Героїчно-трагічна історія родини Березовських у 18 сімейних фото

Героїчно-трагічна родина Березовських у сімейних фото
Героїчно-трагічна родина Березовських у сімейних фото

В його жилах було української крові лише на чверть. Проте він був представником покоління, котре не бачило інших методів боротьби за українську державність аніж радикальні. Кость-Арпад Березовський – єдиний син у родині Амвросія (Амброзія) та Марії Березовських (нажаль дівоче прізвище матері невідоме).

Доволі не типова за національним походженням сім’я: Амвросій Березовський (1875‑1942), представник класичної української інтелігенції, директор торгової школи товариства «Просвіта», голова організації Українців у Львові, член партії УНДО; його батько – українець шляхетського походження, а мати – німкеня. Марія Березовська – чистокровка угорка шляхетського походження. Познайомилися вони у Відні, коли навчалися в університеті. У них було троє дітей: Кость-Арпад (друге ім’я «Арпад» дане матіррю ‑ ім’я угорського князя, котрий в 9 ст. очолив переселення угрів у Паннонію), Катерина (померла від пневмонії у дитячому віці) та наймолодша Марта.

Кость-Арпад був активним учасником пластового руху, навчався в Українській академічній гімназії. Був активним учасником ОУН. Парадокс ситуації полаяв у тім, що УНДО (легальна політична партія) та ОУН (підпільна радикальна організація) були не просто конкурентами, але й противниками щодо методів діяльності, протистояння між організаціями відбувалося у спільному публічному засудженні, звинуваченням у недалекоглядності та непрофесійності. Через політичну діяльність Кость-Арпад так і не завершив навчання у ВНЗ: вперше здобути диплом з права (навчався в 1934‑1935) йому завадив арешт польської поліції та ув’язнення (1935‑1939, зокрема в 1935 перебував у концтаборі Береза-Картузька), вдруге – навчання на історичному факультеті (1939‑1940) перервав НКВД.

Арешт відбувся 25 липня 1940 р. Слідство тривало півроку, згодом судовий процесс в січні 1941 р. – відомий як «Процесс 59-ти». Вироком Львівського обласного суду (між іншим, розташовувався він у приміщення обласного управління НКВД) було ВМН (від рос. «высшая мера наказания»), тобто розстріл. Люба Комар у своїх спогадах згадувала, що на суді саме Кость-Арпад тримався мужньо та гідно, чим морально підтримував своїх товаришів. Його було убито 14 квітня 1941 р.

А 22 травня 1941, родину Березовський, як «членів сім’ї ворога народу», було депортовано до Томської області в Росії. Березовські не мали чим відкупитися від чекістів, оскільки жодних коштовностей на той час вони вже не мали. Радянські репресії настільки зламали Амвросія Березовського, що від захворів та 9 серпня 1942 р. опівночі помер у селищі Каграсок у Томській області. Марія та Марта вижили завдяки важкій фізичній праці, а також допомозі Британії, котра постачала харчі колишнім польським громадянам, лише полякам. Марія Березовська приховала українсько-угорський склад сім’ї та видала себе за польку. Згодом, після війни, завдяки цьому Марті вдалося повернутися до Львова. Проте їх родинний будинок на вул Генінґа (тепер Харківська) був зайнятий «визволителями». Станом на нині нащадки Березовських проживають на горищі родинного будинку, котре перетворили на маленьку квартирку. У пані Марти є син, котрого вона назвала на честь брата – Костянтином. Ще раніше, в 1940, за її переказом, Кость-Арпад хотів одружитися із Вірою Свєнціцькою, проте його мати не дозволила, мовляв «Щоб мій син пошов з дому лише з подушкою та периною?! Не бути такому!» На жаль їм не судилося бути щасливими: Кость-Арпад загинув, а Віра зазнала переслідувань. Коли у Марти народився син Костянтин, за хресну покликали Віру Свєнцицьку з котрою Марта зберігала тісні, дружні стосунки. Таким чином родина пам’ять про брата, сина, дядька, коханого і героя зберігається.

Чи це суміш крові витворила в Костеві-Арпаді цю безкомпромісність та бунтарство проти існуючої системи, а чи можливо свідомий вибір? Впевнений, що друге.

Ігор ДЕРЕВ’ЯНИЙ
Старший науковий працівник
Національного музею-меморіалу
«Тюрма на Лонцького»

1 коментар

  1. Старше покоління, ровесники Марти, дуже добре знали, що Віра Свєнціцька була нареченою Костя. Мені особисто про це казала Надя Мудра

Напишіть відгук