14 найвідоміших могил Личаківського некрополя

Найвідоміші могили Личаківського некрополя

Державний історико-культурний музей-заповідник “Личаківський цвинтар” простягнувся на 40 гектарів. На 86 полях є понад 300 тисяч поховань, понад 2 тисячі гробівців, а на могилах встановлено півтисячі скульптур і рельєфів.

З’явився цвинтар у 1786 році, коли австрійська влада заборонила ховати померлих на кладовищах, розміщених навколо міських храмів. На цвинтарі ховали здебільшого заможних і видатних мешканців міста.

Личаківський некрополь – одна з туристичних приваб Львова і найвідоміший його цвинтар. Саме тут знайшли останній спочинок значимі діячі, як то Іван Франко чи Соломія Крушельницька.

До Вашої уваги – найвідоміші і найвідвідуваніші могили Личакова.

Іван Франко (27 серпня 1856 – 28 травня 1916)

Українського письменника, публіциста, вченого Івана Франка поховали на Личакові через 2 дні після смерті. Попрощатися з Каменярем прийшли кілька тисяч людей. Спочатку письменника поховали у “готелевому гробівці” родини Мотелевських-Мотильчинських. “Готелевими” звалися гробівці, які власники здавали в оренду для тимчасового поховання.

П’ять років українська громада боролася за те, щоб отримати нове місце для перепоховання Франка. Відтак, домовина була перенесена в окрему могилу. Пам’ятник каменяреві, що “лупає сю скалу”, з’явився 28 травня 1933 році (скульптор – Сергій Литвиненко).

Могила Івана Франка – поле №4.

Могила Івана Франка на Личакові
Могила Івана Франка
Могила Івана Франка на Личакові
Могила Івана Франка
Іван Франко
Іван Франко
Соломія Крушельницька (23 вересня 1872 – 16 листопада 1952)

Найвідомішу українську оперну співачку, за життя визнану найвидатнішою співачкою світу, поховали біля її друга і наставника Івана Франка.

На могилі Крушельницької— юний Орфей з арфою у руці — символ музики, якій вона присвятила все своє життя. Автор надгробка – відомий український скульптор Теодозія Бриж.

Могила Соломії Крушельницької – поле №4.

DSC_0180
Могила Соломії Крушельницької
DSC_0182
Могила Соломії Крушельницької
krushelnytska
Соломія Крушельницька
Віктор Чукарін (9 листопада 1921 – 25 серпня 1984)

Віктор Чукарін – спортсмен-гімнаст, абсолютний чемпіон світу та двох Олімпійських ігор у Хельсінкі та Мельбурні. Здобув 11 медалей, у тому числі 7 золотих.

На могилі Чукаріна встановлено бронзовий пам’ятник авторства відомого кераміста та скульптора Якова Чайки.

Могила Віктора Чукаріна – поле №4.

Могила Віктора Чукаріна
Могила Віктора Чукаріна
Могила Віктора Чукаріна
Могила Віктора Чукаріна
Віктор Чукарін
Віктор Чукарін
Станіслав Людкевич (24 січня 1879 – 10 вересня 1979)

Пам’ятник на могилі видатного композитора, музикознавця Станіслава Людкевича з’явився через 10 років після його смерті. Автори надгробка – львівські скульптори Микола Посікіра, Ярослав Скакун і Любомир Яремчук.

Могила Станіслава Людкевича – поле №3.

Могила Станіслава Людкевича
Могила Станіслава Людкевича
Могила Станіслава Людкевича
Могила Станіслава Людкевича
Станіслав Людкевич
Станіслав Людкевич
Маркіян Шашкевич (6 листопада 1811 – 7 червня 1843)

Письменник, зачинатель нової української літератури у Галичині, фундатор літературного угрупування “Руська трійця” Маркіян Шашкевич помер у злиднях від туберкульозу. Його поховали у Новосілках, де він був парафіяльним священиком. А через півстоліття останки Шашкевича перенесено на Личаківський цвинтар.

У червні 1906 року на могилі відкрито пам’ятник роботи мюнхенського скульптора Рудольфа Тіле – постать плакальниці як символ Галичини, що тужить за передчасно померлим сином. Скульптура виконана з чорного дерева і покрита тонким нашаруванням міді.

Могила Маркіяна Шашкевича – поле №3.

Могила Маркіяна Шашкевича
Могила Маркіяна Шашкевича
Могила Маркіяна Шашкевича
Могила Маркіяна Шашкевича
Маркіян Шашкевич
Маркіян Шашкевич
Володимир Барвінський (25 лютого 1850 – 3 лютого 1883)

На могилі громадського діяча, історика, журналіста Володимира Барвінського – бронзова композиція –  жінка в українському вбранні (образ Матері-“Просвіти”) та хлопчик з лавровим вінком вічної слави, який він тримає над бронзовим медальйоном із портретним зображенням Барвінського. У правій руці підлітка картуш із зображенням герба Галичини.

Це перший бронзовий пам’ятник на Личаківському кладовищі. Його встановили у 1892 році (скульптор – Станіслав Левандовський).

Могила Володимира Барвінського – поле №3.

Могила Володимира Барвінського
Могила Володимира Барвінського
Могила Володимира Барвінського
Могила Володимира Барвінського
Володимир Барвінський
Володимир Барвінський
Микола Колесса (6 грудня 1903 – 8 червня 2006)

Бронзовий пам’ятник на могилі видатного українського композитора, засновника львівської диригентської школи Миколи Колесси з’явився 9 листопада торік.

Скульптурне погруддя – це копія роботи скульптора Сергія Литвиненка (автор скульптури Каменяра на могилі Івана Франка). Мистецький задум пам’ятника Колессі втілив львівський архітектор Микола Рибинчук.

Могила Миколи Колесси – поле №3.

Могила Миколи Колесси
Могила Миколи Колесси
Могила Миколи Колесси
Могила Миколи Колесси
Микола Колесса
Микола Колесса
Ігор Білозір (24 березня 1955 – 28 травня 2000)

Могила українського композитора та виконавця Ігора Білозіра – одразу навпроти входу на кладовище. Її видно здаля. Скульптуру скорботного білого ангела, виготовлену з італійського мармуру скульпторами Андрієм і Володимиром Сухорськими, встановили торік.

Могила Ігоря Білозіра – поле №2.

Могила Ігоря Білозіра
Могила Ігоря Білозіра
Могила Ігоря Білозіра
Могила Ігоря Білозіра
Ігор Білозір
Ігор Білозір
Володимир Івасюк (4 березня 1949 – 24/27 квітня 1979)

Володимира Івасюка, легендарного композитора і поета, поховали 22 травня 1979 року. На похорон прийшли понад десять тисяч людей.

Протягом 11 років родині композитора не давали дозволу на встановлення надгробного пам’ятника, і тільки у 1990 на могилі постала бронзова композиція – молодий композитор поряд із роялем.

Могила Володимира Івасюка – поле №22.

Могила Володимира Івасюка
Могила Володимира Івасюка
Могила Володимира Івасюка
Могила Володимира Івасюка
Володимир Івасюк
Володимир Івасюк
Грицько Чубай (23 січня 1949 – 16 травня 1982)

Видатного поета Грицька Чубая, трактованого як антирадянського митця, поховали не на Личакові, а на Сихівському цвинтарі.

За клопотаннями родини та Львівської організації Спілки письменників України Львівська міська рада дозволила у грудні 1995 року перепоховати останки поета на Личаківському цвинтарі.

15 вересня 2007 року відбулося офіційне відкриття пам’ятника поету (скульптор – Роман Романович, художник – Федір Василенко). Символічним сюжетом пам’ятника є політ Музи над портретом Чубая.

Могила Грицька Чубая – поле №11.

Могила Грицька Чубая
Могила Грицька Чубая
Могила Грицька Чубая
Могила Грицька Чубая
Грицько Чубай
Грицько Чубай
Ірина Вільде (5 травня 1907 – 30 жовтня 1982)

Дарину Дмитрівну Макогон (Ірину Вільде), відому українську письменницю, поховали на Личакові біля історика Івана Крип’якевича. Скульптурних композицій на могилі немає, лише скромний надгробок.

Могила Ірини Вільде – поле №59.

Могила Ірини Вільде
Могила Ірини Вільде
Могила Ірини Вільде
Могила Ірини Вільде
Ірина Вільде
Ірина Вільде
Іван Крип’якевич (25 червня 1886 – 21 квітня 1967)

Могилу історика, вченого Івана Крип’якевича охороняє воїн, на щиті якого – лев.
Такий надгробок створила скульптор Теодозія Бриж.

Могила Івана Крип’якевича – поле №59.

Могила Івана Крип'якевича
Могила Івана Крип’якевича
Могила Івана Крип'якевича
Могила Івана Крип’якевича
Іван Крип'якевич
Іван Крип’якевич
Марія Конопницька (23 травня 1842 – 8 жовтня 1910)

Марію Конопницьку, польську письменницю, поетку, авторку “Роти” (неофіційного гімну Польщі), спочатку поховали у гробівці Міхальських, а згодом перепоховали неподалік.

На могилі було встановлено бронзове погруддя авторства Люни Дрекслер, втрачене у 1950-х роках. Повторно відновлене 1956 року за фотографіями скульптором Володимиром Сколоздрою.

Могила Марії Конопницької – поле №1а.

Могила Марії Конопницької
Могила Марії Конопницької
Могила Марії Конопницької
Могила Марії Конопницької
Марія Конопницька
Марія Конопницька
Стефан Банах (30 березня 1892 – 31 серпня 1945)

Польського і українського математика, професора Стефана Банаха поховали у склепі родини Рєдлів (Riedlów).

Поруч зі склепом – могила Марії Конопницької.

Могила Стефана Банаха – поле №1а.

Могила Стефана Банаха
Могила Стефана Банаха
Могила Стефана Банаха
Могила Стефана Банаха
Стефан Банах
Стефан Банах

 

Напишіть відгук