Ворохта. Пансіонат “Меля”

1571
Панорама Ворохти. Автор світлини Андрій Алексенко
Панорама Ворохти. Автор світлини Андрій Алексенко

Якщо у Ворохті піднятись доріжкою обабіч старенької церкви в сторону хребта Ворохтянський, то на другому боці долинки потоку Войтул можна зауважити великий будинок. Зрештою, його складно не помітити, бо це найбільша будівля в долині. Його видно навіть на великій панорамі Ворохти. Принаймні наразі…

На жаль, навіть здалека видно, що зараз стан об’єкту не найкращий: вибиті вікна, відсутні балюстради балконів тощо. Хоча дах усе ще прикриває будівлю від дощу, а тому, можливо, ще не все пропало…

Фото стану будинку у 2007 році (автор Jacek Czubiński)
Фото стану будинку у 2007 році (автор Jacek Czubiński)
Фото стану будинку у  2015 році (автор Zommersteinhof)
Фото стану будинку у  2015 році (автор Zommersteinhof)

Ця вілла знала кращі часи!

У  довоєнній газеті “Kurjer Lwowski” 02.11.1932 р. було розміщено рекламу першокласного пансіонату “Меля”, названого іменем дружини власника Міхала Ковча:

“32 комфортних сонячних кімнати з балконами. Мальовниче розташування з видом на чудову панораму Чорногори. Пансіонат прикритий з півночі горами, вкритими густим смерековим лісом, неподалік Народного дому. Замовлення приймає адміністрація”

Оголошення про аукціон у виданні "Gazeta Lwowska" №147 за 4 липня 1937 року.
Оголошення про аукціон у виданні “Gazeta Lwowska” №147 за 4 липня 1937 року.

У 1937 році пансіонат був виставлений на аукціон. Оголошення про аукціон опублікувала “Gazeta Lwowska” №147 за 4 липня 1937 року. В цьому ж оголошенні газета подала ретельний опис усієї нерухомості.

Ось приблизний переклад найцікавішого з цієї статті:

“Між ґрунтами Николи Кіндрачука і Броніслава Біруби, на площі 924 кв. м знаходиться будинок – вілла – дерев’яний пансіонат, званий “Меля”, триповерховий, збудований з м’якого дерева, на бетонних фундаментах, критий бляхою, всередині покритий гіпсово-вапняним тиньком, зовні нічим не покритий. Довжина будівлі – 18,10 м, ширина – 14,60 м

В будинку знаходяться:
а) в сутеренах: 4 кімнати, сходова клітка, коридор і пивниця;
б) на першому поверсі: їдальня, кухня, спіжарка, мийня, 6 кімнат, сходова клітка, коридор, 2 кльозети і дві криті веранди;
в) на другому поверсі: 11 кімнат, сходова клітка, коридор;
г) на третьому поверсі: 11 кімнат, сходова клітка, коридор;
д) на стриху: 2 кімнати.
В цілому будинку є електрика для освітлення і дзвіночків, а також інсталяція з біжучою зимною водою.

Уся нерухомість знаходиться у власному посіданні боржників Мелі Ковч і Міхала Ковч, але в орендному посіданні у Броніслава Нєвяровського.
Віллу з прибудовами, інсталяціями, студнею, парканом і дерев’яним хідником оцінено на 34 250 злотих.”

На довоєнному плані Ворохти вілла позначена під №53:

Вілла на довоєнному плані Ворохти
Вілла на довоєнному плані Ворохти

Відтак, знаючи розташування вілли, можна з легкістю розпізнати її на старих світлинах Ворохти. На першому фото – пансіонат знаходиться справа, на решті – обведена червоним колом.

Пансіонат "Меля". Фото початку ХХ століття
Пансіонат “Меля”. Фото початку ХХ століття
Пансіонат "Меля". Фото початку ХХ століття
Пансіонат “Меля”. Фото початку ХХ століття
Пансіонат "Меля". Фото початку ХХ століття
Пансіонат “Меля”. Фото початку ХХ століття
Пансіонат "Меля". Фото початку ХХ століття
Пансіонат “Меля”. Фото початку ХХ століття

Після війни нова влада замінила пансіонат в багатоквартирний будинок. Усім відомо, як в радянські часи комунальні служби “дбали” про стан будинків, але практично нічого не змінилось і пострадянські часи. Однак найгірші часи настали у 2005 р., коли з аварійної будівлі відселили усіх мешканців. Будинок без мешканців – це як пусте тіло без душі… Згодом деградуючий об’єкт потрапив у приватні руки, але замість якихось відновлювальних робіт, новий господар у 2012 р. приступив до розбірки колишнього пансіонату…

Коли я дивлюсь на цей пансіонат та на інші – колись славетні – вілли і санаторії Ворохти, завжди згадую слова пісні Віктора Морозова “То було так давно”:

            То ніколи си не верне,
            Скорше світ си переверне,
            Так ніколи вже не буде…
            Не то місто, не ті люди…
Автор: Zommersteinhof

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

введіть свій коментар!
введіть тут своє ім'я

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.