14 найвідоміших могил Личаківського некрополя

0
41843
Найвідоміші могили Личаківського некрополя

Державний історико-культурний музей-заповідник “Личаківський цвинтар” простягнувся на 40 гектарів. На 86 полях є понад 300 тисяч поховань, понад 2 тисячі гробівців, а на могилах встановлено півтисячі скульптур і рельєфів.

З’явився цвинтар у 1786 році, коли австрійська влада заборонила ховати померлих на кладовищах, розміщених навколо міських храмів. На цвинтарі ховали здебільшого заможних і видатних мешканців міста.

Личаківський некрополь – одна з туристичних приваб Львова і найвідоміший його цвинтар. Саме тут знайшли останній спочинок значимі діячі, як то Іван Франко чи Соломія Крушельницька.

До Вашої уваги – найвідоміші і найвідвідуваніші могили Личакова.

Іван Франко (27 серпня 1856 – 28 травня 1916)

Українського письменника, публіциста, вченого Івана Франка поховали на Личакові через 2 дні після смерті. Попрощатися з Каменярем прийшли кілька тисяч людей. Спочатку письменника поховали у “готелевому гробівці” родини Мотелевських-Мотильчинських. “Готелевими” звалися гробівці, які власники здавали в оренду для тимчасового поховання.

П’ять років українська громада боролася за те, щоб отримати нове місце для перепоховання Франка. Відтак, домовина була перенесена в окрему могилу. Пам’ятник каменяреві, що “лупає сю скалу”, з’явився 28 травня 1933 році (скульптор – Сергій Литвиненко).

Могила Івана Франка – поле №4.

Могила Івана Франка на Личакові
Могила Івана Франка
Могила Івана Франка на Личакові
Могила Івана Франка
Іван Франко
Іван Франко
Соломія Крушельницька (23 вересня 1872 – 16 листопада 1952)

Найвідомішу українську оперну співачку, за життя визнану найвидатнішою співачкою світу, поховали біля її друга і наставника Івана Франка.

На могилі Крушельницької— юний Орфей з арфою у руці — символ музики, якій вона присвятила все своє життя. Автор надгробка – відомий український скульптор Теодозія Бриж.

Могила Соломії Крушельницької – поле №4.

DSC_0180
Могила Соломії Крушельницької
DSC_0182
Могила Соломії Крушельницької
krushelnytska
Соломія Крушельницька
Віктор Чукарін (9 листопада 1921 – 25 серпня 1984)

Віктор Чукарін – спортсмен-гімнаст, абсолютний чемпіон світу та двох Олімпійських ігор у Хельсінкі та Мельбурні. Здобув 11 медалей, у тому числі 7 золотих.

На могилі Чукаріна встановлено бронзовий пам’ятник авторства відомого кераміста та скульптора Якова Чайки.

Могила Віктора Чукаріна – поле №4.

Могила Віктора Чукаріна
Могила Віктора Чукаріна
Могила Віктора Чукаріна
Могила Віктора Чукаріна
Віктор Чукарін
Віктор Чукарін
Станіслав Людкевич (24 січня 1879 – 10 вересня 1979)

Пам’ятник на могилі видатного композитора, музикознавця Станіслава Людкевича з’явився через 10 років після його смерті. Автори надгробка – львівські скульптори Микола Посікіра, Ярослав Скакун і Любомир Яремчук.

Могила Станіслава Людкевича – поле №3.

Могила Станіслава Людкевича
Могила Станіслава Людкевича
Могила Станіслава Людкевича
Могила Станіслава Людкевича
Станіслав Людкевич
Станіслав Людкевич
Маркіян Шашкевич (6 листопада 1811 – 7 червня 1843)

Письменник, зачинатель нової української літератури у Галичині, фундатор літературного угрупування “Руська трійця” Маркіян Шашкевич помер у злиднях від туберкульозу. Його поховали у Новосілках, де він був парафіяльним священиком. А через півстоліття останки Шашкевича перенесено на Личаківський цвинтар.

У червні 1906 року на могилі відкрито пам’ятник роботи мюнхенського скульптора Рудольфа Тіле – постать плакальниці як символ Галичини, що тужить за передчасно померлим сином. Скульптура виконана з чорного дерева і покрита тонким нашаруванням міді.

Могила Маркіяна Шашкевича – поле №3.

Могила Маркіяна Шашкевича
Могила Маркіяна Шашкевича
Могила Маркіяна Шашкевича
Могила Маркіяна Шашкевича
Маркіян Шашкевич
Маркіян Шашкевич
Володимир Барвінський (25 лютого 1850 – 3 лютого 1883)

На могилі громадського діяча, історика, журналіста Володимира Барвінського – бронзова композиція –  жінка в українському вбранні (образ Матері-“Просвіти”) та хлопчик з лавровим вінком вічної слави, який він тримає над бронзовим медальйоном із портретним зображенням Барвінського. У правій руці підлітка картуш із зображенням герба Галичини.

Це перший бронзовий пам’ятник на Личаківському кладовищі. Його встановили у 1892 році (скульптор – Станіслав Левандовський).

Могила Володимира Барвінського – поле №3.

Могила Володимира Барвінського
Могила Володимира Барвінського
Могила Володимира Барвінського
Могила Володимира Барвінського
Володимир Барвінський
Володимир Барвінський
Микола Колесса (6 грудня 1903 – 8 червня 2006)

Бронзовий пам’ятник на могилі видатного українського композитора, засновника львівської диригентської школи Миколи Колесси з’явився 9 листопада торік.

Скульптурне погруддя – це копія роботи скульптора Сергія Литвиненка (автор скульптури Каменяра на могилі Івана Франка). Мистецький задум пам’ятника Колессі втілив львівський архітектор Микола Рибинчук.

Могила Миколи Колесси – поле №3.

Могила Миколи Колесси
Могила Миколи Колесси
Могила Миколи Колесси
Могила Миколи Колесси
Микола Колесса
Микола Колесса
Ігор Білозір (24 березня 1955 – 28 травня 2000)

Могила українського композитора та виконавця Ігора Білозіра – одразу навпроти входу на кладовище. Її видно здаля. Скульптуру скорботного білого ангела, виготовлену з італійського мармуру скульпторами Андрієм і Володимиром Сухорськими, встановили торік.

Могила Ігоря Білозіра – поле №2.

Могила Ігоря Білозіра
Могила Ігоря Білозіра
Могила Ігоря Білозіра
Могила Ігоря Білозіра
Ігор Білозір
Ігор Білозір
Володимир Івасюк (4 березня 1949 – 24/27 квітня 1979)

Володимира Івасюка, легендарного композитора і поета, поховали 22 травня 1979 року. На похорон прийшли понад десять тисяч людей.

Протягом 11 років родині композитора не давали дозволу на встановлення надгробного пам’ятника, і тільки у 1990 на могилі постала бронзова композиція – молодий композитор поряд із роялем.

Могила Володимира Івасюка – поле №22.

Могила Володимира Івасюка
Могила Володимира Івасюка
Могила Володимира Івасюка
Могила Володимира Івасюка
Володимир Івасюк
Володимир Івасюк
Грицько Чубай (23 січня 1949 – 16 травня 1982)

Видатного поета Грицька Чубая, трактованого як антирадянського митця, поховали не на Личакові, а на Сихівському цвинтарі.

За клопотаннями родини та Львівської організації Спілки письменників України Львівська міська рада дозволила у грудні 1995 року перепоховати останки поета на Личаківському цвинтарі.

15 вересня 2007 року відбулося офіційне відкриття пам’ятника поету (скульптор – Роман Романович, художник – Федір Василенко). Символічним сюжетом пам’ятника є політ Музи над портретом Чубая.

Могила Грицька Чубая – поле №11.

Могила Грицька Чубая
Могила Грицька Чубая
Могила Грицька Чубая
Могила Грицька Чубая
Грицько Чубай
Грицько Чубай
Ірина Вільде (5 травня 1907 – 30 жовтня 1982)

Дарину Дмитрівну Макогон (Ірину Вільде), відому українську письменницю, поховали на Личакові біля історика Івана Крип’якевича. Скульптурних композицій на могилі немає, лише скромний надгробок.

Могила Ірини Вільде – поле №59.

Могила Ірини Вільде
Могила Ірини Вільде
Могила Ірини Вільде
Могила Ірини Вільде
Ірина Вільде
Ірина Вільде
Іван Крип’якевич (25 червня 1886 – 21 квітня 1967)

Могилу історика, вченого Івана Крип’якевича охороняє воїн, на щиті якого – лев.
Такий надгробок створила скульптор Теодозія Бриж.

Могила Івана Крип’якевича – поле №59.

Могила Івана Крип'якевича
Могила Івана Крип’якевича
Могила Івана Крип'якевича
Могила Івана Крип’якевича
Іван Крип'якевич
Іван Крип’якевич
Марія Конопницька (23 травня 1842 – 8 жовтня 1910)

Марію Конопницьку, польську письменницю, поетку, авторку “Роти” (неофіційного гімну Польщі), спочатку поховали у гробівці Міхальських, а згодом перепоховали неподалік.

На могилі було встановлено бронзове погруддя авторства Люни Дрекслер, втрачене у 1950-х роках. Повторно відновлене 1956 року за фотографіями скульптором Володимиром Сколоздрою.

Могила Марії Конопницької – поле №1а.

Могила Марії Конопницької
Могила Марії Конопницької
Могила Марії Конопницької
Могила Марії Конопницької
Марія Конопницька
Марія Конопницька
Стефан Банах (30 березня 1892 – 31 серпня 1945)

Польського і українського математика, професора Стефана Банаха поховали у склепі родини Рєдлів (Riedlów).

Поруч зі склепом – могила Марії Конопницької.

Могила Стефана Банаха – поле №1а.

Могила Стефана Банаха
Могила Стефана Банаха
Могила Стефана Банаха
Могила Стефана Банаха
Стефан Банах
Стефан Банах

 

Напишіть відгук

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.