Костел міноритів – шлях від капуцинів до адвентистів

0
721
Костел міноритів - шлях від капуцинів до адвентистів

На відстані п’яти хвилин ходу від площі Ринок розташована архітектурна пам’ятка із надзвичайно багатою історією. Яку, попри вигідне розташування (неподалік – церква св. Михайла, будівля Куркового товариства), туристи практично не відвідують. Це комплекс споруд, що складається із костелу Непорочного зачаття Діви Марії, монастиря францисканців та саду, оточеного муром.

Костел Непорочного зачаття Діви Марії у Львові. На фотографії приблизно 1860-1870 рр. видно три дзвони (реквізовані під час Першої світової війни).
Костел Непорочного зачаття Діви Марії у Львові. На фотографії приблизно 1860-1870 рр. видно три дзвони (реквізовані під час Першої світової війни).

Костел, розташований на вулиці Короленка (колишній Францисканській), збудований коштом Єлизавети Софії Сенявської (дружини краківського каштеляна Адама Сенявського). 1708 р. вона викупила ділянку за монастирем кармелітів босих і заснувала тут монастир капуцинів, будівництво якого завершилося 1730 р. Близьке сусідство спричинило конфлікт між двома монастирями, який цікаво описує Іван Крип’якевич.

Храм кармелітів босих – теперішня церква св. Михайла
Храм кармелітів босих – теперішня церква св. Михайла

«Кармеліти з огірчинням бачили, що недавно заснований костел капуцинів забирає їм вірних, – рішилися, отже, знищити своїх конкурентів. Одного дня вони вислали свою службу й, перекопавши публічну дорогу, що вела до капуцинів, спинили комунікацію. Потім почали руйнувати нові будови в капуцинськім монастирі й врешті захопили площу між обома монастирями та почали ставити довкола неї паркан, щоб ніхто не міг дістатися до капуцинів. Маґістрат виступив проти цього безправ’я, вислав на площу цех теслів і міських слуг із сокирами, паркани підрізано і повалено. Але войовничі кармеліти озброїлися також сокирами й іншим знаряддям, кинулися на маґістратських робітників, побили їх і поранили. Постала така метушня, що аж ударено на тривогу в дзвони… Постав із того довголітній процес, аж поки суд не приборкав кармелітів».

Площа, «захоплена» кармелітами босими
Площа, «захоплена» кармелітами босими

1785 року орден капуцинів було ліквідовано і монастир передали францисканцям, які управляли ним до 1946 р. За цей час їм вдалося примножити володіння – до монастиря додалася сусідня ділянка землі, оточена муром, який стоїть і досі.

Мур, який зберігся у первісному вигляді (вул. М. Лисенка)
Мур, який зберігся у первісному вигляді (вул. М. Лисенка)

У путівнику по Львову за 1925 р. є деякі згадки тогочасного внутрішнього убранства костелу: «В бароковому вівтарі костелу добрі рококові скульптури; з боку вівтаря намогильник – Йосифа Понінського, в каплиці на право образ св. Роха кисти Альтамонтія. В скарбниці костела переховується фелон і мітра першого латинського єпископа у Львові Якова Стрепи».

У ХІХ ст. костел ґрунтовно ремонтували двічі. Вперше – 1835 р. після пожежі, яка сильно пошкодила будівлю, а фрески українського художника Луки Долинського були знищені повністю. Вдруге – 1882 року, коли прокладали каналізацію. Під кінець ХІХ століття монастир переважно співпрацював із архітектором Казимиром Крижановським – він спроектував південне і східне крила монастиря, конюшні та мур, який оточував сад.

Головна алея монастирського саду, зараз це рекреаційна зона спецшколи-інтернату.
Головна алея монастирського саду, зараз це рекреаційна зона спецшколи-інтернату.

У 1902 р. на фасаді костелу встановили барельєфне зображення Богородиці Непорочного Зачаття, а 1932 року на вулиці Короленка (№1-а) збудовано будинок у стилі конструктивізму із залом для засідань за проектом ВавжинцяДайчака. Розташований у приміщенні зал на 324 місця був обладнаний під кінотеатр «Пакс» («Мир»),засновником якого можна вважати Маріана Ляйкерта – він орендував будинок у францисканців з умовою, що віддаватиме 50% чистого доходу з показів для ордену. Йому ж належав увесь інвентар кінотеатру.У репертуарі кінотеатру переважали фільми на релігійнуй етичну тематику.«Пакс» функціонував у 1935-1939 рр., а у 1941–1944 рр. існував під назвою «Сатурн».

По завершені Другої світової війни комплекс споруд монастиря змінив власника. Спочатку у монастирських будівлях розташовувалася військова частина, згодом – спецшкола-інтернат, яка існує тут досі. Костел, відповідно, виконував функції складу та їдальні.

Кінотеатр був закритий до 1946 р., а відтак відновив роботу – його назвали на честь російського письменника українського походження Володимира Короленка, фільми тут демонстрували до 1990 року.

Тепер храм використовує громада Церкви християн адвентистів сьомого дня, вона ж і провела реставрацію будівлі. Старий сад зберігся теж – щоправда, зараз він поділений на декілька частин і перебуває в далеко не найкращому стані.

У приміщенні колишнього кінотеатру знайшло прихисток Російське культурне товариство імені Пушкіна, із яким пов’язано чимало інцидентів. Зараз будівля перебуває в аварійному стані внаслідок пожежі, що трапилася навесні 2014 року. Користувачі споруди не мають коштів для її відновлення, відтак Львівська обласна рада розглядає можливість повернути будівлю на баланс і привести її до належного стану.

Христина БАЗЮК

  1. Джерела :
  2. І. Крип’якевич. Історичні проходи по Львові. – Л.: «Каменяр»,1991.
  3. М. Голубець. Історія Львова від найдавніших часів. Історичні пам’ятники старовини. Друкарня оо. Василіян у Жовкві, 1925.
  4. http://www.lvivcenter.org/uk/lia/objects/?ci_objectid=1758
  5. http://nash.lviv.ua/viewtopic.php?f=56&t=459
  6. http://www.cracovia-leopolis.pl/index.php?pokaz=art&id=649

Фото:

  1. І. Котлобулатова. Львів на фотографії. 1860-2006. – Л.: «Центр Європи», 2006.
  2. http://welwowie.com/dzielo-kapucynow-sprzed-wiekow-w-dobrych-rekach/
  3. http://www.rkc.lviv.ua/category_1.php?cat_1=8&lang=1

Напишіть відгук