130 років площі Францішека Смольки. Історія у 15 зображеннях

0
917
130 років площі Францішека Смольки. Історія у 15 зображеннях
130 років площі Францішека Смольки. Історія у 15 зображеннях

Історія нинішньої площі імені генерала Григоренка розпочиналась із перехрестя… На цьому місці розходились дороги до Єзуїтського городу (а згодом – до Святоюрської гори) та до церкви Благовіщення і монастиря Бригідок.

Один з перших видів на площу Смольки. Фото кінця XIX ст.
Один з перших видів на площу Смольки. Фото кінця XIX ст.

На початках пляц оточували вілли та хатинки із садками, а в першій половині ХІХ ст. почали з’являтись кам’яниці.

Площа Смольки наприкінці XIX сторіччя
Площа Смольки наприкінці XIX сторіччя

Перші згадки про ділянку датовані XVIII ст., вона згадується як частина вулиці Єзуїтської чи Поєзуїтської (від фільварку єзуїтів, розташованому на місці теперішнього парку ім. І. Франка).

Вид від площі у напрямку вулиці Ягеллонської (нині-Гнатюка). Фото кінця XIX ст.
Вид від площі у напрямку вулиці Ягеллонської (нині-Гнатюка). Фото кінця XIX ст.

В ході реформи міського самоврядування 1871 року вона отримала назву площі Ягеллонської.

Новозведена будівля Грюнера із пасажем на площі Смольки. Фото 1914 року
Новозведена будівля Грюнера із пасажем на площі Смольки. Фото 1914 року

Офіційно площа з’явилась у 1885 році. До 1940 року вона називалась площею імені Францішека Смольки, який був відомим політичним діячем, послом Галичини і президентом австрійського парламенту у Відні, ініціатором створення насипу на честь 300-ої річниці Люблінської унії на Високому замку.

Відкриття монументу Смольці у 1913 році
Відкриття монументу Смольці у 1913 році

Свою ідею – насипання кургану Люблінської унії – Смолька в буквальному значені власноруч втілював в життя. Адже він сам возив тачками землю на гору практично до кінця свого життя, а також віддав свою державну пенсію на реалізацію цього проекту.

Пам. Францішеку Смольці. Поштівка 1913 року
Пам. Францішеку Смольці. Поштівка 1913 року

Домінантою площі, згодом, стає споруджений на місці давньої криниці триметровий пам’ятник Францішеку Смольці.

Вид з площі Смольки на ріг вулиць Костюшка та Міцкевича. Фото кінця XIX ст.
Вид з площі Смольки на ріг вулиць Костюшка та Міцкевича. Фото кінця XIX ст.

Автором пам’ятника всупереч результатам конкурсу, який виграв Ян Рашка з Кракова, був відомий скульптор Тадеуш Блотницький.

Вид площі Смольки до 1914 року
Вид площі Смольки до 1918 року

Цей бронзовий пам’ятник простояв аж до кінця 1940-х і, на відміну від багатьох інших львівських монументів, “не емігрував” до Польщі, а зник десь у ливарній печі.

Вид на площу Смольки. Поштівка 1919-1920 рр.
Вид на площу Смольки. Поштівка 1919-1920 рр.

Монумент було урочисто відкрито 8 грудня 1913 року. Комітет побудови спеціальними листівками запросив на святкування всіх послів австрійського парламенту, міністрів, членів угорських Сейму і Ради панів, Раду міста Праги, всіх послів Галицького крайового сейму.

Площа Смольки у 1921 році
Площа Смольки у 1921 році

На місці будинку, де жив Смолька, міська рада встановила своєму видатному громадянинові меморіальну таблицю, яка є донині на будівлі № 4 на нинішній площі Григоренка.

Площа Смольки на фото Марека Мюнца, 1925 рік
Площа Смольки на фото Марека Мюнца, 1925 рік

Зараз на його місці поставили пам’ятник міліціонерам “Охоронцям української державності”, більше відомий як пам’ятник св. Юрію Змієборцю. Пам’ятник споруджений архітектором Олесем Яремою, скульпторами братами Сухорськими та конструкторами Бліхарським Зеновієм та Ониським Богданом.

Монумент Францішеку Смольці. Фото 1925 року
Монумент Францішеку Смольці. Фото 1925 року

Чергова домінанта площі – своєрідне тло пам’ятника – сувора неокласична кам’яниця № 3 Обласного управління міністерства внутрішніх справ, споруджена у 1911 року для Акціонерного кооперативного банку архітектором Альфредом Захаревичем.

Вид на північний бік площі. Фото міжвоєнного періоду
Вид на північний бік площі. Фото міжвоєнного періоду

У 1940-1941 роках площа короткий час називалась площею 17-го Вересня, а німці знову перейменували її на Смолькіпляц, вважаючи нащадка роду Шмольке своїм – фольксдойче.

Площа у 1930-х роках
Площа у 1930-х роках

У 1993 році площу назвали на честь генерала Петра Григоренка (1912-1988), який став дисидентом і виступав на захист кримських татар та інших депортованих народів.

Площа Смольки на поштівці 1930-х років
Площа Смольки на поштівці 1930-х років

Використані джерела :

http://pohlyad.com/ , http://poshtivka.com/ , http://www.lvivcenter.org/ , Ретро Львов

 

Напишіть відгук