Кав’ярня «Мазурек», або вишукані делікатеси з присмаком арт-деко

Кава для мешканців Львова ніколи не була просто одним з напоїв, а кав’ярня (каварня) ніколи не слугувала виключно місцем для частування напоями та кулінарними делікатесами. Кава завжди була невід’ємним елементом таємничого ритуалу спілкування справжніх львів’ян.

Кав’ярня «Мазурек» знаходиться у будинку, зведеному на початку 30-х років XX століття. Спочатку тут була книгарня видавництва “Atlas”, згодом – кав’ярня, а в радянський час розмістилась пиварня. Всі автентичні елементи ліпнини, плитки, розписів і декору тут намагалися зберегти якомога краще, деякі деталі – відновити. Гості кав’ярні можуть оглянути унікальний посуд, рекламні бляшанки, які є справжніми мистецькими витворами, скло з галицьких гут, тогочасні афіші та документи, що допоможуть зануритись у дух епохи арт-деко.

Стиль  арт-деко прийшов до Львові у 20-30-ті роки XX століття. Для нашого міста це був складний період, повний втрат і здобутків, час революційних винаходів, коли після лихоліть війни мешканці міста зрозуміли ціну повсякденних радощів і речей, до яких раніше були байдужими.

Швидко розвивалось підприємництво, жвавішала торгівля, осередком якої були «Східні торги» у Стрийському парку, де впродовж усього року львів’яни з приємністю проводили дозвілля. Міжнародні автоперегони серії Гран Прі, запеклі футбольні поєдинки, здвиги «Сокола-Батька», популярні донині теніс і водні змагання — видовищні розваги, які захоплювали містян. Коли у США та країнах західної Європи працювали Ернест Хемінгуей, Еріх-Марія Ремарк і Антуан Сент-Екзюпері й де одне за одним спалахували імена сьогодні вже культових авторів, літературно- мистецьке життя Львова нуртувало завдяки Богданові-Ігору Антоничу, Ірині Вільде, Бруно Шульцу, Святославу Гординському, Павлові Ковжуну, Романові і Маргіт Сельським, Петру Холодному, Миколі Бутовичу. Гуртувалися митці у школі Олекси Новаківського, Асоціації незалежних українських митців та спільноті «Артес».

Настав час стилю арт-деко, що уникав складної економічної і політичної дійсності, натомість втілюючи образ елегантного, безтурботного, оптимістичного життя.

Представники усіх мистецьких напрямків шукали способи вираження стрімкого руху вперед, із яким елегантні авто, швидкісні потяги, аероплани, радіо та електрика змінювали існуючий світ, водночас формуючи спосіб життя людей у міжвоєнний період – їх манеру одягатися, подорожувати, працювати і відпочивати. Присутність цього стилю відчувалась у кінофільмах, композиціях інтер’єрів, візерунках коштовних прикрас, дизайні посуду й інших предметах побуту. Особливо виразним арт-деко був у тканинах, ілюстраціях, картинах, архітектурі. Процвітаючий Львів переживав будівельний бум, переймаючи прості форми і функціональні конструкції німецької школи дизайну «Баухаус».

Цей архітектурний спадок тепер найчастіше називають польськими «люксами». Новим гастрономічним уподобанням львів’ян догоджали цукерні «Фортуна Нова», “Hazet”, “Вгапка”, а вакаційні розваги якнайкраще забезпечували популярні курорти Ворохти, Гребенова, Заліщик, Трускавця і Криниці.

Затишна кав’ярня “Мазурек” знаходься в тихому куточку Львова (вул. Валер’яна Поліщука, 83), поряд з великими транспортними артеріями  і ніби вабить зайти сюди, відпочити, спробувати різноманітних смакот та відчути Львів 20-30-ті років XX століття.  А кава, зварена у легендарному апараті “Faema 1968”, чай та солодощі виправдають сподівання найвибагливіших гурманів.

Роман МЕТЕЛЬСЬКИЙ

Напишіть відгук