7 життів кінотеатру «Київ»

0
525
7 життів кінотеатру «Київ»

Серед вишуканих фасадів кам’яниць на проспекті Шевченка здаля видніється зовсім не львівська назва «Київ». Це назва одного з найдавніших кінотеатрів Львова, щоправда, сьогодні про нього нагадує лише вивіска та афіша, на якій вже давно не з’являлося кіноновинок. Але ще минулого року львів’яни могли переглядати тут цікаві арт-хаусні фільми у маленькій затишній залі та відвідувати кінофестивалі.

Історія цього кіноосередку дуже цікава і давня. Вона охоплює більше, ніж 100 років.

Сучасний вигляд кінотетру «Київ». Львів, проспект Т. Шевченка 8
Сучасний вигляд кінотетру «Київ». Львів,
проспект Т. Шевченка 8

“Фрашка” (“Fraszka”)

Перший кінотеатр тут починає функціонувати з 1912 року у будинку, спорудженому фірмою Івана Левинського на тодішній вулиці Академічній 8. Власницею кінотеатру була Євгенія Сельська, а пізніше – Михалина Роман. Цікаво, що саме тут з’явилася одна з перших світлових реклам у Львові. Це був 20-сантиметровий напис «Fraszka», що мав електричний калейдоскоп для привернення уваги. У 1913 році його було демонтовано через скаргу до магістрату. Проект цієї світлової вивіски, як і інтер’єр зали належить архітектору Альфреду Захаревичу.

Пр. Шевченка, 8. Креслення головного фасаду з вхідною частиною (фрагмент). Креслення арх. І. Левинського
Пр. Шевченка, 8. Креслення головного фасаду з вхідною частиною (фрагмент). Креслення арх. І. Левинського

“Штука ” (“Sztuka”)

Новим власником кінотеатру у 1913 році став Йоахим Шаль, який перейменував його на “Sztuka”(у перекладі з польської – «мистецтво»). Однак, ця назва кінотеатру проіснувала менше року.

“Кінетофон Едісона”

У тому ж 1913 році тут почав функціонувати “Кінетофон Едісона». У кінотеатрі почали використовували інноваційний прилад, що поєднував у собі кінопроектор із фонографом. Це було сенсацією для тодішнього Львова. Завдяки кінетофону – розробці Томаса Едісона, вперше став можливий перегляд німих фільмів з додаванням звуку, що звучав з грамофону. Найпершою тут показали стрічку«Галька» – композитора Станіслава Монюшка, зняту польською студією «Космофільм». Так кінетофотон став попередником звукового кіно і отримав надзвичайний попит серед львівських глядачів.

Вкладниками кінотеатру було 10 людей, і на момент відкриття капітал закладу становив 150 тис. крон, що було величезною сумою для подібного кінобізнесу.

Відкриття Томаса Едісона подарувало глядачам кіно із звуковим супроводом
Відкриття Томаса Едісона подарувало глядачам кіно із звуковим супроводом

“Кінотеатр Червоного Хреста”

З 1915 року до кінця Першої світової війни заклад діяв під назвою “Кінотеатр Червоного Хреста” (перейшов у власність товариства). Частина від прибутків закладу йшла на благодійність, а під час війни тут показували ще й новини з фронту, часто перед сеансами йшла воєнна хроніка подій за тиждень.

Інтер'єр кінозалу збережений у первісному вигляді від часу його заснування.
Інтер’єр кінозалу збережений у первісному вигляді від часу його заснування.

“Химера” (“Chimera”)

У 1919 році кінотеатр змінює назву на «Химера», хоч і далі залишається у власності товариства «Червоного хреста». Під керівництвом Еміля Мікульського кінотеатр стає одним з найкращих у Львові. Тут відбуваються прем’єри фільмів, тематичні сеанси з лекціями, діє кіноклуб «Авангард».

“Стахановець”

Кінотеатр «Химера» у 1940 році радянська влада перейменовує на «Стахановець». Проте під такою назвою він функціонує лише рік. Після приходу німецьких військ у Львів, кінотеатр припиняє роботу.

Чоловік на Тополевій алеї проспекту Шевченка, на тлі - кінотеатр "Київ"
Чоловік на Тополевій алеї проспекту Шевченка, на тлі – кінотеатр “Київ”

“Київ”

Під час Другої світової війни кінотеатр зазнав значних руйнувань і потребував відновлення. Після ремонту він постає під назвою «Київ», яку носить й до сьогодні. У радянський період тут відбувалися покази найновіших фільмів, проходили кінофестивалі. Заклад користувався великою популярністю серед львів’ян, так у 1966 році кінотеатр перевиконав план роботи (його відвідав 808,171 глядач за рік).

Сучасна вивіска кінотеатру «Київ»
Сучасна вивіска кінотеатру «Київ»

До 2015 року кінотеатр був на балансі міської ради, тут час від часу відбувалися сеанси арт-хаусного кіно, однак їх відвідуваність була низькою, тому часто зала, що розрахована на 300 глядачів була порожньою.

Сьогодні приміщення кінотеатру у приватній власності, і невідомо. що чекає «Київ» у майбутньому: відродження і колишня слава чи остаточний занепад. Але так чи інакше історія цього місця не залишає байдужим і хочеться сподіватися, у ній ще не поставлено крапку.

Олена ВИСОКОЛЯН

Джерело: http://www.lvivcenter.org/uk/

Напишіть відгук