Холодного листопадового ранку 1881 р. потяг з Кракова привіз до Львова не казкову, а справжню сплячу красуню. Прокинулась вона, коли вагон уже зупинився на пероні, заповненому численними шанувальниками її таланту.
Проте їм довелося зачекати. І нарешті з вагону вистрибнув улюблений чорний пудель красуні, «оспіваний» журналістами різних країн, і з’явилась вона — в хутрах і білому кашне, під яким кореспондент одного із львівських часописів помітив «великі, виразні, майже фантастичні очі, тим разом трохи похмурі після недоспаної ночі».
Це була славетна французька акторка Сара Бернар. Разом з усією трупою, що складалась із ЗО осіб, а також реквізитом, що вмістився у 68 (!) скринях, актриса замешкала в готелі «Європейський».
Незважаючи на високі ціни, квитки на обидві вистави розлетілися миттєво. «Вчорашній вечір надовго залишиться у пам’яті тих, хто кохається у драматичному мистецтві, — не шкодуючи компліментів, писав рецензент. — Ми побачили актрису, яка, безперечно, належить до грона найгеніальніших сучасних представників сцени. Виконуючи головну роль у п’єсі «Дама з камеліями», вона уповні продемонструвала свій талант — надзвичайний і блискучий. Її постать, сповнена натуральної і шляхетної пластичності, обличчя, що спроможне відобразити найживіші риси — від легкої хмарки нудьги або похмурої тіні найсумнішої думки аж до вибуху розпачі або щасливого піднесення…» Перо критика ще довго не могло зупинитися — це речення розтягнулося аж на … 43 газетних рядки!
А публіка у переповненому залі, що шаленів оплесками і вигуками захоплення, викликала по закінченні вистави акторку щось із тридцять разів!
Георгій МАЦЕНКО
Джерело: Маценко Г. Славетні гості Львова. Львів: Апоріорі, 2010
Вокзал побудований у 1904 році – фото ні до чого