“Галичина могила”, або що приховує давній курган

0
504

Продовжуючи тему мандрівки до Галича сьогодні мова піде про ще одну пам’ятку міста, яку ми оглянули – курган «Галичина Могила», що розташований на території  Національного заповідника «Давній Галич».

Вважається, що в Галичиній могилі похований правитель-воїн, котрий був засновником Галича. Зокрема, таку думку висловлював історик Михайло Грушевський. Хоча згідно з даними розкопок  – люди на Крилоській горі жили ще з кам’яного віку, а  воїнське поховання в Галичиній могилі  відноситься до ІХ – Х століття.

Курган «Галичина Могила»
Курган «Галичина Могила»

Могилу шукали серед курганів крилоського лісу в урочищі Діброва, на городищі в с. Пітрич, у Викторівському лісі й на Крилоській горі. І лише наприкінці ХІХ ст. Т. Земенецький дійшов висновку, що Галичина могила – це одинокий курган, що міститься на найвищій точці в урочищі Качків. Могилу досліджували в різні роки Т. Земенецький, Й. Пеленський і Я. Пастернак.

Тоді ж розпочали розкопки на Галичиній могилі, але  саме поховання знайшли в 90-х ХХ століття.  Воно було дуже зруйноване, оскільки Галичина могила була розораною (звичайно, було видно, що це курган, однак він був дуже розплитий на місцевості). Також на місці Галичиної могили були кургани Першої світової війни [1].

Курган «Галичина Могила»
Курган «Галичина Могила»

Курган, який літопис називає «Галичина Могила», знаходиться неподалік, за приблизно 200 метрів на південно-західний околиці Крилоського городища, між внутрішніми і зовнішніми оборонними валами старого Галича. Тепер це одинокий курган серед лук, але в період літописного Галича він домінував над містом. Курган досліджували неодноразово, під час розкопів 1991-1993 рр. експедиції під керівництвом Володимира Барана й Богдана Томенчука пощастило знайти рештки спаленого човна, спорядження знатного воїна – кинджал, наконечники списа та стріл, три сокири, тесло, сліди позолоти від щита тощо.

Курган «Галичина Могила»
Курган «Галичина Могила»

Оскільки археологи не виявили людських решток, то зробили висновок, що це кенотаф – символічне поховання з метою сакралізації локусу. Справді, літопис підтверджує факт використання Галичиної могили в обряді інтронізації галицьких князів, коли князь в супроводі знаті виходив на її вершину. А датування знахідок Х ст. свідчить про те, що кенотаф облаштували наші прямі предки [2].

У 1998 р., під час урочистого святкування 1100-річчя Галича, всередині Галичиної могили облаштували музей (за проектом З. Соколовського, Івано-Франківський філіал інституту «Укрзахідпроектреставрація») у вигляді двох кімнат. З того часу курган став ще одним унікальним об’єктом Крилоської гори, доповненням до експозиції Музею історії давнього Галича та символом пам’яті про великого будівничого, невідомого засновника стольного міста.

Пам'ятна дошка
Пам’ятна дошка

Зайти до могили можна тільки з працівником музею, оскільки вона закрита на замок. Проте, об’єкт насправді дуже цікавий для огляду.  Одразу впадає у вічі великий, просто розкішний, відтворений  човен та представлене військове спорядження.  А ще у кургані ну дуже приємно в спеку, оскільки він має два виходи і тому добре продувається)))

Софія Легін

Джерела:

  1. http://www.zamky.com.ua/
  2. https://risu.org.ua/
  3. http://www.davniyhalych.com.ua/

Напишіть відгук