Інтерактивні форми навчання в музеї на прикладі тематичного заняття для дітей «У світі казки» (відео)

Сьогодні ми завершуємо публікувати виступи учасників наукової конференції під назвою “Меморіальні музеї сьогодні: специфіка фондової, експозиційної та освітньої роботи”, що проходила 6-7 листопада в приміщенні Музично-меморіального музею Соломії Крушельницької у Львові.

Сьогодні  пропонуємо вашій увазі доповідь молодшого наукового співробітника Художньо-меморіального музею Олени Кульчицької у Львові Надії Ленько на тему “Інтерактивні форми навчання в музеї на прикладі тематичного заняття для дітей “У світі казки” у ХММ Олени Кульчицької”:

Молодший науковий співробітник ХММ Олени Кульчицької Надія Ленько
Молодший науковий співробітник ХММ Олени Кульчицької Надія Ленько

У сучасному суспільно-культурному просторі виховна функція музею посідає вагоме місце, і музейні установи покликані реалізовувати її через естетичне, морально-етичне, патріотичне виховання. Навчальні програми у музеї  розробляються та втілюються із метою залучити широке коло відвідувачів, передусім дітей та молодь, до вивчення культурних  та наукових надбань у музейних збірках, а також – сприяти розвитку індивідуальних творчих здібностей кожної особистості[6;7]. Художньо-меморіальний музей Олени Кульчицької (відділ Національного музею у Львові імені Андрея Шептицького) уже кілька років поспіль реалізовує культурно-освітні проекти для дітей та молоді, які базуються на експонатах постійної експозиції та збірці творів О.Кульчицької, що належить НМЛ і зберігається у фондах музею. Дуже популярними формами роботи, які викликають велике зацікавлення відвідувачів, є тематичні інтерактивні заняття, що проводяться на постійній експозиції. Протягом кількох років співробітники музею розробили низку тематичних екскурсій та занять: “Олена Кульчицька (1877-1967). Життя і творчість”, “О.Кульчицька – майстер декоративно-ужиткового мистецтва”, “У світі казки”, “Килимові шедеври сестер Кульчицьких”, “Історичні постаті у графіці О.Кульчицької”, “Дитячі образи у творчості О.Кульчицької”, “Образ жінки у творах О.Кульчицької”, “Мандрівки Гуцульщиною з О.Кульчицькою”, що адаптовані для різних вікових категорій- дітей молодшого, середнього, старшого шкільного віку. Зупинимося на тематичному інтерактивному занятті “У світі казки”для учнів молодших класів.

Художньо-меморіальний музей Олени Кульчицької у Львові
Художньо-меморіальний музей Олени Кульчицької у Львові

Тематичне заняття «У світі казки» знайомить дітей із творчістю О. Кульчицької у царині книжкової графіки, насамперед із ілюстраціями художниці до дитячих казок, а також із мистецтвом художнього оформлення книги у цілому. Як зауважує Франсуаза Барб-Галль, відома французька письменниця, мистецтвознавець, авторка науково-популярних книжок для дітей про образотворче мистецтво, у процесі знайомства дітей із мистецькими творами «поняття епох, стилів, сюжетів і технік на початку не мають жодного значення порівняно із впливом, який твори можуть справити на дітей» [5;8]. Розмовляючи із дітьми молодшого віку про мистецтво, «можна обійтися без спеціальних знань чи тривалих і надскладних зусиль… у цьому допоможе дитяче сприйняття: адже для дітей мистецтво, що звертається безпосередньо до емоцій,-цілком природне» [Там само; 43]. Виходячи із цих міркувань, наукові співробітники музею розробили заняття «У світі казки»у невимушеній формі читання казок із елементами гри, під час якого діти вчаться сприймати книгу як цілісний мистецький твір, дізнаються, з яких елементів складається графічне оформлення книги, а наприкінці заняття самі створюють книжкові ілюстрації за мотивами графіки О.Кульчицької. Джерельною базою для заняття стали представлені на експозиції ілюстрації О.Кульчицької до серії дитячих книжечок «Нашим найменшим» і «Читаночки української дитини», а також до «Українських народних байок». Важливим фактором у сприйнятті матеріалу є також огляд меморіальних речей, представлених на експозиції – це кліше художниці, граверські різці, друкарський верстат. Ці експонати допомагають дітям відчути творчу атмосферу майстерні О.Кульчицької, а також наочно пояснюють особливості виконання графічних творів у різних техніках.

Олена Кульчицька. Автопортрет. Олія. 1917
Олена Кульчицька. Автопортрет. Олія. 1917

Варто зазначити, що Олена Кульчицька однією з перших серед українських художників початку ХХ ст.звернула увагу на мистецьке оформлення дитячої книжки і згодом привнесла у цю галузь чимало новаторських ідей. Ще навчаючись у Віденській художньо-промисловій школі (1903-1907рр.), створила перші  ілюстрації до казки “Білосніжка”, а найбільш плідно працювала у царині книжкової графіки у 1915-1921 рр. Тоді виконала художнє оформлення букварів, читанок, працюючи поряд із  такими визначними художниками як О.Курилас, А.Манастирський, згодом – Е.Козак, Св. Гординський, П.Ковжун та ін. У творчому доробку мисткині до 1500 ілюстрацій до книжок. Значну частину займають ілюстрації до дитячих народних казок, байок, переказів, народних оповідань.Найвагомішим є художнє оформлення поеми І.Франка “Лис Микита” (видана у 1959р.), “Перша читанка” (1918р.), «Українські народні байки» (1922), а також численні ілюстрації до дитячих періодичних видань, зокрема “Світ дитини” (1918-1921рр.)[2].

Обкладинка книжки "Українські байки" ілюстрованої дереворитами Олени Кульчицької
Обкладинка книжки “Українські байки” ілюстрованої дереворитами Олени Кульчицької

Cеред ілюстративного доробку О.Кульчицької виділяється серія під назвою «Нашим найменшим» і «Читаночки української дитини» (усього 35 випусків), що видавалась у 1918-1920рр. Ця серія складалася із народних казок, байок, легенд, оповідань на побутову, історичну тематику. Вона видавалася у Відні відомим українським видавцем А.Крушельницьким у вигляді книжечок невеличкого формату. До кожного випуску О.Кульчицька розробила по 12-15 ілюстрацій та нескладне художнє оформлення. Графічна мова цих малюнків, виконаних тушшю і пером, була простою і лаконічною, усі вони відзначалися цікавим композиційним задумом та дотепними сюжетами [4; 82-84]

У цих маленьких ілюстраціях О.Кульчицька створила цілий казковий світ, населений смішними, добрими, а часом злими персонажами- людьми і тваринами. Події у казках розгортаються в інтер’єрах сільських хат, на тлі реальних або фантастичних пейзажів. Оформлення обкладинки кожної книжечки складалось із ілюстрації, назви та декоративної заставки за мотивами народного орнаменту. На прикладі цих ілюстрацій діти вичають основні складові елементи книги- це обкладинка, титульна сторінка, сторінкова ілюстрація, заставка, кінцівка, шрифти, ініціали та ін. Допомагає їм у цьому словничок термінів, який отримує кожен учасник.

Обкладинка книжки "Читаночки української дитини" ілюстрованої Оленою Кульчицькою
Обкладинка книжки “Читаночки української дитини” ілюстрованої Оленою Кульчицькою

Друга частина тематичного заняття побудована на основі ілюстрацій О.Кульчицької до «Українських народних байок» і містить практичну частину у формі майстер-класу із створення книжкової ілюстрації до байки у техніці трафаретного друку. Ілюстрації до «Українських народних байок» ознаменували появу нових стилевих рис, визначальних для подальшої ілюстративної творчості художниці. Працюючи над цими дереворитами, О.Кульчицька звертається до народного мистецтва як джерела орнаментальних мотивів. У композиції обкладинки та сторінкових ілюстрацій, виконаних у площинно-декоративній манері, вдало поєднані фігурні зображення та орнаментальні мотиви. На обкладинці зображений олень,який несе у чарівний світ хлопчика та дівчину, що сидять у нього на спині. Казкову атмосферу підкреслює декоративне тло, вкрите орнаментом, що нагадує народну вибійку [4; 95]. Зверху над зображенням розміщено назву «Українські народні байки», а внизу напис «Дереворити Олени Кульчицької», виконаний авторським шрифтом, розробленим О.Кульчицькою. Ілюстрації художниця виконала в улюбленій техніці кольорового деревориту. У книжці вміщено ілюстрації до байок «Ворона в  чужому пір’ї» і «Танцювала риба з раком…», виконані в  обмеженій кольоровій гамі. Лаконічно скомпоновані графічні аркуші вдало і доступно змальовують сюжет байок, а уривки із тексту байки під кожним малюнком, у яких використано розроблений О.Кульчицькою шрифт, допомагають краще розкрити зміст. Хоча художниця застосовує усього декілька кольорів (зелений, чорний, жовтий, червоний), але завдяки їхньому накладанню при друкуванні відбитків досягає різноманіття відтінків (коричневий, жовто-зелений, оранжевий, гірчичний, темно-зелений).

Молодший науковий співробітник ХММ Олени Кульчицької Надія Ленько
Молодший науковий співробітник ХММ Олени Кульчицької Надія Ленько

Практична частина уроку складається із творчого завдання – виконання розмальовок на основі графічних чорно-білих ілюстрацій до серії “Нашим найменшим” та “Читаночки української дитини”. Матеріалами слугують чорно-білі репродукції ілюстрацій до казок, кольорові олівці, фломастери. Для завдання використано ілюстрації до казок : “Цар Лев”, “Жаба- панна”, “Багатий Марко”, “Три брати і Бог”, “Маруся-козацька дочка”, “Песинський, Жабинський…”, зі збірки “Українська демонологія” В.Гнатюка та ін.

Наступним практичним завданням є майстер-клас«Книжкова ілюстрація» (на основі ілюстрації до народної байки “Танцювала риба з раком…” ).

Ілюстрація Олени Кульчицької до байки "Танцювала риба з раком..." (1921р.)
Ілюстрація Олени Кульчицької до байки “Танцювала риба з раком…” (1921р.)

Оригінальні ілюстрації О.Кульчицької до байки “Танцювала риба з раком…” (1921р.) виконані у техніці кольорового лінориту-однієї із технік високого друку. Метою майстер-класу є ознайомлення учнів із особливостями естампної графіки, зокрема техніки лінориту. Беручи за взірець ілюстрацію О.Кульчицької до байки “Танцювала риба з раком…” (у техніці кольорового лінориту), учасники створюють творчий варіант ілюстрації у техніці трафаретного друку.

Під час майстер-класу діти використовують необхідні матеріали та інструменти:  кольорові репродукції ілюстрації до байки, папір, кольорова гуаш, акварельні фарби, трафарети із прозорої плівки, губки, жорсткі пензлики або зубні щітки, клаптики шкіри, тканини, мережива із фактурною поверхнею, гумки для штампів, ножиці, кулькові ручки.

Робота розпочинається із виготовлення трафарету. За допомогою кулькової ручки учні переносять на прозору плівку контури малюнка з репродукції. Ножицями або канцелярським ножем вирізають трафарет. Опісля накладають трафарет на аркуш паперу, закріплюють його паперовим скотчем.За допомогою губки наносять на папір фарбу (гуаш або акварель) через трафарет. Таким чином отримуємо силуетне зображення. Далі учні виявляють власну творчу фантазію, заповнюючи силуети фактурами за допомогою різноманітних засобів: напилення фарби зубною щіткою, відбитки фактурних матеріалів, штампування гумкою. Виконуючи завдання, діти вчаться компонувати зображення на площині аркуша, підбирати гармонійні кольорові співвідношення. Окрім того, учні, виконуючи декоративне обрамлення ілюстрації та напис “Танцювала риба з раком…”, дізнаються про вагому роль шрифтів та обрамлення у композиції графічного аркуша. Таким чином поєднання теоретичної та практичної складової у межах заняття сприяє кращому засвоєнню матеріалу учнями. Таке динамічне, насичене заняття формує у дітей уявлення про музей як про місце цікавого та пізнавального дозвілля.

Книжки, оформлені художницею із великим естетичним смаком, є надзвичайно вдячним матеріалом для розробки творчих занять, оскільки вони зрозумілі і цікаві для сучасних маленьких читачів. А живе спілкування дитини із творами визначної художниці у її помешканні-музеї викликає жваве зацікавлення мистецтвом, розвиває творче мислення, позитивно впливає на розвиток гармонійної, всесторонньої особистості. Тут доречно зацитувати вище згадану дослідницю ФрансуазуБарб-Галль, яка закликає: «Ходіть у музеї…не варто обмежуватися тільки репродукціями у книжках…вони потрібні для рефлексії, допомагають зафіксувати щось у пам’яті- але аж ніяк не здатні замінити безпосереднє оглядання твору…насправді репродукції дають поверхове поняття про твір. Тому слід щоразу оглядати оригінали.» [5;18-19].

Надія ЛЕНЬКО
молодший науковий співробітник ХММ Олени Кульчицької (відділу Національного музею у Львові ім.А.Шептицького).

Література:

  1. 1. Модельні уроки до проекту «Освіта через мистецтво»: [методичний посібник] / [Ред.-упор. Ласкій І.В.] – Львів : НМЦО м.Львова, 2014 – 80 с., іл.
  2. Олена Кульчицька. Графіка. Малярство. Ужиткове мистецтво. Альбом-каталог./Автор вступної статті і каталога Л.Кость; упорядники: Л.Кость, Т.Різун. – Львів-Київ: «Апріорі», «Майстер книг» – Київ, 2013. – 389с.; іл.
  3. 3. Олена Кульчицька / упор. Л.Кость. – Львів: Видавничий дім «Арт-клас», 2007. – 159 с.

4.Сенів І.В.Творчість О.Л.Кульчицької /І.В.Сенів – Київ : Вид-во АН УРСР, 1961 – 179с., іл.

5.Франсуаза Барб-Галль. Як розмовляти з дітьми про мистецтво ХХ століття[Текст]/ пер. з фр.Софії Рябчук.- Львів: Видавництво Старого Лева, 2016.-176с.

6.Школа і музей: працюємо разом. Навчально-методичний посібник із музейної педагогіки (5-8клас) / за ред. О.Караманова (наук.ред), А.Цибка (відп.ред). – Львів: в-во “Літопис”, 2009.- 244с.

Додаток до уроку:

Словничок термінів

Віньє́тка (фр. vignette похідне від фр. vigne — виноград) — прикраса у книзі або рукописі: невеликий малюнок або орнамент на початку або в кінці тексту. Невелика орнаментальна або сюжетна композиція, яка передує тексту на зразок заставки або завершує його, виконуючи функцію кінцівки. Крім того, віньєтки можуть бути використані і в самому тексті, як прикраси кутових частин сторінки. Як правило, сюжетом для віньєток є рослинні мотиви (часто фантастичного й казкового змісту), абстрактні зображення, рідше — зображення людей і тварин. На відміну від ілюстрацій, віньєтка жодним чином не повинна відволікати увагу читача від тексту, її завдання — надання книзі художньо-оформленого вигляду.

Заставка — прикраса у вигляді оригінального рисунка або виконана друкарським способом за допомогою кліше, яка відокремлювала та прикрашала початок книги, чи окремого розділу книги, переважно вгорі сторінки.

Книжкова ілюстрація — елемент книжки, що пояснює текст наочними образами,  даючи можливість читачеві по-новому зрозуміти і відчути цінність літературного змісту і форми. Ілюстрації допомагають зорієнтуватись у змісті книжки, спонукають її прочитати та допомагають засвоїти зміст тексту. Часто ілюстрації створюються у співдружності письменника і художника. Для ілюстрації обираються епізоди, що найповніше розкривають зміст тексту або окремих фрагментів літературного твору.

Ілюстрації бувають: сторінковими (на всю сторінку), частиною сторінки, заставки (ілюстрації на початку твору у верхній частині сторінки), буквиці, кінцівки (малюнки в кінці розділу, тексту чи книжки). Заставка і кінцівка можуть бути орнаментальними.

Кінцівка – графічна композиція (орнаментальна, образотворча), що завершує і прикрашає книгу або який-небудь розділ тексту. У старовинних і деяких сучасних книгах роль кінцівки інколи виконують останні рядки тексту, яким додана форма геометричної фігури, чаші тощо.

Титульна сторінка (від лат. titulus — напис, заголовок) — заголовний аркуш видання, основний титульний елемент книги, на якому зазначаються основні відомості про неї — прізвище автора, назву, жанр, місце і час видання, видавництво, марку видавництва та інше.

Шрифт – графічна форма літер при писанні, характер малюнка написаних літер, накреслення букв та знаків, що складають єдину композиційну та стилістичну систему.

Напишіть відгук