Вітаємо читачів із святом Водохреща та хочемо запропонувати публікацію про традиційні йорданські хрещики. Їх виготовляли на свято Йордану в Україні ще до Другої світової війни повсюди. Були вони солом‘яні, дерев‘яні, воскові, з пшеничного та житнього тіста, навіть з вапна.Поміщали їх на віконних шибках, де вони висіли аж до Стрітення (15 лютого).
Про хрещики з Угнівщини із збірки Музею НТШ писала відома мистецтвознавиця Ірина Ґурґула у журналі Наша батьківщина (№ 1 за 1937 р.). Сьогодні знайомимо вас з цією статтею, яку подаємо оригінальною.
Титул журналу Наша батьківщина № 1 за 1937 р.Йорданські соломяні хрещики з Угнівщини
В етнографічному відділі музея Н. Т. Ш. є збірка соломяних хрещиків з Угнівщини, яку зладив і передав до музея інж. Корнило Целевич у роках: 1929., ч. інв. 20061–2, і 1932., ч. інв. 22400-5 і 22682/1-2). Збірка обіймає села: Василів великий, Вербиця, Журавці, Корчів, Корчмин, Остобіж, Піддубці, Тарношин, Ульвівок; зібрано 672 хрещики, Такі хрещики приміщують селяни на віконних шибках, де й держать їх від Йордану до Стрітення.
Угнівські хрещики — виконані дуже дбайливо та майстерно; із крихкої солімки або дрібних соломяних пластинок уложені різнородні фіґури тендітної роботи, що дають враження ніжного золотистого філіґрану.
Під оглядом форми можемо вирізнити одно, дво і трираменний хрест, шости й восьмираменну звізду, трійцю, пятираменник, сьомираменник, чотирокутник, деревце, поодиноку й потрійну галузку. Всі інші форми це вже комбінації, розвинення й перетворення цих основних.
Ось хрест із деревцями на кінцях рамен; на перехресті приміщена велика восьмираменна зірка. Хрест – прикрашений галузкою; обрамлений чотирокутником. Трійця з галузкою. Сьомираменник з квіткою.
Та вже найчастіше виступає комбінація основного хреста з цілим рядом хрещиків, що приміщуються здовж рамен, на кінцях, і разом дають фігуру, уложену з чотирох, пятьох, а то й більше хрестиків. Нераз розвиток основної форми – такий багатий, що схема рисунку, на перший погляд, губиться, а виступає передовсім багатство ліній.
Хрещики будьякої форми бувають звичайно закидані дрібними зірочками,себто пластинками солімки, схрещеними по дві, три, чотири, а то й пять і пересуненими наскрізь через основну солімку. Від того, чи пластинки ці тонші, чи грубші, гладко, скісно, чи зубато повтинані на кінцях, а остаточно й від кількости схрещених пластинок залежить у великій мірі ріжноманітність. хрещиків. Тонкі пластинки надають фігурам особливої легкости й ніжности.
Оригінально вирізняються хрещики з Остобіжа. Вони мають основу з тростини, а на схрещенні й на кінцях рамен прикраси з обкрученої, або чотирокутно чи кругло сплетеної, солімки. В порівнянні з хрещиками чисто соломяними – вони грубші й неподатливі, а в рисунку прозорі й читкі. В колірі дають сполуку бронзової й соломяно-золотистої барв.
На схрещування пластинок, що прикрашують рамена фігури, вживають також шувару; тоді хрещик робить враження соломяно-золотистого із блідо-зеленкавими прикрасами. Спосіб прикрашування рамен хрещика спірально закрученою пластинкою солімки, при чому такі пластинки схрещуються, дуже нагадує типовий для писанок мотив «павучки, закрутяхи».
Деякі хрещики дуже нагадують придорожні деревяні хрести з дашками, а то й церковні – металеві й деревяні. Трапляються часто хрещики зі знаряддям муки – тростиною, молотом, кліщами, драбиною – виконаними дуже вірно. Доволі часто виступає також і форма тризуба. Крім хреста часта є форма трійці, нераз багато прикрашена. І хрест і трійця є прикметні в Йорданському церковному обряді і народніх звичаях.
Скрізь в Україні, на свято Йордану виробляють хрещики, але в різних околицях – різні, соломяні, деревяні, воскові, з пшеничного й житнього тіста, вапна, й застосовують їх на різні лади. Хрестовидно також покроплюють хату й роблять по три хрести димом зі свічок трійці; загальний рівнож – звичай вирубувати ледовий хрест на водосвяття й нерідко прибирати та розмальовувати його.
Отже збірка йорданських хрещиків Угнівщини дає оригінальні зразки виробів народнього образного мистецтва, збагачує його відділ в музеї та популяризує мало відомі соломяні вироби.
Ірина ҐУРҐУЛА
