10 цікавих фактів про найстарішу бібліотеку в Україні

Наукова бібліотека Львівського національного університету імені Івана Франка, сучасний головний корпус якої знаходиться на вул. Драгоманова, 5 – без сумніву є найдавнішою бібліотекою України. У жовтні 2008 р. бібліотека, яка розпочала свою історію як навчальна книгозбірня школи при єзуїтському колегіумі, відзначила своє 400-річчя.

Наукова бібліотека Львівського національного університету імені Івана Франка, фасад головного корпусу, фото початку ХХ століття
Наукова бібліотека Львівського національного університету імені Івана Франка, фасад головного корпусу, фото початку ХХ століття
  1. Бібліотека була заснована 1608 р. як навчальна книгозбірня школи при єзуїтському колегіумі. Принципи її організації були обумовлені у навчальному статуті “Ratio Studiorum” – головному документі школи, а з 1661 р. – Академії.
  2. Бібліотеку очолював префект, якого обирали з-поміж магістрів (хоча зрідка траплялися випадки обрання студента філософії або теології). Бібліотекарі мали старанно стежити за розвитком навчального процесу та потребами навчальних курсів і допомагати префектові формувати замовлення для книгозбірні: студенти не повинні були відчувати “ні браку потрібних книжок, ні надміру – непотрібних”.
Наукова бібліотека Львівського національного університету імені Івана Франка, фасад головного корпусу, фото 2015 року
Наукова бібліотека Львівського національного університету імені Івана Франка, фасад головного корпусу, фото 2015 року
  1. Одним із важливих засобів заохочення студентів до користування бібліотекою, яка на кінець XVII ст. налічувала бл.10000 книг, були “приватні нагороди” чи “переможні відзнаки”, які призначав ректор за рекомендацією викладачів за вивчену напам’ять книжку, або за блискуче володіння літературою під час диспутів.
  2. Cеред читачів цієї бібліотеки були і майбутній гетьман України Богдан Хмельницький, і, можливо, за припущеннями деяких дослідників, майбутній митрополит Київський і Галицький св. Петро (Могила), звідси вирушав у багатолітні мандри 1724 р. Василь Григорович-Барський. Читачами і вихованцями нашої Університетської Бібліотеки були Тома Ельжановський (1590-1656) – філософ, професор Львівської школи, автор трактатів з етики; Міхал Боїм (1612-1659) – відомий медик, місіонер і ботанік, автор першої монографії, присвяченої флорі Китаю; Каспер Нєсєцький (1682-1744) – відомий історик, геральдист, генеалог, упорядник виданого у Львові гербівника, який і сьогодні користується популярністю дослідників; Ян Ковальський (1711-1782) – філософ, професор Університету, автор низки трактатів про перипатетику та один із найактивніших критиків картезіанства.
Наукова бібліотека Львівського національного університету імені Івана Франка, читальний зал, фото 2015 року
Наукова бібліотека Львівського національного університету імені Івана Франка, читальний зал, фото 2015 року
  1. Окрім головної книгозбірні у давньому Львівському Університеті XVII-XVIII ст. існували також “спеціалізовані” бібліотеки, орієнтовані на потреби певних груп викладачів чи студентів, наприклад, бібліотека новіціату, бібліотека професорів риторики, бібліотека професорів філософії і т. п. Окрему книгозбірню мала також аптека колегіуму – Університет на той час не мав права на організацію окремого медичного факультету, тому ця спеціалізована книгозбірня сприяла згуртуванню не тільки єзуїтських, але й інших міських медиків та аптекарів, забезпечувала потреби природознавчих навчальних курсів.
  2. Незважаючи на пограбування шведами 1704 р. і нищівну пожежу 1734 р. академічна бібліотека швидко відродилася і 1784 р. стала основою книгозбірні оновленого Університету.
Наукова бібліотека Львівського національного університету імені Івана Франка, читальний зал, фото 2015 року
Наукова бібліотека Львівського національного університету імені Івана Франка, читальний зал, фото 2015 року
  1. Від 1807 р. університетська бібліотека користувалася правом отримання обов’язкового примірника видань. З 1822 р. до неї повністю була перенесена університетська нумізматична колекція. На середину ХІХ ст. фонди налічували 51082 книги, 2200 гравюр, 12000 монет, 4700 дипломів.
  2. Вагомими втратами для бібліотеки закарбувалися пожежі революційного 1848 р. – врятовано було лише 13000 томів та частину рукописних та графічних збірок. Кілька років врятована частина бібліотеки зберігалася у Ратуші, а з 1852 р. була перенесена до нового будинку Університету на вул. св. Миколая (нині – вул. Грушевського), 4.
Наукова бібліотека Львівського національного університету імені Івана Франка, книгосховище, фото 2015 року
Наукова бібліотека Львівського національного університету імені Івана Франка, книгосховище, фото 2015 року
  1. Введений в експлуатацію у 1905 р. новий будинок (сучасний головний корпус на вул. Драгоманова, 5) на той час відповідав усім архітектурним вимогам бібліотечного будівництва: скляний дах над великим читальним залом, спеціальні металеві конструкції у книгосховищі, розрахованому на 500 тис. томів, належні підсобні приміщення.
  2. У 1923-1924 навчальному році фонд бібліотеки складав 310 тис. одиниць зберігання, з них – 216 інкунабул, 1146 рукописів латинською, німецькою, польською, східними мовами, 11178 монет, 507 медалей. З 1924 р. для поповнення збірок бібліотека активно використовує обмін з видавництвами. Географія цього обміну охоплювала видавництва Відня, Будапешта, Бухареста, Гейдельберга, Праги та ін.
Наукова бібліотека Львівського національного університету імені Івана Франка, книгосховище, фото 2015 року
Наукова бібліотека Львівського національного університету імені Івана Франка, книгосховище, фото 2015 року

Скептики можуть мені дорікнути – мовляв, це не найстаріша бібліотека, найстарішою книгозбірнею України вважається бібліотека Ярослава Мудрого. Так, погоджуся, але хто її бачив?

Роман МЕТЕЛЬСЬКИЙ

Джерело:  http://library.lnu.edu.ua/bibl/index.php

Напишіть відгук