Адам Коцко – борець за український університет у Львові

0
574
Адам Коцко – борець за український університет у Львові

В кінці ХІХ  – на початку ХХ століття питання українського університету було одним із основних у Галичині. Саме студенти, як найактивніша частина суспільства, розпочали відстоювати своє право на освіту рідною мовою. У 1899 році на зборах українського студентства вищих навчальних закладів Австрії вперше оголосили вимогу про заснування українського університету у Львові. Розпочався новий період історії головного навчального закладу нашого міста – період боротьби та сутичок між українськими та польськими студентами. Одночасно жертвою та символом цієї боротьби став український студент правничого факультету Адам Коцко.

Коцко Адам. Фото: https://uk.wikipedia.org
Коцко Адам. Фото: https://uk.wikipedia.org

Життєвий шлях Адама Коцко розпочався 24 грудня 1882 р. у селі Шоломия, тепер Пустомитівський район Львівської області. Батько Адама працював у страховому товаристві “Дністер” переписувачем документів, а матір Соломія походила з польської родини та була домогосподаркою.

Акціонерне товариство "Дністер" (вул. Руська), 1904-1906 рр. Фото: http://texty.org.ua/pg/article/editorial/read/46453/Ukrajinskyj_arkhitekturnyj_modern_Korotka_istorija_vtrachenoji_jestetyky
Акціонерне товариство “Дністер” (вул. Руська), 1904-1906 рр.
Фото: http://texty.org.ua/pg/article/editorial/read/46453/Ukrajinskyj_arkhitekturnyj_modern_Korotka_istorija_vtrachenoji_jestetyky

Адам Коцко мав хист до малювання. Знавці живопису пророкували хлопцеві кар’єру художника, особливо виділяючи його картини на історичну тематику.

У 1905 році, закінчивши Академічну гімназію у Львові, Адам записався на правничий факультет Львівського університету. Крім навчання хлопець багато часу приділяв громадській діяльності. Адам Коцко був членом українського академічного товариства “Вільна громада” і товариства робітників “Воля”.

Львівська академічна гімназія. Фото: http://www.history.org.ua/?termin=Akademichna_himnaziia
Львівська академічна гімназія.
Фото: http://www.history.org.ua/?termin=Akademichna_himnaziia

Упродовж 1906-1907 років український студент брав активну участь в сутичках із поляками й після однієї із демонстрацій за національний університет у Львові потрапив під арешт, звільнений із якого був через голодування. Завдяки ораторським здібностям та здатності непохитно відстоювати власні інтереси Адам був популярним у студентському середовищі.

Піком студентської боротьби за навчання українською мовою стали події 1 липня 1910 року. В цей день українцями було заплановане віче, проведенню якого намагались завадити поляки, спорудивши в приміщенні Університету барикади. Їхньою головною метою було перешкодити українським студентам вийти з Університету й таким чином зірвати запланований похід вулицями Львова.

Будинок Львівського університету. Фото: http://tyzhden.ua/History/3635/PrintView
Будинок Львівського університету. Фото: http://tyzhden.ua/History/3635/PrintView

Під час сутички почали використовувати зброю. Перестрілку зупинила поліція, яка прибула через 15 хв. В результаті 28 осіб було поранено, а один із найактивніших захисників українських інтересів – Адам Коцко – помер від вогнепальної рани через 9 годин на руках у своєї матері.

Коцко Адам. Фото: http://www.infoukes.com/culture/philately/ua-postcards/image021.jpg
Коцко Адам. Фото: http://www.infoukes.com/culture/philately/ua-postcards/image021.jpg

Поліція заарештувала 127 українців, у тому числі шістьох дівчат. Зі студентів-поляків не затримали жодного, лише записали їхні домашні адреси після чого відпустили.

Влада розуміла неминучість маніфестацій під час похорону Адама Коцко й вирішила перенести його похорон з 3 на 4 липня, понеділок. Але й це не допомогло – тисячі українців вийшли на вулиці, щоб провести Адама в останню путь й присяглися не припиняти боротьби за права свого народу. Промови біля могили Коцка тривали близько шести годин. Слова прощання над могилою студента промовили К. Левицький, М. Грушевський, К. Трильовський, О. Назарук та Л. Цегельський. У наступні роки 1 липня стане для української громади Львова днем жалоби за Адамом Коцком.

Алея на Личаківському кладовищі, яка веде до могили А. Коцко (поле №5). Фото: Патер Анастасії
Алея на Личаківському кладовищі, яка веде до могили А. Коцко (поле №5).
Фото: Патер Анастасії

Похований студент-борець на Личаківському цвинтарі (поле № 5). У 1912 році на могилі А. Коцка встановили величну статую «скорботна Мадонна», привезену з Німеччини.

У 1954 році «Мадонна» авторства скульптора Гейлінга зникла з постаменту. Скульптуру переправили до Риги, де вона впродовж 35-ти років  прикрашала могилу художниці Лілії Мартінсон. Лише в 1989 році статую повернули на призначене для неї місце – могилу національного героя Галичини Адама Коцко.

Анастасія ПАТЕР

Джерела:

  1. http://kameniar.lnu.edu.ua/?p=905
  2. http://tyzhden.ua/History/3635/PrintView
  3. http://gazeta.ua/articles/history-journal/_senkevich-musiv-zaplatiti-yak-za-shist-sribnih-godinnikiv/345669?mobile=true
  4. https://uk.wikipedia.org
  5. «Проходи по Личакову» Любомир Криса, Михайло Нагай

Напишіть відгук