Фондова збірка музично-меморіального музею Соломії Крушельницької: історія, проблеми, перспективи (відео)

0
184
Фондова збірка музично-меморіального музею Соломії Крушельницької: історія, проблеми, перспективи

Ми продовжуємо публікувати виступи учасників наукової конференції під назвою “Меморіальні музеї сьогодні: специфіка експозиційної, фондової та освітньої роботи”, що проходила 16-17 листопада в приміщенні Музично-меморіального музею Соломії Крушельницької у Львові.

Пропонуємо вашій увазі доповідь головного зберігача фондів Музично-меморіального музею Соломії Крушельницької у Львові Ірини Криворучки на на тему:  “Фондова збірка музично-меморіального музею Соломії Крушельницької: історія, проблеми, перспективи”.

“У середині 70-х років минулого століття працівники Літературно-меморіального музею Івана Франка у Львові розпочали формування нової фондової групи, матеріали якої пов’язані з іменем Соломії Крушельницької. Згодом саме ці пам’ятки стали базою для створення меморіального музею славетної співачки. Сьогодні в основному і науково-допоміжному фонді музею Соломії Крушельницької зібрано понад 20 тисяч пам’яток. Ця колекція є однією з найбагатших щодо представлення персоналій української музичної культури. Поруч з тим, матеріали з особистого архіву Соломії Крушельницької, численні документи, пов’язані з життям і творчістю відомих українських та зарубіжних виконавців, є джерелознавчою базою для дослідження світового музичного мистецтва.

В історії формування фондової збірки Музею Соломії Крушельницької можна виділити три періоди, кожен з яких має свої особливі прикмети. Перший етап не був результатом реалізації спеціальної програми комплектування фондів, а був пов’язаний з простим випадком. Сталося так, що працівники музею Івана Франка, розшукуючи спогадами про письменника, познайомилися з Одаркою Карлівною Бандрівською – донькою приятеля письменника. Під час одного з візитів музейників до її оселі, господиня показала своїм гостям стару фотографію, на якій була зображена гарна жінка у довгій білій концертній сукні. На питання, ким є ця пані, Одарка Карлівна відповіла: «Це моя тітка, славетна співачка Соломія Крушельницька». Так почалося «музейне знайомство» з українською примадонною світової слави, тоді ж розпочалося формування нової групи музейних предметів – фонду Соломії Крушельницької (далі – ФСК). Перший запис в книзі обліку ФСК було зроблено 11 жовтня 1977 році. У початковий інвентар внесено також і символічну пам’ятку першої «зустрічі» – фото Соломії Крушельницької у довгій білій концертній сукні, яке зроблене в Італії у місті Віареджо в 1910 році.

Головний зберігач фондів Музично-меморіального музею Соломії Крушельницької у Львові Ірина Криворучка
Головний зберігач фондів Музично-меморіального музею Соломії Крушельницької у Львові Ірина Криворучка

Основою новоствореного ФСК стали численні матеріали з особистого архіву співачки, які впродовж багатьох років ретельно збирала і передала до музею Одарка Бандрівська. До останніх років свого життя вона постійно допомагала працівникам Музею. Завдяки їй формування ФСК велося систематично й активно. Пошукова робота була налагоджена як у Львові, так і в інших містах України. Вже на початку 1980 року у цьому фонді було обліковано понад півтори тисячі музейних предметів. На той час ФСК поповнився цінними предметами, що надійшли від колег О. Бандрівської, радянських дослідників творчості співачки – Михайла Головащенка та Івана Деркача. Перша презентація зібраних матеріалів відбулася у листопаді 1981 року на виставці, присвяченій Крушельницькій. Тоді ж у газеті «Культура і життя» від 22 листопада 1981 року була надруковано повідомлення про те, що у Львові ведеться збір матеріалів для створення меморіального музею славетної співачки Соломії Крушельницької.

Подальше укомплектування ФСК велося надзвичайно активно й плідно. Серед тих, хто збагатив музейну скарбницю у наступні роки варто назвати співачку Павлину Криницьку, колекціонерів Анатолія Сидоренка та Петра Лінинського, музикознавців Марію Білинська і Любомиру Яросевич. Поруч із пошуком різного роду документальних меморій про Соломію Крушельницьку проводився також пошук речей так званого другого плану. Це були рами, столи, люстри, годинники, підставки та інші, предмети інтер’єру необхідні для створення майбутньої експозиції. Ці предмети увійшли до складу науково-допоміжного фонду музею.

Першого жовтня 1989 року відбулося відкриття Музично-меморіального музею Соломії Крушельницької, який на правах відділу входив тоді у структуру Літературно-меморіального музею Івана Франка. Під експозицію були виділені приміщення на другому поверсі будинку № 23 по вул. Чернишевського (тепер вул. С.Крушельницької). Цей дім було вибрано не випадково. Восени 1903 року його купила для себе та своєї родини Соломія Крушельницька. Після приєднання Галичини до складу СРСР у 1939 році дім націоналізували, колишній власниці залишили тільки одне помешкання на другому поверсі. Тут минули останні роки славетної співачки, тут вона померла 16 листопада 1952 року.

Після відкриття експозиції музею процес комплектування фондів не завершився. По сей день ФСК постійно поповнюється безцінними скарбами. Сьогодні це найповніша колекція різного роду меморій, які є першоджерелом нашого знання про Соломію Крушельницьку. Серед раритетних пам’яток зберігаються оригінальні фотографії Крушельницької у різних оперних ролях, світлини, які розповідають про приватне життя і родину співачки, українська та іншомовна музична критика, епістолярна спадщина, афіші, унікальні нотні видання з бібліотеки артистки, особисті речі тощо. Особливо цінною частиною колекції є архівні платівки 1903-1928 років, на яких записані музичні твори у виконанні Соломії Крушельницької.

Музично-меморіальний музей Соломії Крушельницької у Львові
Музично-меморіальний музей Соломії Крушельницької у Львові

У 1995 році Музично-меморіальний музей Соломії Крушельницької отримав статус самостійної державної установи. Відтоді почався другий період у процесі формування фондової збірки Музею. Якщо спочатку комплектування фондів здійснювалося тільки за рахунок предметів, які представляли постать Соломії Крушельницької, то наприкінці 90-х років пріоритети значно розширилися. На це було декілька причин. Музей Соломії Крушельницької став знаним і популярним центром музичного і культурного життя Львова. Активна наукова, просвітницька і виставкова діяльність сприяла налагодженню й розвитку контактів працівників музею з українськими колегами. Характер і напрямки роботи Музею значно урізноманітнилися також і завдяки співпраці з українськими і зарубіжними виконавцями, музикознавцями, колекціонерами і шанувальниками оперного мистецтва. Музей здобув чимало приятелів, які на правах волонтерів постійно допомагають у роботі. Варто зазначити, що серед друзів Музею багато мешканців Львова. І це не дивно, адже Крушельницька належала до найславніших горожанок нашого міста. Тому львів’яни мають своєрідний емоційний зв’язок з Музеєм, сприймаючи його історію як свою особисту.

Музично-меморіальний музей Соломії Крушельницької у Львові
Музично-меморіальний музей Соломії Крушельницької у Львові

Починаючи з 1995 року, поруч з ФСК почали формуватися інші групи, які відповідали характеру і профілю музею. Тоді фондова колекція суттєво збільшилася за рахунок меморіальної спадщини незаслужено забутих в радянський час українських музичних діячів, які жили й творили на своїй батьківщині або ж за її межами. Матеріали надходили до музею як з України, так і з багатьох інших країн світу – Німеччини, Швеції, Франції, Італії, Австрії, США. У більшості випадків це були приватні архіви – надзвичайно цінні за змістом та багатожанрові за наповненням, які передавали в дар самі власники або ж їх спадкоємці. Так, наприклад, дружина композитора Станіслава Людкевича – пані Зеновія Штундер, заповіла Музею колосальний за обсягом архів свого чоловіка і частину його приватного будинку. Тепер на другому поверсі цього дому створено меморіальний музей Станіслава Людкевича, який на правах сектора входить у структуру нашого Музею.

Сьогодні основний фонд Музично-меморіального музею Соломії Крушельницької складається з восьми груп. Поруч з базовим ФСК, музейні пам’ятки представлені у таких фондових групах: Ярослава Грицая (фЯГ), Модеста Менцинського (фММ), Записів (фЗап.), Станіслава Людкевича (фСЛ), Музичних Діячів (фМД), Історії Музею (фІМ), Особистих архівів (фОА). Тут зберігається велика кількість меморіальних і різного роду документальних пам’яток, представлених іменами співаків Модеста Менцинського, Іри Маланюк, Мирослава Скала-Старицького, Олександра Носалевича, Анни Крушельницької, Одарки Бандрівської, Іванки Мигаль, Іванни Синенької-Іваницької, Олександри Любич-Парахоняк, Ніни Шевченко, Володимира Ігнатенка, композиторів Станіслава Людкевича, Василя Барвінського, Миколи Колесси, піаністів Любки Колесси, Марії Крушельницької, Галі Левицької, Дарії Гординської-Каранович, Романа Криштальського, скрипаля Юрія Криха та багатьох інших музикантів. Цінною частиною музейної збірки є багатий фоноархів, який нараховує понад три тисячі одиниць збереження. Його окрасою є збірка грамофонних платівок першої половини ХХ ст. виробництва західноєвропейських фірм із колекції львівського скрипаля і колекціонера Ярослава Грицая. Якщо з технічного боку можна мати застереження до якості запису та стану збереження платівок, то в історичному плані цей матеріал має безцінну наукову вартість. Майже у кожній із згаданих фондових груп зберігаються твори образотворчого та декоративно-ужиткового мистецтва. Це невелика за обсягом, але цікава за мистецьким наповненням частина музейного зібрання. В основному твори живопису представлені іменами українських художників, серед яких Ярослава Музика, Святослав Гординський, Лев Гец, Роман Турин, Осип Курилас, Любомир Медвідь, Богдан Сойка, Орест Скоп та інші.

Музично-меморіальний музей Соломії Крушельницької у Львові
Музично-меморіальний музей Соломії Крушельницької у Львові

Характерною ознакою кожної з восьми фондових груп є її видова різноманітність. Це означає, що у кожній групі зберігаються різні за характером та фактурою музейні предмети, серед яких є і різноманітні друковані видання і рукописні матеріали, художні твори і грамофонні платівки, тканини і меблі, тощо. Причиною цьому є нетиповий для музейної установи шлях обліку матеріалів, які надійшли у складі цілісного архіву чи приватної колекції. Працівники музею вважали за доцільне не розпорошувати різножанрові предмети з однієї колекції по окремих тематичних групах. У такій системі класифікації й обліку є свої позитивні й негативні сторони. З одного боку уникається знеособлення чи «деперсоналізації» даного архіву, який у контексті музейного зібрання представлений в усій його сукупності і різноманітності. Збережений таким чином архів дає змогу вивчити особисту й творчу сильветку його власника, дослідити історичні аспекти, смаки та уподобання того часу, коли жила дана особа. З іншого боку, такий цілісний архівний спосіб обліку музейних предметів створює чималі труднощі у щоденній фондовій роботі, тобто процесі збереження й пошуку музейних предметів.

З 2010 року почався третій період в історії формування музейної збірки. На сучасному етапі особливу увагу працівники Музею приділяють політиці комплектування фондів. Ми намагаємося уникнути помилок попередніх років, коли при вирішенні долі того чи іншого предмету, сентименталізм та романтизм брали гору над правилами ціннісного відбору. У міжнародному Кодексі куратора акцентується на важливому положенні: “Продовження, а тим паче розширення збиральницької діяльності музею, не здатного гарантувати для своїх колекцій професійної опіки щонайвищої якості – однозначна помилка”. [2, 273 с.] Чи став для нашого Музею цей постулат своєрідним дороговказом у процесі комплектування фондів? Однозначної відповіді на це питання поки що нема…

Музично-меморіальний музей Соломії Крушельницької у Львові
Музично-меморіальний музей Соломії Крушельницької у Львові

Поруч з визначенням досконалої політики комплектування фондів, перед музеєм стоїть розв’язання інших нагальних потреб, зокрема: створення електронного каталогу предметів музейної колекції, пошук додаткових фондових приміщень, окремого виставкового залу, обладнання реставраційної майстерні. Варто заакцентувати увагу й на складних фінансових труднощах, які, попри все, не відбилися на процесі комплектування музейного зібрання. Вже понад 20 років для закупівлі експонатів державні кошти не виділяються. Щорічне поповнення музейної скарбниці, а це – понад 500 одиниць збереження, здійснюється виключно за рахунок подарунків та фінансової підтримки приятелів нашого музею.

По сей день фондова колекція є ключовим і центральним активом у всіх ділянках роботи Музею Соломії Крушельницької. Її вартість важко переоцінити. Адже матеріали кожної фондової групи, так як це було у випадку з архівом Соломії Крушельницької, можуть стати основою для створення самостійної експозиції цілого, переважно меморіального, музею. Збережені тут пам’ятки, є предметами «першої величини» з усіма ознаками музейної цінності у декількох планах: культурної спадщини, вартості знання, естетичного і візуального сприйняття.”

Ірина КРИВОРУЧКА
головний зберігач фондів Музично-меморіального музею Соломії Крушельницької у Львові

Список використаної літератури:

  1.  Безсмертна слава Соломії : біобібліографічний довідник/ Муз.-мемор. музей С. Крушельницької у Львові; упоряд. : М.Зубеляк, Р.Мисько-Пасічник; вступ. ст. І. Криворучки. – Львів: Гердан, 2007. – 244 с., 16 с.іл.
  2. Вайдахер Ф. Загальна музеологія : посібник / пер. з нім. В. Лозинський, О. Лянг, Х. Назаркевич. – Львів: Літопис, 2005. – 632 с.
  3. Музей: менеджмент і освітня діяльність / упоряд. : Герман Аартс, Зеновій Мазурик. – Львів: Літопис, 2009. – 224 с.
  4. Музею Соломії Крушельницької – 20 років: бібліографічний довідник / Муз.-мемор музей С.Крушельницької у Львові; упоряд. М. Зубеляк; вступ. ст. Г. Тихобаєвої. – Львів, 2009. – 132 с., 32 с. іл.

 

Напишіть відгук