Дві львівські вулички, що постали на місці садиби Фредрів

0
539

Сьогодні мова піде про дві львівські вулиці – Герцена та Стецька, що постали на місці колишньої садиби Александра Фредра.

Площа Академічна
Площа Академічна, 1890 р. Фото М.Гольдберга. (На фото праворуч за парканом з афішною тумбою — палац славетного польського комедіографа Александра Фредра в оточенні саду)

У 1847 р. Александр Фредро придбав садибу – будинок, побудований у 1840 р. в стилі бідермаєр, що стояв серед великого саду.  У 1905-1906 р.  нащадки графа продали ділянку під парцеляцію, а  будинок розібрали.

Фасад будинку Фредрів (фото з книги Maria z Fredrów Szembekowa. Niegdyś. Wspomnienia moje o Aleksandrze Fredrze. - Львів, 1927)
Фасад будинку Фредрів (фото з книги Maria z Fredrów Szembekowa. Niegdyś. Wspomnienia moje o Aleksandrze Fredrze. – Львів, 1927)
Будинок Фредрів (фото з книги Maria z Fredrów Szembekowa. Niegdyś. Wspomnienia moje o Aleksandrze Fredrze. - Львів, 1927)
Будинок Фредрів (фото з книги Maria z Fredrów Szembekowa. Niegdyś. Wspomnienia moje o Aleksandrze Fredrze. – Львів, 1927)

Так у Львові з’явилися ще дві вулиці із забудовами у стилях історизму, сецесії та конструктивізму за проектами архітекторів: Альфреда Захаревича, Івана Левинського, Тадеуша Мокловського, Войцеха Дембіцького, Евгеніуша Червінського, Генрика Заремби.

Вулиця Герцена, 2018 р.
Вулиця Герцена, 2018 р.

Вулиця Герцена була прокладена у 1910 р. вздовж русла потоку Сорока. Спочатку вона була названа на честь львівського літератора, мистецтвознавця та колекціонара Владислава Лозинського, під час німецької окупації перейменована на Тюльпанову, а у 1944 р. її надали сучасну назву. Три будинки на вулиці є памятками архітектури місцевого значення.

Вулиця Герцена, 7, 2018 р.
Вулиця Герцена, 7, 2018 р.

Найстарішим на цій вулиці є так званий “Лозинець” – будинок під сучасним № 7, збудований у 1906-1907 р. за проектом Альфреда Захаревича у “закопанському стилі”. До перебудови головний та біний фасади будинку були завершені високими деревяними фронтонами та розписані закопанськми орнаментами, які, на жаль, не збереглися. Їх прибрали, а також підвищили будівлю на один поверх.

Вулиця Герцена, 5 та 7, 2018 р.
Вулиця Герцена, 5 та 7, 2018 р.

У цьому будинку польське студентство організовувало мобілізацію для оборони Львова. 31 жовтня 1918 року звідси вийшов перший підрозділ оборонців під командуванням студента Анджея Баттаглія. На будинку згодом почепили пам’ятну дошку «Akademicy — obrońcy Lwowa. 1918–1928», яка до наших днів вона не збереглася.

Сходова клітка у будинку по вул. Герцена, 6, 2018 р.
Сходова клітка у будинку по вул. Герцена, 6, 2018 р.

Родзинкою будинку під № 6, збудованому у 1912 р. за проектом Войцеха Дембіцького є спірально закручена сходова клітка з мереживними перилами, яку освітлює одинадцятиметровий вітраж з карпатським пейзажем, який не має аналогів серед кольорових засклень у кам’яницях міста і Галичини загалом . Його автором вважають архітектора Івана Багенського.

Вітраж у будинку по вул. Герцена, 6, 2018 р.
Вітраж у будинку по вул. Герцена, 6, 2018 р.

“Для створення кольорового ладу вітражного полотна використано біля сімдесяти відтінків різнобарвного скла. Метод, за яким зібраний вітраж, близький до імпресіоністичного живопису. З архівних матеріалів випливає, що робота над вітражем велася одночасно з роботою над проектом кам’яниці. Тобто вітражна оздоба інтер’єра була запланована уже на стадії проектування будинку, що пояснює причину, чому вітраж отримав дивну з точки зору конструкції одинадцятиметрову віконну щілину вздовж вузького колодязя сходової клітки” (Грималюк Р. Вітражі Львова кінця XIX – початку XX століття. – Львів.: 2004 р. )

Вул. Герцена, 6, 2018 р.
Вул. Герцена, 6, 2018 р.

Саме цей вітраж у романі «Дім з вітражем» описує польська письменниця українського походження Жанна Слоньовська: «Земля, вода, небо – зображення тематично розвивається знизу вгору. Не вистачає найнижчої частини – підземелля – невідомо, що з нею сталося. Цей вітраж алегорія життєвої мандрівки. Він супроводжує кожного, хто підіймається чи спускається крученими сходами».

Вулиця Герцена, 2018 р.
Вулиця Герцена, 2018 р.

Під час Другої світової в будинок влучив снаряд, і нижня частина вітражу була зруйнована. 2015 року вітраж реставрували, але через те, що жодних фотографій не збереглося, малюнок у нижній частині замінили білим матовим склом.

Будинок № 3 було зруйновано під час Другої світової війни, а будівлю № 3-а споруджено у 2000-х роках.

Готельний комплекс «Нобіліс», 2018 р.
Готельний комплекс «Нобіліс», 2018 р.

За адресою вул. Герцена, 10, на місці розбомбленого під час Другої світової війни будинку, у 2008-2012 рр. був побудований готельний комплекс «Нобіліс». Фасад будинку прикрашений годинником, біля якого встановлено фігури кабальєро з гітарою та сеньйорити з віялом.

Вулиця Ярослава Стецька, 2018 р.
Вулиця Ярослава Стецька, 2018 р.

Що ж до вулиці Ярослава Стецька, то названа вона так у 1999 році на честь одного з провідників ОУН, керівника уряду проголошеної у Львові 30 червня 1941 р. Української Держави. А від початку вулиця носила назву Сенаторської, у 1933 р. її перейменували на честь піаніста, композитора і премєр-міністра Польші Ігнатія Падеревського. За радянських часів, з 1946 р., вулиця носила імя російського революціонер-демократа Миколая Добролюбова.

Вулиця Ярослава Стецька, 5, 2018 р.
Вулиця Ярослава Стецька, 5, 2018 р.

Найпершим на цій вулиці привертає увагу будинок № 5, зведений у 1911 р. за проектом Тадеуша Мокловського. Його фасад прикрашено барельєфами авторства лікаря Генрика Кунцека – “Малий Геракл, що задушитв дві змії” та “Два бики, що бються”.

Вулиця Ярослава Стецька, 2018 р.
Вулиця Ярослава Стецька, 2018 р.

Камяниця № 4 (архітектор Генрик Заремба) оздоблений барельєфами Зиґмунта Курчинського, виконані в стилі раннього ар деко. Рельєфні алегоричні жіночі фігури на будинку № 6 теж виконані Курчинським.

Вулиця Ярослава Стецька, 13 , 2018 р.
Вулиця Ярослава Стецька, 13 , 2018 р.

Будинки № 11 та № 13 споруджені в 1925 – 1929 рр. архітектором та власником Еугенішем Червінським у стилі арт деко. Особливістю будинку № 13 є еркер прикрашений сграфіто роботи К.Пйотровича.

Софія ЛЕГІН

Джерела:

  1. Лемко І., Михайлик В., Бегляров Г. 1243 вулиці Львова. – Львів «Апріорі», 2009
  2. Мельник І. Галицьке передмістя та південно-східні околиці Королівського столичного міста Львова. – Львів: Апріорі, 2012 р.
  3. Грималюк Р. Вітражі Львова кінця XIX – початку XX століття. – Льв.: 2004 р.
  4. http://www.pslava.info/
  5. http://tvoemisto.tv/

Напишіть відгук