Фердинанд Касслер – перший будівничий львівських хмародерів

0
1111
Фердинанд Касслер – перший будівничий львівських хмародерів

Фердинанд Фейвель Касслер (16.03.1883 р., Підгір’я – 1941/43 р.) – один із найвідоміших львівських архітекторів першої половини ХХ ст. Закінчив архітектурний факультет Львівської політехніки, на якому навчався в 1902–1907 рр. Під час навчання був членом правління «Спілки студентів архітектури». У 1908–1911 роках – один із провідних архітекторів фірми Міхала Уляма. 1911 року відкрив власне проектне бюро на вулиці Глинянській №4 (тепер вулиця Донцова).

Фердинанд Касслер одним із перших на галицьких теренах застосував в будівництві залізобетон, що мало величезне значення з точки зору конструктивних можливостей та надання споруді індивідуальної форми. Був також першим, хто почав споруджувати у Львові багатоповерхові будинки – хмарочоси. Прикладами можуть служити старий прибутковий будинок Йонаша Шпрехера на пл. Міцкевича №8 та будинок на вул. Академічній №7 (тепер – проспект Шевченка), збудований на замовлення того ж Йонаша Шпрехера.

Будинок Йонаша Шпрехера на площі Міцкевича №8 (1912–1921)

Перший львівський «хмарочос» – будинок №8, власником якого був найбагатший львівський бізнесмен Йонаш Шпрехер. Його прибуткові будинки завжди виділялися серед львівських споруд своєю неординарністю. Будівництво почалося ще перед Першою світовою війною, a закінчилося у 1921 році. Кам’яницю називали першим львівським хмародером. Архітекторові Фердинанду Каслеру довелося балансувати між замовником, котрий хотів мати якнайбільше поверхів під офісні приміщення в самому центрі галицької столиці, та вимогами ради Королівського столичного міста Львова, яка не бажала мати на площі занадто високу будівлю.

Будинок на проспекті Шевченка №7 (1929)

Будинок № 7 був відомий як другий «будинок Шпрехера». Восьмиповерховий прибутковий будинок у стилі функціоналізму збудований 1929 року. В основу закладено залізобетонний каркас, зовні облицьований плитами штучного граніту та мармуру, у внутрішніх подвір’ях стіни вкриті білою керамічною плиткою, інтер’єри прикрашені алебастровими плитами (каменярські роботи фірми Людвіка Тировича). Протягом різних часів приміщення орендували різноманітні організації. У 1933-36 роках тут містилося консульство Угорщини. В радянські часи на першому поверсі розміщувався ресторан «Елегант», оформлений за проектом Петра Тарнавецького. Тепер тут Будинок профспілок Львівщини.

Фердинанд Касслер належав до єврейської громади міста, в житті якої він брав активну участь: був членом Ради при Єврейській громаді у Львові, багаторічним членом гуманітарного товариства «Леополіс Бней Бріт», а також низки громадських та професійних організацій.

У його творчості можна виділити декілька етапів. Початок становлення Касслера як архітектора відбувається в добу сецесії, коли при проектуванні споруди завжди поставала проблема синтезу різних видів мистецтва. Саме архітектор не тільки проектував споруду, але й її декор, обстановку інтер’єру, вітражі, стінні розписи тощо. Фердинанд Касслер в 1910-і рр., тобто в період розквіту сецесійного будівництва у Львові, разом із іншими архітекторами був співавтором комплексу житлових будинків на вул. Левицького №11, №11а, №15 (спільний проект із Валерієм Шульманом) та інші.

Комплекс житлових будинків на вул. Левицького № 11, №11а, №15 (1912)

Збудований у 1911—1912 роках. Номера тринадцятого умисне уникнуто – замість нього йде будівля під номером 11а, в якій жив Фердинанд Касслер. Архітектори Фердинанд Касслер та Валерій Шульман. Скульптурне оздоблення виконав Францішек Томаш Бернат. Під №11 від 1950-х містилася майстерня з ремонту й пошиття одягу та ремонт взуття, зараз це житловий будинок.

У сецесійний період своєї архітектурної творчості Фердиннад Касслер співпрацював зі скульпторами, які за його проектами виконували оздоблення споруди. Тоді він віддавав абсолютну перевагу одному із видатних львівських скульпторів – Зиґмунту Курчинському (1886–1953). Скульптури різця Зиґмунта Курчинського оздоблюють будинок Я. Ґрюнера на вул. Гнатюка №20/22 (залізничні каси), будинок Фінклера на розі вул. С. Бандери №24 і Карпінського тощо.

Будинок Ґрюнера на вулиці Гнатюка №20/22 (1911)

Колишній прибутковий дім родини Ґрюнерів. Сучасний будинок на вул. Гнатюка, 20-22 постав 1911 р. на місці двох попередніх, що займали велику парцелю на тодішній вул. Яґелонській. 1910 р. львів’яни Якуб і Клара Ґрюнери придбали велику ділянку, що була забудована по периметру – з внутрішнім подвір’ям, і складалася з двох чільних будинків під № 20 і 22 та офіцин (флігелів), у яких розміщувалися господарські приміщення. Чільні кам’яниці були поєднані спільною брамою-проїздом. Отримавши 1.06.1910 р. дозвіл на будівництво нової кам’яниці, власники замовили проект у будівельному бюро Міхала Уляма. У цьому бюро працювали такі знакові архітектори Львова, як Фердинанд Касслер і Роман Фелінський. З 1911 р. саме Касслер є автором проекту кам’яниці Ґрюнерів. Розроблений проект чиншової кам’яниці був затверджений 30.11.1910 р. Через те, що під час будівництва було змінене місце головної сходової кітки, а також внесені незначні зміни у розміщенні санвузлів, проект довелося корегувати. Додатковий проект був затверджений 23.12.1910 р. Будівництво кам’яниці завершував Роман Фелінський, що став зятем Уляма. Скульптурне оздоблення Зигмунта Курчинського.

Будинок Фінклера на розі вул. С. Бандери №24 і Карпінського (1913)

Кутовий будинок на розі із вулицею Карпінського. Споруджений у стилі раціонального модерну, із гротескним трактуванням ордерних елементів, має оригінальну композицію архітектурних об’ємів. Збудований на замовлення Берля Фінклера. Архітектор Фердинанд Касслер, скульптури Зигмунта Курчинського.

Прибутковий будинок Фінклера
Прибутковий будинок Фінклера

Прикладом функціоналізму в творчості Фердинанда Касслера можуть служити практично всі проекти, виконані ним від середини 1920-х рр.

Перебудова вілли на вулиці Парковій №1 (1924).

Вілла, збудована 1887 року за проектом Наполеона Лущкевича. 1924 року перебудована за проектом Фердинанда Касслера для віце-президента Львова Віктора Хаєса. Нині тут міститься дитяче поліклінічне відділення.

Торговий пасаж на площі Міцкевича №5 (1925).

1804 р. нa площі Міцкевича №5 був заснований готель Лянґа. Після часткової перебудови новий власник Вільгельм Вебер перебудував кам’яницю й назвав готель «Французьким». У 1916–1939 рр. будинком володів найбагатший львівський власник нерухомості Йонаш Шпрехер. На його замовлення у 1920-х за проектом Касслера прибудували засклений торгівельний пасаж «Марійська галерея», за радянських часів тут був «Дитячий світ», потім квіткова «Роксолана», а тепер тут магазин мережі дитячих товарів «Антошка»).

Торгівельний пасаж «Марійська галерея», сучасний вигляд
Торгівельний пасаж «Марійська галерея», сучасний вигляд

Перебудова у стилі функціоналізму готелю Європейського на площі Міцкевича №4 (1934–1937).

Ще у 1804 на цьому місці відкрили готель «Європейський». У 1870-х його перебудували в стилі неоренесансу. У 1934–1936 рр. тодішній власник готелю Антоній Увєрa перебудував готель у стилі функціоналізму за проектом Фердинанда Каслера (у 50-х — 80-х роках XX століття — готель «Україна»). В цьому готелі зупинялися у 1891 році українські поетеси Олена Пчілка та її дочка Леся Українка, у 1902 році — польська письменниця Марія Конопницька.

Архітектор загинув під час німецької окупації Львова. Час, місце та обставини його смерті залишаються невідомі.

Христина БАЗЮК

Джерела:

  1. http://www.pslava.info/
  2. https://uk.wikipedia.org/

Фото:

  1. wikimapia.org
  2. http://www.pslava.info/
  3. https://uk.wikipedia.org/
  4. haidamac.org.ua

Напишіть відгук