Юліан Буцманюк – художник, січовий стрілець, учень Модеста Сосенка

1065
Державний Секретаріят Військових Справ ЗУНР. Зліва направо – 1-й ряд: сотник Володимир Бемко – начальник канцелярії, отаман Орест Підляшецький – судовий референт, отаман Петро Бубела – заступник секретаря військових справ, полковник Дмитро Вітовський – державний секретар військових справ, отаман д-р Ростислав Білас – санітарний референт, отаман Никифор Гірняк – мобілізаційний референт, сотник Роман Шипайло – артилерійський референт; 2-й ряд: четар Нестор Гаморак – пресовий референт, сотник Юліан Буцманюк – залізничний референт, поручник Теодор Сивак – начальник канцелярії (до лютого 1919 р.), сотник Гриць Гарасимович – інтендант, сотник Остап Бородієвич – ветеринарний референт, сотник Семен Магаляс – муніційний референт, сотник Володимир Тимцюрак – загальний відділ, сотник Василь Панчак – персональний референт, четар Іван Боберський – письменичий референт. Лютий 1919 р.
Державний Секретаріят Військових Справ ЗУНР. Зліва направо – 1-й ряд: сотник Володимир Бемко – начальник канцелярії, отаман Орест Підляшецький – судовий референт, отаман Петро Бубела – заступник секретаря військових справ, полковник Дмитро Вітовський – державний секретар військових справ, отаман д-р Ростислав Білас – санітарний референт, отаман Никифор Гірняк – мобілізаційний референт, сотник Роман Шипайло – артилерійський референт; 2-й ряд: четар Нестор Гаморак – пресовий референт, сотник Юліан Буцманюк – залізничний референт, поручник Теодор Сивак – начальник канцелярії (до лютого 1919 р.), сотник Гриць Гарасимович – інтендант, сотник Остап Бородієвич – ветеринарний референт, сотник Семен Магаляс – муніційний референт, сотник Володимир Тимцюрак – загальний відділ, сотник Василь Панчак – персональний референт, четар Іван Боберський – письменичий референт. Лютий 1919 р.

Юліан Буцманюк  (1885, с. Сморжів, тепер Львівської обл. – 1967, м. Едмонтон, Канада) – живописець, графік, художник монументально-декораційного мистецтва.

Юліан Буцманюк
Юліан Буцманюк

Перші кроки становлення Юліана Буцманюка у мистецтві пов’язують з іменем Модеста Сосенка – відомого й дуже популярного в Галичині художника, який спричинився до реформування церковно-декораційного малярства в регіоні. Цей мистець залучав до розписів деяких церков ще юного Юліана.

Модест Сосенко. Автопортрет (1875 – 1920)
Модест Сосенко. Автопортрет , 1915 р. (взято з https://uk.wikipedia.org)

Упродовж 1908–1914 років Буцманюк навчався у Краківській академії мистецтва. У роки студентства йому вдалося самостійно зреалізувати поважну творчу ідею – розписи каплиці Покрови в церкві Різдва Христового отців Василіян у місті Жовкві, а також взяти участь у реставраційних роботах в Мариїнському костелі міста Кракова. Навіть ці дві позиції у біографії початківця були доволі вагомими для його мистецького майбутнього.

Українські Січові Стрільці, один з яких - Юліан Буцманюк
Українські Січові Стрільці, один з яких – Юліан Буцманюк (взято з http://risu.org.ua/ua/relig_tourism/religious_region/31994/)

Але продовжити цю ходу у високому мистецтві йому вдалося не одразу: Перша світова війна захопила його у вир подій, і невдовзі Юліан Буцманюк постає у доволі несподіваній іпостасі військовика, опинившись у самій гущі українських національно-визвольних змагань як січовий стрілець. У цьому статусі художник максимально реалізує свій фах, розробляючи художньо-агітаційні матеріали, ілюструючи військові видання, здійснюючи фотозйомки військових подій, роблячи портрети своїх колег-військовиків.

Буцманюк - січовий стрілець. Фото з https://uk.wikipedia.org
Буцманюк – січовий стрілець. Фото з https://uk.wikipedia.org

Про ці роки він залишив унікальні автобіографічні нотатки: «В УСС я був у сотні під проводом Дмитра Вітовського, з нею переїхав зі Львова до Стрия і далі на Закарпаття до Ґоронди, – згадував він. – Там я перестудився. Ми ж спали по стодолах без накривал і плащів. Я дістав тяжке запалення легенів, став кашляти кров’ю. Саме тоді перебував у Ґоронді проф. Іван Боберський, член Бойової Управи і приготовлявся від’їздити до Відня. Дмитро Вітовський порозумівся з проф. І. Боберським і з проф. Михайлом Галущинським, комендантом Леґіону УСС, виставили мені необхідні документи, і я з 39 ступнями гарячки від’їхав з проф. І. Боберським до Відня, а Вітовський відійшов зі своєю сотнею на фронт. Діялось це 7-8 жовтня 1914 року. У Будапешті, на залізничій станції, пограбував нас четар, мадяр, з станційної команди, забрав наші фотографічні апарати, кліші, світлини та заарештував нас, накинувшись з великим вереском, що ми шпигуни. Тоді проф. І. Боберський і я вияснили капітанові, який розмовляв німецькою мовою, хто ми такі і ми вилеґітимувались наказом з корпусної команди. Нас відпустили, але фотоапарати, кліші, світлини пропали. Я працював як маляр, світливець і репортер Бойової Управи. Вже в грудні 1914 р. появилися в часописах мої світлини з фронту в Бескиді, а в січні 1915 року вийшла серія моїх стрілецьких карточок. У команді бриґади отаман Коссак запропонував ген. Дрді, що я намалюю його портрет, що я й зробив. Ген. Дрда зрадів своїм портретом і післанцем післав його своїй дружині до Відня. Опісля я намалював ще один портрет ген. Дрди для Бойової Управи».

Ю.Буцманюк. "Маківка" (1916)
Ю.Буцманюк. “Маківка” (1916)

Такими щільними на події були всі роки, проведені мистцем у національно-визвольних змаганнях. Був він учасником Львівського повстання 1 листопада 1918 року, а далі українсько-польської війни, начальником Залізничної Військової Управи.

Український легіон в Карпатах. Наступ на гору Маківку. Художник Ю.Буцманюк. Накладом "Союзного Базару" у Львові
Український легіон в Карпатах. Наступ на гору Маківку. Художник Ю.Буцманюк. Накладом “Союзного Базару” у Львові

Після завершення цього періоду Юліан Буцманюк активно практикує у станковому живописі, а від 1927 року викладає малювання у товаристві «Рідна школа» у Львові. Тоді ж він повертається до монументально-декораційних робіт для уже згаданого храму у Жовкві. Створені ним допоміжні розписні роботи та вітраж стали класикою цих жанрів в історії вітчизняного мистецтва.

Юліан Буцманюк. Фото з http://zhovkva-zamok.do.am/publ/1-1-0-35
Юліан Буцманюк. Фото з http://zhovkva-zamok.do.am/publ/1-1-0-35

Ці праці виконані в дусі пізньомодерної естетики, в почерку письма, яке закріпилося за ним як високопрофесійним живописцем, представником краківської школи символізму. Разом з тим, розвиваючи традиції церковногомистества, Юліан Буцманюк збагатив діапазон образно-виражальних засобів, сформувавши свій авторський мистецький стиль. З таким відомим іменем у мистецтві Ю. Буцманюк після Другої світової війни емігрував до Канади, де взяв активну участь у створенні українських мистецьких структур та приватної малярської школи.

Роман ЯЦІВ

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

введіть свій коментар!
введіть тут своє ім'я

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.