Австрійський військовий цвинтар у Львові

Австрійський військовий цвинтар у Львові

Австрійський військовий цвинтар заклали російські санітарні служби на пасовиськах “ґміни” Личаків, частково – на приватних парцелях родини Боднарів. Він щільно прилягав до північної сторони Личаківського цвинтаря. Цвинтар призначався для полонених австрійської армії, які померли у львівських шпиталях у 1914–1915 роках після подій Першої світової війни.  Ґрунт під цей цвинтар біля Личаківського кладовища, на вимогу російської окупаційної влади, виділив президент м. Львова Тадеуш Рутовський (Rutowski).

Після повернення до Львова австрійців, новостворений цвинтар перейшов у відання військової інспекції кладовищ і став основним для поховання загиблих військовослужбовців австрійської та союзних армій: німецької та турецької. Згодом було облаштовано 1798 військових могил, в яких були поховані 1226 австрійців, 481 німець і 91 українець, у тому числі невідомі з імені та прізвища солдати –  100 австрійців і 33 українці.Так утворилося 82-тє поле Личаківського цвинтаря, яке стало називатися Австрійським військовим цвинтарем.

Австрійський Військовий Цвинтар у Львові
Австрійський Військовий Цвинтар у Львові

Десь  у  1915-1917 pоках архітектором Адольфом Вітманом був розроблений проект для облаштування Австрійського військового цвинтаря, який  так і не був реалізований. В проекті був пам’ятник загиблим воякам і високий дерев’яний пам’ятний хрест. Головний вхід передбачався  від  Цетнерівки і повинен був завершуватися колонадою зі сторони згаданих “городів Боднара”, що знаходились на колишній вулиці Святого Петра (тепер вул. Мечникова).

Австрійський військовий цвинтар у Львові, фото приблизно 1914-1918 років
Австрійський військовий цвинтар у Львові, фото приблизно 1914-1918 років

Приблизно у 1915-1918 pоках Австрійський військовий цвинтар був огороджений невисоким дерев’яним парканом  і з дерев’яною вхідною брамою. Хрести також були дерев’яними, на кожному з них стояв номер  насипаної могили і таблиця з прізвищем.

Австрійський військовий цвинтар у Львові, фото приблизно 1914-1918 років
Австрійський військовий цвинтар у Львові, фото приблизно 1914-1918 років

Згідно з 171 артикулом трактату з Сен-Жермен, всі держави, що брали участь у Першій Світовій війни, зобов’язалися утримувати в порядку і шанувати могили вояків, похованих на їх територіях. За польських часів (це видно на фото 1930-х pp)  на могилах вояків австро-угорської армії розпочали упорядкування і встановили бетонні хрести за типовими проектами, розробленими у Варшаві у 1935 році.

На фотографії на передньому плані могили боснійських вояків, на яких стоять мусульманські надгробні знаки.
На фотографії на передньому плані могили боснійських вояків, на яких стоять мусульманські надгробні знаки.

З правої сторони від головної алеї цвинтаря (йдучи до Цетнерівки) стояв кам’яний пам’ятник на честь полеглих німецьких вояків, що загинули в 1914-1915 pp., з написом німецькою мовою: “Присвячується пам’яті похованих тут мужніх вояків”.

Кам'яний пам'ятник на честь полеглих німецьких вояків, що загинули в 1914-1915 pp., з написом німецькою мовою: “Присвячується пам'яті похованих тут мужніх вояків”.
Кам’яний пам’ятник на честь полеглих німецьких вояків, що загинули в 1914-1915 pp., з написом німецькою мовою: “Присвячується пам’яті похованих тут мужніх вояків”.

На плані з 1927 р. зафіксовано 111 могил Українських стрільців, що знаходилися до ексгумації 1935 p. з західної сторони Австрійського військового цвинтаря. Виходячи з документу ДАЛО (ф. 1, оп. 30, спр. 4463, “Список воїнів і полонених, що загинули або померли і поховані на Австрійському військовому цвинтарі на Личакові”), на двох ділянках, що належали родині Боднарів, під час листопадових подій поховано 103 відомих і 67 невідомих стрільців (разом 170 загиблих). Ці дані підтверджуються також списком, складеним Українським Товариством Охорони Військових Могил.

Вхід на Австрійський військовий цвинтар у Львові з сучасної вул. Марка Черемшини
Вхід на Австрійський військовий цвинтар у Львові з сучасної вул. Марка Черемшини

В зв’язку з поверненням ділянки родині Боднарів, у 1935-1937 pp. було проведено ексгумацію захоронених там останків і перенесено їх у верхню частину військового цвинтаря із ущільненням (комасацією) існуючих поховань. Після комасації Австрійський військовий цвинтар, згідно з планом, виконаним у 1935-1936 pp., займав уже меншу територію. Тоді було перепоховано Українських стрільців, котрі полягли в боях за Львів у 1918 р., на нову ділянку Австрійського військового цвинтаря. Після ексгумації зі 111 могил зроблено 44 поодинокі і 23 масові могили. Після так званої комасації стрілецькі поховання займали одну, значно меншу ділянку на сучасному 82 полі.

Вхід на Австрійський військовий цвинтар у Львові з сучасної вул. Марка Черемшини
Вхід на Австрійський військовий цвинтар у Львові з сучасної вул. Марка Черемшини

У1946–1947 рр. після другого свого приходу більшовики бульдозерами зрівняли з землею і перекопали Австрійський військовий цвинтар. На його місці влаштували цивільні та військові поховання, 82-ге поле Личаківського цвинтаря поділили на окремі ділянки.

Вхід на Австрійський військовий цвинтар у Львові з сучасної вул. Марка Черемшини
Вхід на Австрійський військовий цвинтар у Львові з сучасної вул. Марка Черемшини

До нашого часу збереглася неушкодженою мурована півциркульна брама з двома входами на Австрійський військовий цвинтар від сторони Цетнерівки. Брама була побудована у 1917 р. на місці старої дерев’яної з 1916 року і, частково, муровані сходи, що ведуть на Личаківський цивільний цвинтар. На брамі спочатку був напис німецькою, а потім польською мовами: “Військовий цвинтар полеглих вояків у війні 1914-1918 pp.”

На  місці знищеного Австрійського цвинтаря, австрійським Чорним Хрестом,  зараз встановлений пам’ятний знак на пошанування загиблих воїнів Австро-Угорської імперії.

 Микола ДАВИДОВИЧ

Література: http://www.ji-magazine.lviv.ua/inform/o … iv-ukr.htm

Напишіть відгук