Від південно-західного кута площі Ринок, між Галицькою та Театральною вулицями, розташована площа Катедральна. Сучасну назву вона отримала у 1991 році, а до того – з 1795 року це була вулиця Катедральна, а від 1828 року – площа Капітульна на честь капітули – ради при єпископі Римо-Католицької Церкви, яку утворює колегія духівництва кафедрального собору для управління дієцезією (єпархією). Від 1950 до 1991 року площа мала назву Рози Люксембург на честь діячки німецького комуністичного ліворадикального руху.
![Площа Катедральна, поч. ХХ ст.](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2016/12/plac3-900x592.jpg?resize=696%2C458)
Адресу пл.Катедральна № 1 має Латинська катедра Успення Пресвятої Богородиці єдиний цілісно збережений об’єкт архітектури готики у Львові. Його вежа, разом із ратушею, вежею Корнякта, дзвіницею колишнього бернардинського костелу є символами Львова.
![Латинська катедра, 1913](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2016/12/1913-598x900.jpg?resize=598%2C900)
Кафедральний собор Львівської архієпархії римо-католицької церкви був заснований, за одними переказами у 1360 р., за іншим – на 10 років пізніше королем Казимиром ІІІ. Освячено храм у 1405 р. перемишльським єпископом Матвієм Яніною. Тоді ще костел не був кафедральним, оскільки римо-католицьке архієпископство перебралося до Львова з Галича у 1412 р.
![Одо Добровольський. Площа Катедральна, 1910](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2015/01/1910Plac-Kapitulny-598x900.jpg?resize=598%2C900)
Вже у ХV ст. споруджено при катедрі кілька готичних каплиць: Пресвятої Євхаристії, Журавінських, Раєцьку, Стримилівську, Братства убогих, Бучацьких.
Але ще до того, як утворилася площа довкола храму містився цвинтар. За словами І. Крип’якевича: «При катедрі був цвинтар, обведений довкола муром. Навпроти теперішньої захристії була брама для переїзду повозів, що звалася королівською. Піші йшли на кафедральний цвинтар по кількох східцях; також дві фіртки були від сторони площі Св. Духа і проти головного входу. Перед останньою фірткою були різничі ятки,в яких деколи навіть бито худобу. Мур зруйновано при реставрації 1776 р. , тоді перенесено під сам костел божий гріб, що колись був в одній з брам. Ятки 1800 р. розібрано і перенесено за Краківську браму».
![Площа Катедральна, поч. ХХ ст.](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2016/12/plac1-900x595.jpg?resize=696%2C460)
Кладовище навколо собору існувало до кінця XVІІІ ст. Точно дату його виникнення встановити неможливо , але найімовірніше, це сталося після освячення храму в 1405 р., оскільки ховати можна було тільки в освяченій землі.
Цвинтар знаходився значно нижче рівня площі Ринок, якщо зазирнути за грати, якими обнесене заглиблення біля стіни собору, то можна пересвідчитись у тому, яким був рівень кладовища наприкінці 70-х років XVІІІ ст.
Кладовище займало майже всю територію сучасної Катедральної площі. Місце поховання залежало від суспільного і майнового статусу покійного. Тих, хто був достойніший і багатший , ховали в криптах храму. Тут же було місце поховання архієпископів.За розпорядженням імператора Йосифа ІІ у 1783 р. про знесення у Львові церковних кладовищ і заснування чотирьох загальних цвинтарів за межею міста було знесено кладовище і мури біля собору. На цьому місці утворилася площа, яка дістала назву Капітульної. Назва пішла від того, що колегії духовних отців належали будинки № 5-8.Від кладовища залишилося лише кілька надгробних статуй святих, які зараз стоять біля собору, і каплиця Боїмів, єдина з шести, що стояли окремо на цвинтарі. Також збереглися кілька каплиць прибудованих безпосередньо до собору.
![Каплиця боїмів. Львів. Автор Станіслав Тондос.](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2015/10/tondos5-565x900.jpg?resize=565%2C900)
Каплиця Боїмів має адресу вул. Галицька, 2, але вхід до неї розміщений з боку Катедральнї площі. Каплиця була посвячена Св. Трійці та Страстям Господім. Поляки називали її Оґройцевою від головного барельєфу у вівтаря на якому зображений Ісус, який молиться у Гетсиманському саду.
Фундатором каплиці була родина Боїмів. Будували її у 1609-1611 рр. під керівництвом архітектора Андреаса Бемера. Ще у ХІХ та першій половині ХХ ст. її використовували для поховальних обрядів. Після війни вона була закрита, а з 1969 р. стала філією Львівської галереї мистецтв.
Латинська катедра за радянських часів не була закрита і окрім католиків латинського обряду, сюди приходили й греко-католики, котрі не хотіли ходили до церков, які були захоплені Московським патріархатом.
![Марек Мюнц. Площа Катедральна, 1915](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2016/12/plac5-680x900.jpg?resize=680%2C900)
Будинок під № 2 на пл.Катедральній було зведено у ХVІІІ ст. Його власником на межі ХІХ-ХХ ст. був торговец тканинами і білизною, член міської ради Ігнатій Дрекслер – батько урбаніста Ігнатія Дрекслера та скульпторки Люни Дрекслер. За Польщі у цьому будинку містився магазин взуття «Jotes>», а за часів СРСР комісійний магазин та аптечний магазин Дортрансмедпостачторгу.
![Площа Катедральна, 8. Поч. ХХ ст.](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2016/12/plac2-900x586.jpg?resize=696%2C453)
У будинку № 3 за польських часів були магазини колоніальних товарів «Індра», модних та галантерейних товарів Прухніка, а також ремонт парасольок Кесслера. За радянських часів – міжобласна база «Союзоптгалантерея», меблевий та трикотажний магазини, ремонт взуття, а потім взуттєве ательє «Башмачки».
А ще вхід з площі Катедральної № 3 до кінця 90-х років ХХ ст. мав найбільший у місті хлібний магазин № 3, який у народі знали як «Булочка». Офіційною ж адресою магазину була пл.Ринок № 23.
Як уже було написано адреси пл.Катедральна № 5-8 належали капітулі Римсько-католицького кафедрального собору. У будинку № 6, що у ХVІІІ ст. мав назву «Академічна колонія» розташовувалася латинська парафіяльна школа, а також філія Краківського університету. У житловому будинку № 8 за польських часів було товариство «Бібліотека релігійна» і ательє дамських капелюхів Ванди Карпінської.
![Трасування на дорожньому покритті фундаментів віднайденої археологами готичної каплиці у Львові на площі Катедральній](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2016/12/1280px-Katedralna_Square_Lviv-900x675.jpg?resize=696%2C522)
У 2006 р. на північно-східному розі Катедральної площі археологи виявили серед іншого й готичну споруду, контури якої протрасовано червоною цеглою поряд з трамвайною лінією, яку проклали тут у 1894р.
Софія ЛЕГІН
Джерела:
- Крип’якевич І. Історичні проходи по Львові. – Львів, 1932
- Лемко І., Михалик В., Бегляров Г. 1243 вулиці Львова. – Львів: “Апріорі”, 2009
- Мельник Б. Вулицями старовинного Львова. – Львів: Світ, 2006
- Мельник І. Львівське середмістя: всі вулиці, площі, храми і кам’яниці. – Львів: Апріорі, 2015
- polona.pl