Вулиця Староєврейська є однією з найдовших у історичній частині міста Львова і тягнеться 400 метрів від вул. Міцкевича до Арсенальної. За час свого існування вона встигла змінити багато назв та спробувати різних “спеціальностей”.
З XIV століття ця вулиця називалася Бидляча (Bydlęca), оскільки тут торгували худобою. Згодом — вулиця Зарванська або Серванская (Zarwańska, Serwańska); ця назва, очевидно, походила від того, що вулиця «проходила за ровом» або від латинського слова servus (слуга), так як на вулицю виходили прибудови, в яких жили слуги.
Наприкінці XVIII століття вулиця складалася з трьох частин, кожна з яких мала власну назву: Капітульна (ul. Kapitulna) — до вул. Галицької ; Векслярска (ul. Wekslarska) — від Галицької до Сербської і Нова Єврейська (ul. Żydowska Nowa).
З 1871 року за всією вулицею закріпили назву Векслярска. Ця назва походить від векслярів, чиї контори раніше перебували на цій вулиці.
З 1888 року — вулиця Боїмів на честь львівських міщан угорського походження Боїмів (ul. Boimów), засновників каплиці при Латинському соборі.
Під час німецької окупації вулиця отримала назву Färberstrasse.
З 1944 року — вулиця Фрунзе на честь радянського військового діяча Михайла Фрунзе.
З 1990 року — вулиця Староєврейська, оскільки її частина проходить через середньовічний єврейський квартал.
Вулиця Староєврейська була прокладена під час локації нового центру Львова німецькими колоністами в XIII столітті паралельно між південною стороною площі Ринок і міськими мурами. Непарну сторону колишній вул. Векслярскої (від вул. Галицької до вул. Сербської) до кінця XVIII століття складали в основному тильні сторони кам’яних будинків південної сторони площі Ринок. У той же час тильні сторони парної сторони вулиці виходили до Високої стіни (міського укріплення).
Після того як Високу стіну розібрали, утворилася вул. Нова (ul. Nowa, тепер вул. Братів Рогатинців). До середини XIX століття ця частина вулиці була населена в основному християнами, у 1870—1940 роках серед жителів переважали євреї; на початку ХХ століття тут було багато магазинів меблів і шкіряних виробів. На початку ХХ століття серед мешканців колишньої вулиці Капітульній переважали римо-католики, а на вул. Векслярській та Єврейській — євреї.
Від нинішньої вул. Сербської починався середньовічний єврейський квартал. Євреям дозволили селитися в південно-східному куті Середмістя, причому в правовому відношенні вони підпорядковувалися магістрату, на відміну від єврейської громади Краківського передмістя, яка підпорядковувалася королівським старостам. Квартал був огороджений стінами, причому стіна перегороджувала і нинішню Староєврейську на розі з вулицею Сербською.
Роман МЕТЕЛЬСЬКИЙ
