Львівські пасіки, або найсолодша частина міста

3424
Львівські пасіки, або найсолодша частина Львова

Хоч наша держава посідає перше в Європі і четверте в світі місце по виробленню та експорту меду, ми мало знаємо про виготовлення цього продукту. Наші предки були знаними бджолярами у всьому Старому світі. Їхню продукцію експортували ще в 16 столітті до Італії, Австрії, Німецьких земель.Галичина в ті часи була одним з центрів європейського бджільництва.

Яків Іванович Бровар. Пасіка. 1903 рік
Яків Іванович Бровар. Пасіка. 1903 рік

Бджільництво в людській історії відоме з давніх часів. Ще у древньому Єгипті займались цим промислом. В Європі одними з перших пасічників були мешканці острова Крит, бджільництво тоді називали мінойським ремеслом. Греки зброджений напій з меду почали вживати раніше за вино.

На Русі бджільництво починає свій шлях(принаймні той, який можна прослідкувати) з 10 століття. Історики говорять, що слов’яни найдосконаліше з поміж усіх оволоділи майстерністю пасічників. Варто згадати що батьком раціонального рамкового бджільництва є українець Петро Іванович Прокопович.

Пам’яттник Петру Прокоповичу селі Пальчики Бахмацького району Чернігівської області.
Пам’яттник Петру Прокоповичу селі Пальчики Бахмацького району Чернігівської області.

 До нього, бджіл розводили в колодах, а щоб добути мед бджолину сім’ю доводилось знищувати. Прокопович розробив рамковий вулик. Який в рази полегшував роботу на пасіці і дозволяв слідкувати за розвитком бджолиної сім’ї.

У Галичині в 15 столітті існувало два види пасік: природні та домашні. Природні – це такі, де бджіл розводили в дуплах дерев. Домашні ж пасіки розташовувались на території двору чи бджолярського господарства. А такі також були в ті часи, комахи мешкали в колодах (перші версії вулика) «стояках» чи «лежаках».

Кам’яниця Шимоновича (площа Ринок 15)
Кам’яниця Шимоновича (площа Ринок, 15)

Найбільшими пасіками Львова, в пізньому середньовіччі, володіли два львівські вірменські роди Шимоновичі та Бернатовичі. Вони, починаючи з 16 століття, заклали на околицях міста великі бджолярські господарства, що починались у той час в районі де сьогодні вхід у лісопарк Погулянку.

Кам’яниця Бернатовичівська (площа Ринок, 8).
Кам’яниця Бернатовичівська (площа Ринок, 8).

Ці пасіки дали назву цілій місцевості у Львові – «Пасіки». Частини сучасних районів Личаківського та Сихівського. Вулиця Пасічна свою офіційну назву отримала в 1871 році, тоді вона називалась «Пасічна дорога» і простягалась до місця, де нині знаходиться перехрестя з вулицею Медової печери.

Галичани були любителями звеселяючих напоїв з меду. Бджолиний мед переварювали з горілкою(якої до речі виготовлялось дуже мало у Львові) і закопували в діжках у землю(щоб діжка не трісла, бо обручі могли не витримати). Львівські городяни мали виключне право на виробництво і продаж горілки в радіусі 3-ьох миль від центру міста.

Вулиця Пасічна. Львів. Фото взято з uk.wikipedia.org
Вулиця Пасічна. Львів. Фото взято з uk.wikipedia.org

Бортництво (лісове бджільництво) розведення бджіл в бортях проіснували на території Галичини до кінця 19 століття. Так у селі Тур’є на Львівщині наприкінці 19 століття налічувалось 4.5-5 тисяч бджолиних роїв.

Наприкінці 40 років 19 століття в Галичині фіксується спад бджільництва. В 1847 році на 5 засіданні галицького господарського товариства піднімалось питання про занепад бджільництва краю.

Причини занепаду пов’язували з багатьма факторами: нераціональне господарювання, медова десятина(мед з кожного 10 вулика віддавався власнику землі) проіснувала до кінця 19 ст. та ін.

В 1806 році у Львові була запроваджена посада вчителя бджільництва для майбутніх священників. Ним став Мартін Куральт (професор Львівського університету, масон). Його курс став першим в такому роді на території України. В 1807 році він перевидає посібник, відомого в той час словенського пасічника Антоніна Янші «Трактат про роїння бджіл».

Герб міста Перемишляни. Львівська обл.
Герб міста Перемишляни. Львівська обл.

Бджільництво у Львові та на Львівщині загалом було важливою складовою сільського господарства. Тогочасна преса неодноразово піднімала різноманітні питання з цієї сфери, зокрема про економічно вигідне ведення самого господарства. Етнографи, Білявський, описували безліч пасік і різноманітних способів ведення бджолиного господарства в Галичині.

На 1857 році в Перемишлянах було засновану бджолярську школу, яка стала однією з перших не тільки на території Галичини, але й у Європі. Глибоке коріння бджільництва у цих краях засвідчує герб міста на якому зображено вулик.

У Львові проходить фестиваль «Свято меду» та багато інших культурних заходів, де представлені вироби народного господарства та ремісників і все це важко уявити без пасічників та їхньої продукції.

 Максим СЕРЕДА

Джерела.

  1. Ярослав Пастернак. Галич / Енциклопедія українознавства : Словникова частина : в 11 т. / Наукове Товариство ім. Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж ; Нью-Йорк ; Львів : Молоде життя, 1954–200
  2. Історія Львова. У трьох томахІн-т українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України . — Львів : Центр Європи, 2006.
  3. http://lnu.edu.ua/slavistyka/n55/025.pdf

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

введіть свій коментар!
введіть тут своє ім'я

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.