Австрійський форт №Х біля села Рясна Польська. Невідомий Львів

Австрійський форт №Х біля села Рясна Польська. Невідомий Львів

У  зв’язку з розвитком далекобійної артилерії у ХІХ столітті, для убезпечення міста від ворожих обстрілів, австрійський уряд приймає рішення: обнести Львів поясом фортів. Перший етап  цього будівництва датується 1888-89 роками.

На підставі звіту російської розвідки від 1892 року,  в 1888-89 році побудовано редути і батареї по найближчих околицях міста. Клепарів, Голоско, Кайзервальд, Майорівка, Богданівка – згадки про форт №Х немає. Другий етап, у зв’язку з агресивними діями Росії– перед Першою світовою війною  1912-14 рр. У наслідок загрози війни  розпочато будувництво  фортів зовнішнього пасу, але деякі форти  з запланованих так і не були побудовані.  Відомостей про початок побудови форту №Х не має – існує версія, що будівництво  форту розпочато перед війною.

Схема трьох етапів розбудови фортифікацій Львова
Схема трьох етапів розбудови фортифікацій Львова

Австрійський форт № Х (Rzensna 320, Werk 320) знаходився в Північно-Західній частині лінії міських оборонних укріплень Львова, біля с. Рясна Польська. Форт контролював залізничну і шосейну дороги з Янівського-Яворівського напрямку, а також підходи до міста полями з боку cт. Рудно. Через ст. Рудно проходила залізниця з Перемишля.

Австрійський форт № Х (Rzensna 320, Werk 320) біля с. Рясна Польська
Австрійський форт № Х (Rzensna 320, Werk 320) біля с. Рясна Польська

Форт  представляв собою  комбіновану фортифікаційну споруду з наявністю дерев’яно-земляних і бетонованих укріплень. Кваліфікується як звичайний піхотний опорний пункт.

Австрійський форт № Х (Rzensna 320, Werk 320) біля с. Рясна Польська
Австрійський форт № Х (Rzensna 320, Werk 320) біля с. Рясна Польська

Форт  огороджений  насипним  бруствером   для укриття стрільців, місцями бруствер обладнаний  протишрапнельним дашком над головою. Всередині форту – 2-3 цегляно-бетонних сховища  орієнтовно десь на півроти. Кількість встановлених гармат  точно не визначена: приблизно півбатареї – 2 гармати, на фотографіях проглядаються дерев’яні-земляні барбети  для захисту артилерійських позицій.

Австрійський форт № Х (Rzensna 320, Werk 320) біля с. Рясна Польська
Австрійський форт № Х (Rzensna 320, Werk 320) біля с. Рясна Польська

Навколо форту було встановлено потрійне  загородження з колючого дроту, яке було штучною перепоною для штурму і сприяло відбиттю атак противника – вогнем рушниць та польових гармат.

Австрійський форт № Х (Rzensna 320, Werk 320) біля с. Рясна Польська на польській карті початку ХХ століття
Австрійський форт № Х (Rzensna 320, Werk 320) біля с. Рясна Польська на польській карті початку ХХ століття

На початку вересня 1914 року австрійська армія без бою залишила Львів і форти,  в місто увійшла 42 піхотна дивізія російської армії під командуванням генерал-лейтенанта фон Роде.

Модель австрійського форту № Х (Rzensna 320, Werk 320) біля с. Рясна Польська
Модель австрійського форту № Х (Rzensna 320, Werk 320) біля с. Рясна Польська

Навесні 1915 року розпочинається наступ німецьких і австрійських військ у Галичині. Керівником призначений генерал-полковник А. фон Макензен. Щоб втримати столицю Галичини, Ставка російського командування 19 червня видала наказ О. Брусілову та доручила оборону Львова на лінії його передмість, щоби провести евакуацію російської цивільної адміністрації. Наступні дні бої велися на дальніх підходах до міста, і врешті вночі 22 червня 6-й австро-угорський корпус Арца прорвав російську оборону під Львовом біля Дорнфельда (с.Тернопілля, Миколаївський р-н) і Куликова.

Австрійський форт № Х (Rzensna 320, Werk 320) біля с. Рясна Польська
Австрійський форт № Х (Rzensna 320, Werk 320) біля с. Рясна Польська

22 червня 1915 року о 7-й годині ранку два корпуси (віденський і будапештський) 2-ої армії австро-угорської армії розпочали бої за околиці Львова – Рясну Руську, Скнилів, Брюховичі та Лису Гору. Після артилерійського обстрілу форту Рясна, 1-й Віденський полк піхоти крайової оборони розпочав штурм. Росіяни чинили шалений опір, бій тривав  на протязі 6-ти годин. На підходах до форту піхоті довелось тричі заглиблюватись у землю та копати шанці, перечікуючи артилерійські обстріли форту. Судячи з руйнувань та воронок від снарядів використовувались і гармати калібру більше 75 мм. Нарешті о 13 годині форт капітулював.

Австрійський форт № Х (Rzensna 320, Werk 320) біля с. Рясна Польська на польській карті початку ХХ століття
Австрійський форт № Х (Rzensna 320, Werk 320) біля с. Рясна Польська на польській карті початку ХХ століття

Частини 2-ї армії почали входили до Львова Янівською дорогою (тепер вул. Шевченка). І о 14-й годині до центру міста, під овації тисяч львів’ян, урочисто виїхав фельдмаршал-лейтенант барон Едуард Бьом-Ермолі.

Микола ДАВИДОВИЧ

P.S. Автор опису  звертається  – можливо хтось має довідкові відомості, фотографії про форт №Х у Рясні, або мають їх  знайомі, та поділитись інформацією у своїх  коментарях. Цікавий є  ще один момент: після бомбардування  люфтваффе  львівських аеродромів у вересні 1939 року, на полях біля форту під час ІІ Світової війни і в повоєнний час знаходився тимчасовий  військовий  польовий аеродром. Аеродром в свій час приймав німецькі і радянські літаки.

ДОТ біля траси по вулиці Шевченка
ДОТ біля траси по вулиці Шевченка

На цій місцевості, за розповідями, було три бетонованих ДОТи – один з них  збережений  біля траси по вулиці Шевченка, напроти заводу Автонавантажувачів. Другий ДОТ бачив на пагорбку  біля бетонного забору колишнього  заводу «Сільмаш».

ДОТ на пагорбку біля бетонного забору колишнього заводу «Сільмаш».
ДОТ на пагорбку біля бетонного забору колишнього заводу «Сільмаш».

ДОТ виступав над поверхнею землі десь на 1-1,2 м. – зараз знищений вандалами на камінь для будови, де третій достеменно не знаю. Скоріше за все ДОТи, на моє припущення, слугували для охорони аеродрому. Належність ДОТів для прикриття форту малоймовірна, бо до І Світової війни світ ще не знав, що таке ДОТи і будуватись у 1912-14 рр. для форту практично не могли. Першими подібні зміцнення почали споруджувати в 1916 р. Дот, що я бачив біля «Сільмашу», виглядав так, як на знімку нижче.

Львів, прибуття командувача 18-м корпусом легким літаком, вересень 1939 року
Львів, прибуття командувача 18-м корпусом легким літаком, вересень 1939 року

На мій погляд, це польовий аеродром біля Рясного і проглядаються Брюховицькі гори.

11 COMMENTS

    • Від того ДОТу, що був біля забору “Сільмашу”, нічого не лишилось, його підкопали екскаватором і він впав і розвалився, а каміння забрали на гараж – правда той пан вже загинув у автокатастрофі. Можливо лишилось щось від колишніх цегляно-бетонних сховищ форту, але важко встановити їх дислокацію і не кругом пускають подивитись.

  1. Шановний п. Yarema, звичайно знаю, це моя донька Олена. Колись років зо 20 переїжджаючи міст у Рясні – мій знайомий сказав, що збереглися ще австрійські укріплення, але я тоді не звернув увагу, а зараз не можу згадати – хто це був і на яке місце він вказував.

  2. Внесіть правку у текст: замість “бій тривав на протязі…” (калька з росйської) слід писати “бій тривав протягом…” А на протязі можна лише застудитись.

    • Дякую за зауваження, але така форма вживається у беззаперечно авторитетних українських письменників, а я не лінгвіст. 1. Новаторство й традиціоналізм у формі йдуть на протязі віків поруч (М.Рильський); Бачимо ми, як у масі своїй ізменшаються речі, Мовив би, гинуть поволі на протязі довшого часу (М.Зеров); Здавалось, він на протязі всього життя не зазнавав такого напрочуд ясного спокою, як зараз (О. Гончар). 2. На якійсь відстані. Вздовж всієї стіни на протязі трьох кроків – вартові (С.Божко). “

      • Цитати з творів письменників тут ні до чого. Вони могли собі дозволити відхилення від норм, бо це – художні твори, які передбачають можливість використання діалектів, архаїзмів, жаргонізмів тощо. Але, на мою думку, статті мають писатись з урахуванням усталених форм. Я також не лінгвіст, але вважаю, що, якщо в мові існують певні правила і норми, то їх треба дотримуватись (якщо, звичайно, ми дійсно поважаємо свою мову, а не лише декларуємо це).

        • Сашко, не діставай. Прошу адміністрацію замінити “протяги” на: “бій тривав впродовж 6-ти годин”!

  3. Дякую, що дослухались поради. Тільки от мене звати Віктором.

Напишіть відгук