Ким був творець «Народного дому», Головної пошти та Преображенської церкви (і не тільки)

0
749

Серед осіб, які залишили свій славний слід в історії Львова особливою є постать Сильвестра Гавришкевича – знаного сучасникам архітектора другої половини ХІХ – початку ХХ століття. Він залишив Львову цілий ряд непересічних будівель, без яких сьогодні годі уявити собі існування міста, тому пропонуємо дещо детальніше поглянути вам на його життя і діяльність.

С. Гавришкевич був членом журі конкурсів на проект костелу святої Єлизавети у Львові у 1903 році
С. Гавришкевич був членом журі конкурсів на проект костелу святої Єлизавети у Львові у 1903 році

 

Народився Сильвестр у Новому Селі у 1833 або 1834 році. Навчався майбутній архітектор у Львівській Інженерній академії (Сьгодні це НУ «Львівська політехніка») у 1855—1860 роках. Від 1863 року працював у будівельному департаменті Галицького намісництва. Від 1874 року на посаді інженера. А 1878 року він стає членом Політехнічного товариства у Львові. 1892 — радник будівництва у Намісництві, 1902 — старший радник. Окрім його основної будівельної діяльності у Львові, нам відомо, що від 1886 року Сильвестр працював при відбудові Стрия після пожежні. Він був членом журі конкурсів на проект костелу святої Єлизавети у Львові у 1903 році, та будинку Торгівельно-промислової палати у 1907 р. Розглянемо детальніше деякі його творіння.

Будинок Галицького намісництва
Будинок Галицького намісництва

Будинок Галицького намісництва, сьогодні приміщення Львівської обласної ради та Львівської обласної державної адміністрації було збудовано у 1870–1878 роках архітекторами Феліксом Ксенжарським і Сильвестром Гавришкевичем. Окрім виконання своїх основних функцій, цікавою є подальша історія цієї будівлі. Під час Першої світової війни тут знаходився штаб 8-ої російської армії. У період між двома світовими війнами тут розташовувалось польське воєводське управління, в період нацистської окупації — адміністрація губернатора Дистрикту Галичина. У радянський період тут знаходився обласний комітет Комуністичної партії.

 

Народний дім
Народний дім

Народний дім. Австрійський уряд подарував для «Народного Дому» згарища зруйнованих у листопаді 1848 келій монастиря тринітаріїв. Залишки храму призначались для перебудови на нову греко-католицьку церкву, а руїни келій — для спорудження будівлі Народного Дому. Під час візиту до Львова імператор Франц Йосиф I 18 жовтня 1851 року особисто заклав наріжний камінь. Споруду Народного Дому збудовано 1851—1864 рр. на пожертвування українського населення краю. У нагляді за будівництвом брав участь Сильвестр Гавришкевич. При будівництві застосовано деякі елементи від колишнього монастиря. Збережено навіть кривизну фасаду зі сторони вулиці Театральної. Реконструкції проводились у 1928 і у 1930 роках. Сьогодні тут розміщуються Окружний будинок офіцерів та кінотеатр мережі «Кінопалац».

Монастир святого Климентія
Монастир святого Климентія

Монастир святого Климентія ордену редемптористів. Ділянка з будинком на тодішній вулиці Зиблікевича, 30 (нині вулиця І. Франка, 56) була придбана Народним Домом. Протягом 1882—1884 років за гроші, від продажу монастиря в Бучачі Народний дім звів у Львові монастир, а на кошти зібрані комітетом у справах навчального закладу — церкву. Обидві будівлі були споруджені саме за проектом Сильвестра Гавришкевича.

Будівля греко-католицької семінарії. Сьогодні частина цих будівель використовується як навчальний корпус географічного факультету ЛНУ ім. І. Франка.
Будівля греко-католицької семінарії. Сьогодні частина цих будівель використовується як навчальний корпус географічного факультету ЛНУ ім. І. Франка.

Будівля греко-католицької семінарії на вулиці Коперника, 36 і Дорошенка, 41 у Львові (1890). Спорудженням займалась спілка Людвіка Балдвіна-Рамулта і Юліана Цибульського.

Преображенська церква. Будівництво за проектом Гавришкевича тривало двадцять років (1878-1898), ще кілька років велись роботи над оздобленням Преображенської церкви, яку освячено 29 квітня 1906 року митрополитом Галицьким Андреем Шептицьким, єпископом Перемишльським Костянтином Чеховичем та єпископом Станіславівським Григорієм Хомишиним. Над оздобленням храму працювали митці Леонард Марконі, Тадей Попель, Фердинанд Маєрський, Теофіл Копистинський, Корнило Устиянович, Андрій Коверко.

Головна пошта
Головна пошта

Будівля Головної пошти на нинішній вулиці Словацького, 1. Проект дещо модифікований у Відні архітектором Фрідріхом Зетцом, споруджувала вже знайома нам спілка Людвіка Балдвіна-Рамулта і Юліана Цибульського у 1887—1889 роках. Помер Сильвестр у Львові 10 листопада 1911 року і був похований на Личаківському кладовищі. Показово, що львів’яни намагаються не забувати славного земляка і 1993 року іменем Сильвестра Гавришкевича було названо вулицю у Львові. Тож проходячи в черговий раз біля однієї зі згаданої будівель, згадайте і ви про архітектора, без творінь якого годі уявити собі обличчя Львова.

Віктор ГУМЕННИЙ

Джерела

  1. Бірюльов Ю. О. Гавришкевич Сильвестр // Енциклопедія сучасної України. — К : Національна академія наук України, Наукове товариство імені Шевченка, 2006. — Т. 5. — С. 275.
  2. Бірюльов Ю. О. Гавришкевич Сильвестр // Енциклопедія Львова / За редакцією А. Козицького та І. Підкови. — Львів : Літопис, 2007. — Т. 1. — С. 451 – 452.

 

 

Напишіть відгук