Зрадник з Галичини, або історія одного вбивці

0
1364

Львівщина – це колиска не тільки видатних героїв. Зрадників вистачало всюди і Галичина не виняток. Всі теми, що стосуються КДБ, а шпигунства поготів – це велика біла пляма в нашій історії. Однак, ці плями часто наповнені найбільшою кількістю альтернативних версій та припущень. Мова у цій статті піде про Богдана Сташинського. 

Богдан Сташинський у Львові
Богдан Сташинський у Львові

У 2011 році було опубліковано інтерв’ю зі Сташинським. Чи це була справжня розмова чи штучно створена сенсація сказати важко. Будь-яка інформація, що стосується ХХ століття в історії України на жаль чи на щастя продовжує залишатися під залізною завісою.

Богдан Сташинський народився у селянській родині неподалік від Львова, у селі Борщовичі 4 листопада 1931 року.

Богдан Сташинський у селі Борщовичі
Богдан Сташинський у селі Борщовичі

Після закінчення школи у 1948 р. навчався у Львівському педінституті. Сім’я Богдана, зокрема, три його сестри активно підтримували оунівське підпілля. Він сам політикою не цікавився і зосередився на навчанні в інституті, аж поки не був затриманий у 1950 р. міліцією за безквитковий проїзд у поїзді від Львова до свого села. У ті роки в Західній Україні ще діяло озброєне антирадянське підпілля і вагонами могли ходити не лише залізничні контролери, але й патрулі міністерства державної безпеки. Під присягою у суді Богдан Старшинський розповідав, що радянські спецслужби поставили його перед вибором: співпраця, або покарання його родини за підтримку ОУН-УПА.

Богдан Сташинський з родиною
Богдан Сташинський з родиною

Якщо припустити, що інтерв’ю зі Сташинським справжнє, то він повністю розбиває цю теорію. «Насправді було вбивство Ярослава Галана. Ми – студенти першого курсу – жваво обговорювали цю подію. Одні підтримували Стахура, інші не могли зрозуміти особливого звірства, з яким вбили письменника. На той час Галан був дуже популярний. Його дійсно читали, він користувався повагою – настільки гострими були його статті. Я одного разу бачив його зблизька – він приходив до нас на запрошення ректорату, виступав. Я був вихований на ідеях вільної України, незалежності, а Галан, виступаючи перед нами, говорив просто: більшість із вас могли за поляків отримати освіту? Ні! Скільки було безробітних? У села провели струм? Що поганого принесла Радянська влада? Я задумався. В моїй сім’ї були ті, кого репресували – але я згадував, що ці мої родичі дуже негативно висловлювалися проти нової влади і я розумів, що диму без вогню не буває. Так от: після вбивства Галана я сказав, що такі, як Стахур, не патріоти України, а ганьба України. У нас почалася дискусія з друзями.

Ярослав Галан
Ярослав Галан

Через день мене викликали до Філіпова – це був офіцер держбезпеки, що курував наш факультет. Він мав зі мною тривалу розмову, запропонував співпрацю…» Тобто, стає зрозуміло, що вже на першому курсі він був паршивою вівцею не тільки у своїй родині, а й у своїй країні. Він виправдовував владу, яка карала за вільнодумство.

 

Посвідчення (студентський квиток) агента КГБ Богдана Сташинського, коли той вчився в Московському педагогічному інституті іноземних мов по спеціальності "німецька мова".
Посвідчення (студентський квиток) агента КГБ Богдана Сташинського, коли той вчився в Московському педагогічному інституті іноземних мов по спеціальності “німецька мова”.

Співпрацю із секретною службою Сташинський розпочав зі зради власної родини — через сестру проникає до місцевого підпілля ОУН і повідомляє про це КДБ. Зрада з часом була розкрита — це призвело до розриву з сім’єю й остаточного рішення співпрацювати з радянськими органами держбезпеки. Наступні два роки Сташинський займається активною диверсійною роботою, під прізвиськом «Олег» проникає та видає декілька боївок УПА на Львівщині. Після вишколу, Сташинський був засланий на шпигунську роботу до Німеччини.

Лев Ребет у 1940-их (фото з німецького досьє в Аушвіці). Лев Ребет був убитий агентом КДБ Богданом Сташинським (який згодом убив Степана Бандеру) 12 жовтня 1957 року на сходах у будинку на Карлплатц у Мюнхені, де тоді містилася редакція «Українського Самостійника», із загорненого у газету пристрою, який вистрілював струменем синильної кислоти.
Лев Ребет у 1940-их (фото з німецького досьє в Аушвіці). Лев Ребет був убитий агентом КДБ Богданом Сташинським (який згодом убив Степана Бандеру) 12 жовтня 1957 року на сходах у будинку на Карлплатц у Мюнхені, де тоді містилася редакція «Українського Самостійника», із загорненого у газету пристрою, який вистрілював струменем синильної кислоти.

У Німеччині Богдан Сташинський зустрів Інґе Поль, з якою, попри відохочування КГБ, одружився. Більш правдивими виглядають розповіді, що вже у Москві Богдан Сташинський зізнався дружині, що він служить КГБ, а також, що їхнє приватне щастя за таких умов було неможливе. Коли Інге завагітніла, КДБ поставило умову зробити аборт, на що вона рішуче відмовилася і почала разом з чоловіком розробляти план утечі на Захід.

Степан Бандера. 15 жовтня 1959 року в під'їзді будинку на вулиці Крайтмайр, 7 (Kreittmayrstraße), в Мюнхені о 13:05 знайшли ще живого залитого кров'ю Степана Бандеру. Медична експертиза виявила, що причиною смерті була отрута. Богдан Сташинський зі спеціального пістолета вистрілив в обличчя Степану Бандері струменем розчину ціанистого калію. Два роки пізніше, 17 листопада 1961 р., німецькі судові органи проголосили, що вбивцею Степана Бандери є Богдан Сташинський з наказу Шелепіна і Хрущова
Степан Бандера. 15 жовтня 1959 року в під’їзді будинку на вулиці Крайтмайр, 7 (Kreittmayrstraße), в Мюнхені о 13:05 знайшли ще живого залитого кров’ю Степана Бандеру. Медична експертиза виявила, що причиною смерті була отрута. Богдан Сташинський зі спеціального пістолета вистрілив в обличчя Степану Бандері струменем розчину ціанистого калію. Два роки пізніше, 17 листопада 1961 р., німецькі судові органи проголосили, що вбивцею Степана Бандери є Богдан Сташинський з наказу Шелепіна і Хрущова

У січні 1961 р. Інге Поль повернулася до батьків, де у неї 31 березня народився хлопчик Петро. Лише тоді Сташинському дозволили поїхати до Німеччини, щоб разом з дружиною поховати сина.

Кадр з фільму "Атентат. Осіннє вбивство у Мюнхені" (1995)
Кадр з фільму “Атентат. Осіннє вбивство у Мюнхені” (1995)

Саме тут перед самим похороном разом з дружиною він утік до Західного Берліна і здався місцевій поліції. У поліції і пізніше американським розвідникам він зізнався у вбивстві Ребета та Бандери.

Пристрій, з допомогою якого вбивав Сташинський
Пристрій, з допомогою якого вбивав Сташинський

Проте, в інтерв’ю Сташинський подає зовсім іншу версію подій. «КДБ було проти цієї дитини, нас змушували зробити аборт, а потім мені пригрозили відставкою з органів. Проте дитина народилася, і коли їй було кілька місяців, вона померла під час годування – нещасний випадок. Ми отримали дозвіл поховати дитину у Німеччині». Потім він розповідає, що його син насправді не помер. «Мій син мав дуже важке дитинство. Я не хочу про це говорити, але йому довелося довгий час перебувати під опікою інших людей, рости у іншій сім’ї, а до мене як до батька почав звикати у десятирічному віці. Зараз він – кандидат наук, доцент, працює в університеті. Звісно, він не носить прізвище Сташинський і не має по-батькові Богданович».

Радянський паспорт Богдана Сташинського
Радянський паспорт Богдана Сташинського

Після перевірки американцями Сташинського віддали під суд за вбивство і засудили лише до 8 років тюрми, оскільки винним у злочині вважався СРСР, а Сташинський лише виконавцем злочинних наказів. Уже після 4 років ув’язнення завдяки співпраці з американськими спецслужбами його звільнили. За офіційними даними, він переїхав до Південної Африки, хоча ця версія викликає сумніви у багатьох. В інтерв’ю він каже, що він переїхав до Південної Америки, а саме – в Панаму. Подальша доля Сташинського та його дружини за достовірними джерелами невідома, припускають, що він міг оселитися у США чи будь-якій іншій західній країні. У інтерв’ю ми читаємо іншу версію. «У жовтні 1968 року в Панамі відбувся переворот. Між 1 і 11 жовтня в країні був хаос, американська місія була атакована. В цій ситуації мене просто викрали і перевезли у Парагвай. Операцію було розроблено КДБ і керував нею мій приятель, покійний нині Благо Йовович. Потім мене перекинули в Африку, де зробили пластичну операцію і лише у 1970 році я повернувся в СРСР. Спершу жив у Москві, а потім, вийшовши у відставку, повернувся у Київ».

Андрухович у своєму есе про кохання Чувирла і Чудовисько характеризує Сташинського одним словом – потвора.

Роксана ТИМКІВ

Список використаних джерел:

  1. http://lb.ua/news/2011/08/04/109029_bogdan_stashinskiy_ya_vikonav_s.html
  2. http://www.bbc.com/ukrainian/indepth/story/2009/10/091016_stashynsky_bt.shtml
  3. http://www.istpravda.com.ua/digest/2010/10/29/1653/
  4. http://www.kreschatic.kiev.ua/ua/3260/art/1205267322.html
  5. http://www.vilnaua.com/
  6. https://uk.wikipedia.org/

Напишіть відгук