Гра долі, або львівські гастролі Джемми Беллінчоні (відео)

0
286
Гра долі, або львівські гастролі Джемми Беллінчоні та артистична доля Крушельницької

На початку 1893 року афіші львівської опери сповіщали про приїзд італійської співачки Джемми Беллінчоні. Глядачів очікували опери «Джоконда» Амількаре Понк’єллі, «Трубадур» Джузеппе Верді і «Сільська честь» П’єтро Масканьї.

Джемма Беллінчоні (1864-1950) – італійська оперна співачка, педагог.
Джемма Беллінчоні (1864-1950) – італійська оперна співачка, педагог.

 

Джемма Беллінчоні перебувала у Львові від січня до травня 1893 р. і мала нагоду слухати Соломію Крушельницьку, в тому числі і в опері «Сільська честь». Тоді ж відбулося знайомство двох «Сантуц», що переросло у щиру дружбу. Більш досвідчена співачка і згодом відомий педагог Джемма Беллінчоні відразу розгледіла талант молодої української співачки і переконала Соломію їхати в Італію продовжувати навчання…

Фрагмент експозиції Музично-меморіального музею Соломії Крушельницької у Львові
Фрагмент експозиції Музично-меморіального музею Соломії Крушельницької у Львові

 

Олена Охримович, сестра Соломії Крушельницької, згадувала:

“У Львівському театрі тоді виступали італійські співаки на гастролях. Соломія познакомилася з Беллінчіоні, співачкою з Мілано. Вона заохочувала Соломію поїхати в Італію вивчати спів. В Мілано могла б мешкати у неї, та могла б поручити добру учительку співу. Батьки не противилися, але нате треба було грошей… Соломія поїхала з батьком в Італію (осінь 1893). Заїхали в Мілано до Bellincioni, яка поручила на учительку Фаусту Креспі (Fausta Crespi). Батько з Соломією пішли до Креспі. Соломія зробила добре враження на Креспі. Вона сказала, що в Соломії лірично-драматичне сопрано, а не мецо сопрано і що треба переучуватися. Батько на це погодився, оставив Соломію в Беллінчіоні, а сам вернув в Білу».

Львівський міський театр (Львівська Опера), фото 1914 року
Великий міський театр у Львові (Львівська Опера), фото 1914 року

 

 

Одна з найвідоміших співачок кінця ХІХ ст. Джемма Беллінчоні  (18 серпня 1864 – 23 квітня 1950) народилася в м. Монца (Monza), Італія. При народженні батьки дали їй ім’я Матільда Чезіра. Мати дівчинки контральто Карлотта Сорольдіні і батько Чезаре Беллінчоні були досить відомими співаками, і саме у них Матильда брала перші уроки співу.

Дебют оперної співачки відбувся у 16-річному віці на сцені Неапольського театру «Нуово». Наступні два десятиліття Джемма виступала у театрах Італії, Іспанії, Англії, Південної Європи. Вона славилася не стільки видатними голосовими якостями, скільки унікальною акторської харизмою.

Джемма Беллінчоні. Фрагмент експозиції Музично-меморіального музею Соломії Крушельницької у Львові
Джемма Беллінчоні. Фрагмент експозиції Музично-меморіального музею Соломії Крушельницької у Львові

 

Серед численних шанувальників Беллінчоні були видатні композитори, зокрема Джузеппе Верді. Вони познайомилися в 1886 році, коли Беллінчоні співала партію Віолетти в опері «Травіата» на сцені міланського Ля Скала (La Scala). Манера гри Джемми – злегка перебільшена, з виразною дикцією і неймовірним вмінням концентрувати на собі увагу глядачів, якнайкраще підходила для нового стилю італійської опери – веризму. Дійсно, сценічні образи Беллінчоні в операх П’єтро Масканьї, Умберто Джордано були наповнені неймовірною пристрастю і викликали захоплення публіки.

17 травня 1890 року Джемма представила світу образ Сантуцци на прем’єрній виставі опери П’єтро Масканьї «Сільська честь» («Cavalleria Rusticana»). Відтоді образ Сантуцци став її коронною роллю, уособлюючи темперамент і бурхливі емоції стилю веризму, народження якого пов’язують саме з оперою «Сільська честь». Разом з Джеммою на римській сцені в ролі Турідду виступав її чоловік Роберто Станьйо, з яким вона познайомилася чотири роки до цього, під час гастрольного туру по Аргентині.

Пізніше Беллінчоні виконала головну роль в іншій веристській опері – “Федора” Умберто Джордано, прем’єра якої відбулася 17 листопада 1898 року, тоді сценічним партнером Джемми виступив Енріко Карузо.

Енріко Карузо (Enrico Caruso) (1873-1921) – італійський оперний співак, тенор, сценічний партнер Соломії Крушельницької у 1898-1902 роках
Енріко Карузо (Enrico Caruso) (1873-1921) – італійський оперний співак, тенор, сценічний партнер Соломії Крушельницької у 1898-1902 роках

 

 

 

22 грудня 1906 р. Джемма Беллінчоні зіграла головну роль в італійській прем’єрі опери «Саломе» Ріхарда Штрауса в Туріні під батутою автора. А через 4 дні на сцені знаменитого «Ля Скала» у цій самій ролі виступила Соломія Крушельницька…

У 1911 році Джемма Беллінчоні завершила кар’єру співачки і займалася переважно викладацькою діяльністю, зокрема заснувала школи співу в Берліні в 1914 році, Римі – в 1916 році, Відні – в 1930 році.

У 1916 році повернулася, щоб виконати головну жіночу роль у кіноверсії опери «Сільська честь» режисера Уго Фалени.

Соломія Крушельницька – Сантуцца в опері «Сільська честь» П’єтро Масканьї
Соломія Крушельницька – Сантуцца в опері «Сільська честь» П’єтро Масканьї

 

Зустріч Соломії Крушельницької з Джеммою Беллінчоні у Львові навесні 1893 року стала визначальною для подальшої артистичної долі української співачки.

Роксоляна ПАСІЧНИК
старший науковий співробітник Музично-меморіального музею Соломії Крушельницької у Львові

Джерела і література:

  1. Соломія Крушельницька. Міста і слава. – Львів, 2009.
  2. Соломія Крушельницька. Спогади, матеріали, листування: у 2-х ч. / упорядник Михайло Головащенко . – К., 1978, 1979.
  3. Jűrgen Kesting. Die Grossen Sänger. Band I. – Claassen, 1986. – S. 391-396
  4. Voci dell’Opera. Интернет-журнал об опере и балете https://www.vocidellopera.com
  5. Рeople SU  http://www.people.su/ua/12509
  6. Електронна книга. Алекс Росс. Дальше – шум https://books.google.com.ua

Напишіть відгук