Хто створив кайло для Каменяра, або скульптор світової слави Григор Крук

0
284

Серед митців пов’язаних зі Львовом протягом свого життя та творчої діяльності, особливо виділяється постать знаного скульптора Григора Крука. І хоча більшу частину життя він поза межами своєї батьківщини, проте старт його творчого життя пов’язаний саме зі Львовом. Постать Крука лише недавно почала повертатись з незаслуженого забуття історії, тому пропонуємо вам поглянути на його життя та зразки творчості.

Григор Крук
Григор Крук

Народився Григор 30 жовтня 1911 року в селі Братишів (сучасна Івано–Франківська область), у сім’ї гончарів. У 9 років він почав відвідувати шкільну чотирирічну школу, яку успішно закінчив і на щастя для хлопця, сільський вчитель Василь Лукасевич переконав батьків, що хлопець дійсно талановитий і йому потрібно навчатись далі. Лукасевич привіз свого талановитого учня до деревообробної школи у Станіславові (сучасний Івано-Франківськ), де Григор розпочав своє перше ремісниче навчання. Прикметно, що батьки не надто прихильно сприйняли такий вибір сина, оскільки мріяли про те, що він стане вчителем або священиком.

Скульптура на могилі І. Франка, де Крук виконав кайло у руках Каменяра
Скульптура на могилі І. Франка, де Крук виконав кайло у руках Каменяра

Після закінчення навчання в 1931 році, розпочинається львівський період життя Григора. Він розпочав навчання у школі декоративного мистецтва, проте після того як його наставник повідомив йому, що в нього немає творчого нахилу, і краще б йому було стати кравцем, здавалося б, майбутній скульптор мав би припинити спроби пробитись у середовище митців Львова. Він став відвідувати майстерню Сергія Литвиненка, який щойно повернувся з Парижа. Він, таки розгледів талант хлопця і працюючи над надгробком Івана Франка С. Литвиненко навіть доручив Г. Круку зробити кайло, яке мав тримати Каменяр. Григор це завдання виконав майстерно і захопив свого майстра.

Проте Григор мріяв здобути справжню підготовку як скульптор. Не маючи атестату зрілості, він виконав два малюнки людського тіла з натури й дві скульптурні моделі, а також отримав авторитетну підтримку Митрополита Андрея (Шептицького) і таким чином зміг вирушити на студії до Краківської академії мистецтв, де навчався в класі скульптури професора Костянтина Ляшка. Мрія його здійснилась, проте фінансовий стан Григора був вкрай тяжким. Професор Лепкий і директор Краківського музею мистецтва Станіслав Тілл вважали, що Григору просто необхідно продовжити навчання в закордоном. Завдяки їхньому сприянню, та існуванню Українського інститут в Берліні, 26-річний Крук переїхав до Німеччини.

Там він записався до класу скульптури професора Альфреда Фоке. Помітивши здібності студента Професор виклопотав для нього стипендію, а після її закінчення допомагав із платними замовленнями. З початком Другої світової війни, Григору як громадянину Польщі було дозволено залишитися в Берліні, однак його позбавили стипендії. Він записався до класу Арно Брекера, де здобував знання з естетики людського тіла, що вплинуло на його подальшу творчість.

У 1945 році, після закінчення війни Г. Крук переїхав до Мюнхена. У Швабінгу, своєрідному німецькому Монмартрі, де відбувалося багато виставок, творчих зустрічей і дискусій, Григор знайшов зручні для роботи майстерні. У 1947 році він взяв участь у збірній виставці, де показав кілька своїх скульптур. Григора було обрано офіційним членом журі палати мистецтва «Haus der Kunst» у Мюнхені. Свій перший виїзд із повоєнної Німеччини Крук здійснив до Італії. Завдяки стипендії, що її надав Іван Бучко він протягом шести місяців вивчав стародавні пам’ятки мистецтва й архітектури.

У січні 1952 року Крук розпочав серію персональних виставок, того ж року він переїжджає до Парижа. Він виставляє свої скульптури й малюнки на виставках у Лондоні, Единбурзі та Бонні. У 1961 році 35 його творів експонувалися в Нью-Йорку й Філадельфії, а потім – у Відні. У 1963 році він виїхав до Риму, де створив портрети Йосипа Сліпого та Папи Павла VI. Живучи за межами Батьківщини Г. Крук ніколи не приймав жодного громадянства, хоча підданство йому пропонували Німеччина, Франція та Канада. Він помер на 77-му році життя, 5 грудня 1988 року, у Мюнхені. Там і був похований.

Віктор ГУМЕННИЙ

Джерела:

  1. Стех Я. Скульптор світової слави (http://zaxid.net/news/showNews.do?skulptor_svitovoyi_slavi&objectId=1248656)
  2. Ukrainian Sculptor Gregor Kruk (http://artbyborsheim.blogspot.com/2011/02/ukrainian-sculptor-gregor-kruk.html)
  3. AUGB’S COLLECTION OF KRUK WORKS TO GO ON DISPLAY IN UKRAINE (http://www.augb.co.uk/news-page.php?id=218)
  4. Gregor Kruk, renowned sculptor (http://www.ukrweekly.com/old/archive/1988/528808.shtml)
  5. Gregor Kruk (1911 – 1988) (http://www.artfiragallery.com/gallery.php?profile=11#1)

Напишіть відгук