Метаморфози львівських вулиць. Площа Ярослава Осмомисла

Метаморфози львівських вулиць. Площа Ярослава Осмомисла

Змінюючись впродовж десятиліть та століть, більшість львівських вуличок, зазвичай, перетворювалися з другорядних заміських стежинок на впорядковані та забудовані кам’яницями вулиці. Проте, іноді траплялося зовсім навпаки, і вулиця втрачала свою вишукану архітектуру, стаючи, таким чином, навіть пусткою. Подібні метаморфози пережила свого часу площа Ярослава Осмомисла.

Площа Краківська (Ярослава Осмомисла). Вид з площі Голуховського (Торгової). Фото до 1876 року.
Площа Краківська (Ярослава Осмомисла). Вид з площі Голуховського (Торгової). Фото до 1876 року.

Площа Князя Ярослава Осмомисла, а точніше площа Краківська (така її первісна назва) сформувалась близько 1840 року, після того, як булорозібрано мури, що оточували центральні квартали давнього Львова. Виникла вона при колишній Краківській брамі, тож звідси й взялась її назва. Від площі на північ простягалося Краківське передмістя, яке заселяли переважно євреї. Від брами (і від східної частини площі) починався давній Волинський шлях, який ще мав назву Жовківської дороги. До речі, місцевість на якій постала площа, називалась FarnTojr (VordemTor), що перекладається як «До воріт».

Торгові лотки на площі Краківській (Я. Осмомисла). Фото до 1876 року. Автор: Ю.Едер
Торгові лотки на площі Краківській (Я. Осмомисла). Фото до 1876 року. Автор: Ю.Едер

Цікавим є той факт, що частина забудови площі, а саме її північна частина, виникла набагато швидше від неї. Але це і не дивно, адже ця частина міста була однією з найдавніших. Кам’яниці, з північної сторони площі, належали єврейській громаді міста, та були збудовані не пізніше XVIII ст..

Новозбудований павільйон «Базару торгового міського». Фото 1880-х років.
Новозбудований павільйон «Базару торгового міського». Фото 1880-х років.

На плані міста Львова 1844 року, у східній частині площі Краківської, позначена Вартівня Краківської брами (очевидно її залишки). Певну будівлю в цьому ж місці, але без підпису, можна спостерігати також на плані 1861 року. Проте, уже на перших світлинах площі, котрі датовані 60-70-ми роками XIX ст., жодних залишків Вартівні не помітно.

Зелені клумби на місці торгових лотків на площі Краківській (Я. Осмомисла). Листівка 1909 року.
Зелені клумби на місці торгових лотків на площі Краківській (Я. Осмомисла). Листівка 1909 року.

Південну сторону Краківської площі з 1842 року зайняв театр Скарбека (театр М.Заньковецької). З того часу площа отримала своє зовнішнє архітектурне оформлення, котре протягом довгого часу залишалось незмінним.

Кам’яниці північної сторони площі Краківської (Я. Осмомисла). Фото 1910 року.
Кам’яниці північної сторони площі Краківської (Я. Осмомисла). Фото 1910 року.

Внутрішнє заповнення площі, ще задовго до її адміністративного оформлення, займав ринок. Цьому сприяло розташування цієї території на перетині двох основних магістральних вулиць – Городоцької і Жовківської (Б.Хмельницького). Оформлення площі лиш посприяло кращому впорядкуванню ринку. На найдавніших фотографіях помітні розташовані рядами лотки – лавки з навісами. Поруч із лотками, на площі був розміщений і колодязь, який зник до початку XX ст.

Ринок та поруйновані в ході Першої світової війни кам’яниці на площі Краківській (Я. Осмомисла). Фото 1914-1916 року.
Ринок та поруйновані в ході Першої світової війни кам’яниці на площі Краківській (Я. Осмомисла). Фото 1914-1916 року.

Зовсім нового вигляду ринок на цій площі отримує в 1876 році. Тоді, віденською фірмою «Енд та Горн» було збудовано великий павільйон із заліза та цегли на мурованому фундаменті, покритий хвилястим оцинкованим залізом.

Вид зверху на площу Краківському (Я. Осмомисла). Фото 1928 року.
Вид зверху на площу Краківському (Я. Осмомисла). Фото 1928 року.

 Базар був обладнаний асфальтовими хідниками, вентиляцією, мав 76 крамниць (оренда яких розігрувалася жеребкуванням) для різників, круп’ярів, пекарів, для продажу молочних виробів та овочів. Будова цього взірцевого ринку разом з відновленням після пожежі 1894 р. коштувала 63544 зл.

Кам’яна плита на місці, де мав бути споруджений монумент присвячений возз’єднання Західної України з УРСР. Фото 1949 року.
Кам’яна плита на місці, де мав бути споруджений монумент присвячений возз’єднання Західної України з УРСР. Фото 1949 року.

Проте, будівля «Базару торгового міського», як вона тоді називалась, не замінила згадуваних лотків, а лиш стала їхнім великим доповненням. Більшість фото наглядно демонструють, що торгівля діяла по всій непроїзній частині площі і до початку XX   ст., і в міжвоєнний час. Лишна листівках 1900-1909рр.зображено частину площі, же замість лотків присутні зелені клумби. Очевидно, що такого вигляду Краківська площа набула на початку XX ст. Проте, клумби не простояли й 10 років, як їх місце знову заполонили торговці.

Сквер, на місці колишнього ринку на площі 300-річчя Возз’єднання (Я.Осмомисла). Фото 1950-1960-х рр.
Сквер, на місці колишнього ринку на площі 300-річчя Возз’єднання (Я.Осмомисла). Фото 1950-1960-х рр.

На жаль, Перша світова війна завдала певної шкоди архітектурному оформленню площі Краківської. Зокрема, зазнали руйнувань деякі кам’яниці північної сторони площі. І судячи по планах міста наступних років, вони так і не були відбудовані. Проте, аж до закінчення Другої світової війни базар не переставав діяти. Ліквідувала його лиш радянська влада.

Вид на сквер на площі 300-річчя Возз’єднання (Я. Осмомисла) зі сторони театру М. Заньковецької. Фото 1980 рр.
Вид на сквер на площі 300-річчя Возз’єднання (Я. Осмомисла) зі сторони театру М. Заньковецької. Фото 1980 рр.

Після Другої світової війни практично усі кам’яниці північної сторони площі було зруйновано. На їх місці, включно з територією, що займав ринок, було створено сквер. В 1949 році в цьому сквері було встановлено кам’яну плиту, що сповіщала про зведення на її місці монументу в честь возз’єднання Західної України з УРСР. Проте, цей задум так і не був реалізований. В 1954 році площа отримала назву 300-ліття Возз’єднання (малась на увазі 300 річниця Переяславськогодоговору). А сквер досить часто приймав різноманітні виставки, і навіть приїжджі зоопарки. Певний час в 70-х роках тут навіть діяла автостоянка.

Розкопки на місці будівництва готелю «Золотий Лев» на площі 300-річчя Возз’єднання (Я. Осмомисла). Фото 1992 року.
Розкопки на місці будівництва готелю «Золотий Лев» на площі 300-річчя Возз’єднання (Я. Осмомисла). Фото 1992 року.

В 80-х роках виникла ідея спорудити на місці скверу готель «Золотий Лев». В рамках цього будівництва на площі в 1992 році провадилися археологічні роботи, в ході котрих знайдено поселення ще V ст. н. е.

Вид на ринок «Добробут». Сучасна панорама
Вид на ринок «Добробут». Сучасна панорама

Готель в результату так і не було споруджено. Певний час частина площі стояла пусткою, аж поки в 1998 році на місці колишнього скверу було споруджено ринок «Добробут», що існує і досі.

Володимир ПРОКОПІВ

Джерела:

  1. Шольгіня В. На Кракідалах // http://www.ji.lviv.ua/n51texts/szolginia.htm
  2. Котлобулатова І. Львів на фотографії 1860-2006. – Львів, 2006.
  3. Котлобулатова І. Львів на фотографії-2: 1860-2011. – Львів, 2011.
  4. Лемко І., Михалик В., Бегляров Г. 1243 вулиці Львова. – Львів, 2009. – 528 с.
  5. Інтернет-портал www.lvivcenter.org
  6. Інтернет-ресурс www.polona.pl
  7. Плани міста Львова різних років
  8. План урегулювання Середмістя 1920
  9. Вільна енциклопедія «Вікіпедія» https://uk.wikipedia.org

Напишіть відгук