«Фонтан» Павла Макова покажуть у Львові

«Фонтан» Павла Макова покажуть у Львові
«Фонтан» Павла Макова покажуть у Львові

В середу, 10 травня 2017 року, о 16.00 в Національному музеї у Львові імені Андрея Шептицького (пр. Свободи, 20) відбудеться відкриття виставки мистецького проекту “Павло Маков. Фонтан”. У цьому проекті важливу роль відіграють цифри, переважно чотиризначні, що позначають роки і діляться на два.

Павло Маков
Павло Маков

…У 1917-му, сто років тому, відбулася мистецька «революція 1917-го року». Ховаючись під псевдонімом Річарда Матта, Марсель Дюшан представив свій «Фонтан» на виставці «Суспільства незалежних художників» у Нью-Йорку. Від «реді-мейду» (readymade –– з англ.  готовий) залишилися лише фотографія і пізні авторські репліки.

Павло Маков. Артбук Донроза, 2008-2010
Павло Маков. Артбук Донроза, 2008-2010

У 1995-му Павло Маков створив «Фонтан виснаження» – символ життєдайності у великому циклі «UtopiA». Вперше його образ виник на малюнку «Збір соку», який увійшов до авторської книги «Книга води» (1994) і, за словами художника, «…з’явився сам собою, майже без моєї участі, і визначив подальший розвиток подій на багато років». За структурою він відповідав анатомії людини і харківським рікам у тому місці, де Харків впадає у Лопань. Надалі образ був розвинений у кількох роботах під назвою «Місце. Фонтани» (1995) –– такими собі мапами водопостачальних споруд Харкова, жодна з яких тоді не працювала. Врешті-решт, «Фонтан виснаження» отримав матеріальне втілення у бронзі та неодноразово ставав частиною ландшафтів на роботах різних серій.

Павло Маков. Донроза, 2008-2010, багаторазове інтагліо, (понад 50 дощок), малюнок, акрил, папір, з циклу ≪Сади≫, 236х236 см.
Павло Маков. Донроза, 2008-2010, багаторазове інтагліо, (понад 50 дощок), малюнок, акрил, папір, з циклу ≪Сади≫, 236х236 см.

Фонтани Макова і Дюшана мають протилежний зміст, записаний вже в самих їхніх назвах. «Фонтан виснаження» Макова – своєрідний оксиморон, що попереджає про посуху. «Фонтан» Дюшана – пісуар, який не поглинає рідину, а навпаки – щиро її віддає, бо зветься фонтаном. Проте їх об’єднує те, що обидва «фонтани» – перевернуті. Дюшан позбавив пісуар функціональної придатності, поклавши його на бік (що не в останню чергу стало аргументом на користь прийняття об’єкту в якості твору мистецтва). Маков змінив напрямок потоків: у «Фонтані виснаження» дві течії не впадають в єдине джерело, а розтрачують себе в конструкції з воронок із двома отворами. Сьогодні цей образ відчитується безвідносно  засушливої історії Харкова 1990-х років і за чверть століття остаточно полишив межі локальної міфології. Тепер питання ставиться значно ширше: чи не є «Фонтан виснаження» метафорою сучасної Європи і, зокрема, ситуації в мистецтві?

Павло Маков. Terni Lapilli, 2016, малюнок, акрил, папір, 50х50 см
Павло Маков. Terni Lapilli, 2016, малюнок, акрил, папір, 50х50 см

Власні роздуми Макова щодо трансформацій змісту простих об’єктів, якими населені ландшафти його робіт, співіснують із текстом роману італійського письменника Італо Кальвіно «Невидимі міста», який художник постійно перечитує. Роман закінчується відомим фрагментом: «Пекло живих – це не те, що настане колись, якщо воно існує, якщо воно є тут, якщо це є пекло, в якому ми живемо повсякденно і яке творимо, перебуваючи разом. Є два способи жити так, аби воно не спричиняло страждань. Перший – не важкий для багатьох: прийняти пекло та стати його частиною, поки воно не стане непомітним. Другий – ризикований та потребує сталого напруження: відшукати та вміти розпізнати, хто і що посеред пекла не є пеклом, підтримати це та розповсюдити».

Борис ФІЛОНЕНКО

Напишіть відгук