухевича.

Від часу його загибелі, 5 березня 1950 року у Білогорщі неподалік Львова, пройшло вже понад 60 років. За цей період українська та зарубіжна історіографія поповнилася значною кількістю науково-популярної, публіцистичної та краєзнавчої літератури, що висвітлює життєвий шлях Романа Шухевича. Однак у багатьох з них фігурує неправильна його дата та місце народження.

Роман Шухевич. Світлина зі студентської справи Львівської політехніки, 1926 р.
Роман Шухевич. Світлина зі студентської справи Львівської політехніки, 1926 р.

Проведений детальний аналіз праць показав, що помилка вкралася із спогадів Омеляна Семена Волосянського.

Тож коротко про нього. Народився Омелян-Семен Волосянський 2 серпня 1908 року у селі Терло в сім’ї священика. У 1912 р. здав матуру (іспит зрілості) в українській державній чоловічій гімназії у Перемишлі. В роки Першої світової війни був четарем у Легіоні Українських Січових Стрільців. У міжвоєнний період працював приватним підприємцем у Львові. Згодом виїхав за кордон. Помер у квітні 1959 р. у США.

Омелян Семен Волосянський під псевдонімом Семен Байдович 1951 р. у філадельфійській газеті “Америка” опублікував спогади про Романа Шухевича під назвою “Краковець, місце народження Т. Чупринки”. Для кращого розуміння наведемо декілька обширніших цитат з них. Омелян Волосянський писав: “З приводу геройської смерті сл[авної] п[ам’яті] Генерала Тараса Чупринки [псевдо Романа Шухевича.– А. C.] мов на фільмовій ленті відновилися у моїй уяві спомини давно минулих літ, спомини з пережитих мною юнацьких років у містечку Краківці [тепер село Яворівського р-ну Львівської обл. – А. С.], яворівського повіту, в тому містечку, де родився і провів свої дитячі роки сл[авної] п[ам’яті] Генерал. […]. Десь коло 1904 року прийшов до Краківця на судового ад’юнкта молодий суддя Осип Шухевич. Він вів при тамошньому суді карний відділ. Уже в перших часах свого урядування став він відомий з того, що в гострих, нераз може й невибагливих словах картав і сварив наших селян, які з усякими дрібними образами, чи непорозуміннями волочилися по судах (ті справи звали в судах “писківки”). Була це просто пошесть серед селян ходити по судах і шукати свого “рихту”. Боровся з тою пошестю молодий суддя і одночасно виповів він війну яві, всяким покутним писарям, які по шинках за добрі гроші виготовляли скарги нашим дядькам. І справді мав він успіх, замилування волочитися по судах зразу значно змаліло, а покутні писарі декілька разів прикладно покарані залишили свої темні справи. […] Молодий суддя зразу теж приєднався до місцевого громадського життя. Увійшов до Виділів майже всіх товариств і брав активну участь в них. Особливо багато праці віддав він місцевому аматорському гурткові. Виступав сам на сцені і під час неприявности Тадзя Купчинського режисерував нові вистави. Разом з лікарем д-ром С. Полянським та другими зорганізували вони струнну оркестру при амат[орському] гуртку, в якій суддя грав на басі, а д-р Полянський на пяні. […] Сіллю в оці молодого судді стало Товажиство Стражи Огньовей в Краківці. Огнева сторожа була добре умундурована, мала добре пожежне приладдя і носила лискучі шоломи з польським орлом на чолі. Членами сторожі майже в 100 відсотках були міщани Українці. Суддя вписався до сторожі, дав себе обрати командантом, і на наступних загальних зборах перевів зміну статуту на пожарничо-рахункове товариство “Сокіл”. Польський орел зник з шоломів, а на його місце прийшла сокільська відзнака. […] І в 1907 році, в домі цього примірного та патріотичного подружжя прийшов на світ сл[авної] п[ам’яті] Генерал, якого охрестили Роман-Тарас. Як сьогодні стоїть мені перед очима образ цієї дитини. Головка з яснорусявим кучерявим волоссям, великі допитливі очі, тоді блідоголубої краски. Завжди, як пам’ятаю я, ходив він одягнений в дитячий моряцький одяг. Була це мовчалива дитина, яка лише своїми широко розкритими очима цікаво завжди розглядала своє оточення. Мовчалива либонь тому, що виростала та виховувалася без товариства других дітей-ровесників. Діти других інтеліґентів у Краківці були значно старші віком за нього, так що малий Роман [Шухевич] перебував переважно в товаристві старших”.

Процитовані уривки зі спогадів містять щонайменше три помилки: про те, що батько Романа Шухевича Йосип приїхав до Краківця у 1904 р. (насправді у 1907 р., а 1914 р. переїхав до м. Кам’яка Струмилова – тепер м. Кам’янка-Бузька); Роман Шухевич народився у Краківці (насправді у Львові); при хрещенні йому дали друге ім’я Тарас (про це нічого не вказано в метричній книзі, яка зберігається у Львові).

Батьки Романа Шухевича Йосиф та Євгенія
Батьки Романа Шухевича Йосиф та Євгенія

З огляду на те, що українці, які перебували у діаспорі, не могли перевірити точність викладеного матеріалу О.-С. Волосянського, адже в УРСР на цю тему було накладено табу, ці факти почали мандрувати із видання у видання. Про те, що Роман Шухевич народився 17 липня 1907 р. у с. Краківці та мав друге ім’я Тарас писали зокрема ті, хто добре знали його та його родину. Це – член “Пласту”, громадський діяч і меценат Антін Івахнюк; діяч “Пласту” та ОУН, редактор, письменник Богдан Кравців; діяч “Просвіти” та викладач Академічної гімназії у Львові Степан Шах; провідний діяч “Пласту” та ОУН, поет, публіцист, науковець Володимир Янів та інші. Вище перелічені помилки вкралися також у наукову літературу та періодику. Зокрема, вони є у працях Петра Мірчука, Петра Содоля, в багатьох енциклопедіях, довідниках тощо. При цьому у багатьох авторів дата народження Романа Шухевича подається по-різному: 11 травня, 30 травня, 30 червня та 17 липня 1907 р.

Роман Шухевич, фото 1908 року
Роман Шухевич, фото 1908 року

У 1997 р., перед відзначенням 90-річчя від дня народження Романа Шухевича, працівникам Державного архіву Львівської області та Центрального державного історичного архіву України у Львові вдалося віднайти у своїх сховищах декілька документів, які дозволили встановити точну дату та місце народження Романа Шухевича, а саме 30 червня 1997 р. у Львові. Дослідник Григорій Дем’ян та діяч українського визвольного руху Петро Дужий відразу почали популяризувати нову інформацію. Однак, на це болісно відреагували мешканці с. Краковець. Адже 24 серпня 1996 р. вони урочисто відкрили у своєму селі пам’ятник Роману Шухевичу (скульптор Петро Штаєр, архітектори: С. Лукашик, Л. Новосілець). У районній газеті Яворівського району Львівської області “Яворівщина” постійно з’являлися публікації, як от: “На честь 90-річчя славного земляка”, “Роман Шухевич – символ боротьби та жертовності”, “Зродився він великої години” та інші, в яких автори наголошували що Роман Шухевич народився саме у с. Краківці. Для популяризації імені легендарного командира УПА у цьому ж селі школа отримала його ім’я, тут на його честь проводилися різноманітні спортивні змагання тощо.

Успенська церква у Львові (на світлині праворуч). Світлина опублікована в ілюстрованому, популярно-просвітньому і літературному часописі “Народне Слово”. Львів, 25 вересня 1909 р.
Успенська церква у Львові (на світлині праворуч). Світлина опублікована в ілюстрованому, популярно-просвітньому і літературному часописі “Народне Слово”. Львів, 25 вересня 1909 р.

Знаковим і переломним став 2007 рік, коли на державному рівні було вшановано пам’ять Романа Шухевича. Показовими стосовно цього стали Укази Президента України Віктора Ющенка № 420/2007 від 16 травня “Про відзначення 100-річчя від дня народження Романа Шухевича”, № 965/2007 від 12 жовтня “Про присвоєння Романові Шухевичу звання Герой України” та відкриття пам’ятної дошки на будинку у Львові, де народився Роман Шухевич.

Того ж року 28 січня у Калуші відбулася Святочна Академія присвячена 65 річниці створення УПА, 100 річчю з дня народження Романа Шухевича, дню народження Степана Бандери та річниці створення ОУН “Український націоналізм – історія і сучасність”; 10 лютого у Палаці мистецтв у Львові, за участі громадських діячів та провідних вчених – презентація проекту “2007 – рік Романа Шухевича” та програми його реалізації; 25 травня у Львівському національному університеті імені Івана Франка проведено наукову конференцію “Роман Шухевич – провідник українського визвольного руху”; 26 червня у Львівському державному університеті фізичної культури святкування 100-ліття від дня народження Головного Командира УПА Романа Шухевича; 30 листопада у Дрогобичі всеукраїнська наукова конференція “Український націоналістичний рух 1920–50-х рр. на Прикарпатті в загальноукраїнському контексті” тощо. Крім цих заходів світ побачило кілька брошур та книг про Романа Шухевича. І практично на більшості цих заходів йшлося про те, що Роман Шухевич народився-таки 30 червня 1907 р. у Львові.

Однак у буклеті, який 2007 р. профінансувала Яворівська районна рада та Яворівська районна держадміністрація про Романа Шухевича, все ж написали, між іншим, таке: “Визначний діяч національно-визвольних змагань, головнокомандувач УПА, генерал-хорунжий Роман Шухевич народився 30 червня 1907 року в сім’ї громадського діяча Яворівщини, краковецького судді Осипа Шухевича та Емілії із Стоцьких. Хрещений і миропомазаний 26 липня 1907 р. у Львові в Святоуспенській церкві”. Автори-укладачі цього видання “випадково забули” написати, що Роман Шухевич народився саме у Львові.

З огляду на те, що цього року відзначаємо 110 років від народження генерала УПА Романа Шухевича, у публікації наведено чотири документи, які зберігаються в Центральному державному історичному архіві України у Львові (№ 1, 2, 4) та Державному архіві Львівської області (№ 3):

  • документ № 1 – це витяг з метричної книги Успенської церкви у Львові про народження та хрещення Романа Шухевича, датований 26 липня 1907 р.;
  • документ № 2 – реєстраційна картка Романа Шухевича – члена 1-го пластового полку імені П. Сагайдачного у Львові – без датування, орієнтовно 1921 р.;
  • документ № 3 – життєпис Романа Шухевича, поданий при вступі у Львівську політехніку, від 14 вересня 1926 р.;
  • документ № 4 – реєстраційна картка Романа Шухевича – члена 10-го куреня старших пластунів “Чорноморці” у Львові – без датування, орієнтовно 1929 р.

Документ № 1 написаний латинською мовою із вкрапленням української, № 2 і 4 – українською; а № 3 – польською.

Документи публікуються із збереженням їх лексичних і орфографічних особливостей. Розшифровані скорочення та відсутні слова у тексті позначені квадратними дужками. Крім перекладів українською мовою подано фотокопії оригіналів.

Отож, до джерел, панове, до джерел…

Документи № 1
Витяг з метричної книги Успенської церкви у Львові про народження та хрещення Романа Шухевича

 26 липня 1907 р.

ЦДІА України у Львові. – Ф. 201. – Оп. 4а. – Спр. 6824. – Арк. 105. Мови латинська, українська. – Переклад з латинської. – Оригінал. – Рукопис. – Чорнило.
ЦДІА України у Львові. – Ф. 201. – Оп. 4а. – Спр. 6824. – Арк. 105. Мови латинська, українська. – Переклад з латинської. – Оригінал. – Рукопис. – Чорнило.

1907 р. Запис № 109.
Народжений 30 червня 1907 року.
Хрещений і миропомазаний 26 липня.
Номер будинку, де народився: вул[иця] Святого Войтіха, 2 [тепер вул. О. Довбуша – А. С.].

Ім’я – Роман, віросповідання – греко-католик, хлопець закононароджений.

Повитуха: Текля Скварок, що замешкала на вул[иці] Малецького, 5 [тепер вул. Д. Григоровича – А. С.].

Хрестив і миропомазав священик Іван Стоцький, парох з Оглядова [тепер село Радехівського р-ну Львівської обл. – А. С.].

Батько – Йосип–Ярослав Шухевич, цісарсько-королівський юридичний радник, син Володимира і Герміни з дому Любович.

Мати – пані Євгенія, дочка греко-католицького священика Івана Стоцького, пароха в Оглядові, і Марії з дому Авдиковської.

Хрещені батьки: Володимир Шухевич – професор школи реальної і Марія Стоцька, жінка греко-католицького пароха в Оглядові”.

ЦДІА України у Львові. – Ф. 201. – Оп. 4а. – Спр. 6824. – Арк. 105. Мови латинська, українська. – Переклад з латинської. – Оригінал. – Рукопис. – Чорнило.
ЦДІА України у Львові. – Ф. 201. – Оп. 4а. – Спр. 6824. – Арк. 105. Мови латинська, українська. – Переклад з латинської. – Оригінал. – Рукопис. – Чорнило.

Документи № 2
Реєстраційна картка Романа Шухевича – члена 1-го пластового полку імені П. Сагайдачного у Львові

[1921 р.]

ЦДІА України у Львові. – Ф. 389. – Оп. 1. – Спр. 315. – Арк. 103. Мова українська. – Оригінал. – Рукопис. – Чорнило. – Олівець.
ЦДІА України у Львові. – Ф. 389. – Оп. 1. – Спр. 315. – Арк. 103. Мова українська. – Оригінал. – Рукопис. – Чорнило. – Олівець.

ІІ с[отня] І ч[ета] 2 гурток

Шухевич Роман містопровідник [слово закреслене, над ним простим олівцем написано: провідник – А. С.].

ур[оджений] 30.VІ.1907 [р.] Львів мешкає: Собіщина 7 [тепер вул. Барвінських – А. С.].

Поручений Принятий Присягав Іспити Почесні
Цурковський [Ярослав]

Баран [Роман]

12.ХІ.[1]920 [р.] 12.ІІІ.1921 [р.] І. ІІ. ІІІ.
17/2.[1]921 [р.]

 

Однострій: капелюх, сорочка, пояс, палиця.

Відзначення: 9/VІ.1921 [р.] ІІІ пл[астове] відзн[ачення];

Кари:

Опущені сходини:

Замітки: найліпший з гуртка, честолюбивий, воєвничий.

Документи № 3
Життєпис Романа Шухевича, поданий при вступі у Львівську політехніку

14 вересня 1926 р.

ДАЛО. – Ф. 27. – Оп. 5. – Спр. 18001. – Арк. 5. Мова польська. – Переклад з польської мови. – Оригінал. – Рукопис. – Чорнило.
ДАЛО. – Ф. 27. – Оп. 5. – Спр. 18001. – Арк. 5. Мова польська. – Переклад з польської мови. – Оригінал. – Рукопис. – Чорнило.

Життєпис

Нижче підписаний народився 30 червня 1907 р. у Львові, до народних шкіл ходив у Кам’янці Струмиловій [тепер м. Кам’янка-Бузька – районний центр Львівської обл. – А. С.], а гімназійні студії від 1917 р. до 1925 р. відвідував у філії і в головній гімназії з українською мовою викладання у Львові. Екзамен зрілости здавав у головному гімназійному закладі з українською мовою навчання у Львові. Після матури протягом цілого року не відвідував жодного освітнього закладу через важке захворювання батька і скрутне матеріальне становище.

Львів, 14 вересня 1926 р.
/Роман Шухевич/

Документи № 4
Реєстраційна картка Романа Шухевича
члена 10-го куреня старших пластунів “Чорноморці” у Львові

[1929 р.]

ЦДІА України у Львові. – Ф. 389. – Оп. 1. – Спр. 858. – Арк. 31–31 зв. Мова українська. – Оригінал. – Машинопис. – Рукопис. – Чорнило.
ЦДІА України у Львові. – Ф. 389. – Оп. 1. – Спр. 858. – Арк. 31–31 зв. Мова українська. – Оригінал. – Машинопис. – Рукопис. – Чорнило.

 ПЛАСТОВИЙ КУРІНЬ ІМ[ЕНІ]………………..В……………………………….

Число пор[ядкове] в кур[ені] (олівцем)

Ч[исло] п[орядкове] в гуртку (олівцем)

Імя й назвище Роман Шухевич
Гурток Пл[астове] ім’я:
Діловодство (олівцем)
Уроджений дня 30/VI.1907 [р.] Мешкає (олівцем) Косинєрська 18 [тепер вул. І. Карпинця. – А. С.]
Принятий Поручили Присягав ІСПИТИ
учасн[ик] розв[ідник] скоб гетьм[анський] скоб ВМІЛОСТИ
дн[я]

 

 

(назвиська)

 

Виказка Відзнаки Однострій (олівцем)
(число, коли провір[ено])

(олівцем)

(які має?) (в якому стані)

не має

Відзначення: (дата й степень)
Кари: (дата й степень)
Неоправдано опущені сходини, прогульки, тощо:

 

[Картка завірена курінною печаткою, на якій містилася легенда: “ЧОРНОМОРЦІ” 10. КУРІНЬ У. У. С. П. У ЛЬВОВІ”. – А. С.].

Андрій СОВА
історик

Викостані джерела та література:

  1. Байдович С. [Волосянський Омелян-Семен]. Краковець, місце народження Т.Чупринки // Америка. – Филаделфія, 1951. –Чис. 12, 13, 14. – 18, 22, 23 січня.
  2. Дем’ян Г. Український народ про генерала Романа Шухевич – Тараса Чупринку // Шлях Перемоги. – 1997. – 17 липня. – Чис. 29–30 (2255–2256). – С. 9.
  3. Дужий П. Роман Шухевич – політик, воїн, громадянин. – Львів: Галицька Видавнича спілка, 1998. – С. 48.
  4. Роман Шухевич – пластун. Юнацькі та молоді роки Головного Командира Української Повстанської Армії / Упорядник Андрій Сова. – Київ–Львів–Івано-Франківськ, 2007. – 168 с.
  5. Роман Шухевич (Тарас Чупринка) Головнокомандувач УПА. 100 років з дня народження. – Яворів, 2007. – 2 с.
  6. Сова А. Щодо питання про дату і місце народження генерала УПА Романа Шухевича // Цитаделя: Львівський мілітарний альманах. – Рік 2013, частина 1 (9). – С. 62–71.
  7. Указ Президента України Віктора Ющенка № 420/2007 від 16 травня “Про відзначення 100-річчя від дня народження Романа Шухевича”. Режим доступу: http://www.president.gov.ua/documents/6146.html
  8. Указ Президента України Віктора Ющенка № 965/2007 від 12 жовтня “Про присвоєння Романові Шухевичу звання Герой України”. Режим доступу: http://www.president.gov.ua/documents/6808.html

Напишіть відгук