Володимир Сивохіп у Львівській філармонії: «Ми не мовчимо — ми йдемо до Перемоги»

39
Володимир Сивохіп
Володимир Сивохіп

Українські культурні інституції за останній період як ніколи рішуче спростували тезу «коли гармати стріляють, то музи мовчать». Від початку повномасштабного вторгнення музичне життя Львова набрало обертів.

8 березня у Львівській національній філармонії її генеральний директор Володимир Сивохіп розповів про здійснені проєкти 2022 року, а також анонсував плани установи на майбутнє. Модерувала розмову Дзвенислава Саф’ян.

Про перші дні після 24 лютого Володимир Сивохіп пригадує:

«Вже другого дня після вторгнення на рівні департаменту і також різних громадських ініціатив ми зрозуміли, що активізовується волонтерський рух. Він існував із 2014 року, а тепер став ще більш затребуваним. На приватні та громадські прохання ми організовувались на чергування: у першу чергу, Арена Львів, Залізничний вокзал, зрештою, і філармонія. Вже на той час відродився і наш гуманітарний хаб. Штабом опікувалась громадська організація оркестру ІNSO-Львів на чолі з Іолантою Пришляк, працювали фахівці, які приймали допомогу і розподіляли її. Практично за два дні партер і нижній поверх філармонії було заповнено. Враховуючи, що концертний зал в час пандемії було частково розібрано, то його теж заповнили речима мілітарного і медичного призначення. Ця система досі існує».

Володимир Сивохіп
Володимир Сивохіп

У філармонії ведеться робота з посилення міжнародного партнерства, налагодження інтернаціональних зв’язків. Крім того, її вагому частку займає архівування маловідомих партитур української музики та їхня популяризація:

«На імейли досі приходить багато запитів щодо виконань української музики — від гімну України та «Мелодії» Скорика до інших творів, доступу до яких немає. І це було перше, чим ми почали активно займатись: сканували, опрацьовували, вибрали не один десяток творів і почали їх передавати до зацікавлених. Переважно це були концерти на підтримку України. Ця робота нас також привела до тями, тільки під час війни ми зрозуміли важливість розширення нашого нотного архіву. Зараз вже впродовж року ми багато оцифрували, нашу бібліотеку вдалось осучаснити, цю роботу ми ведемо постійно, адже це вимога часу».

Володимир Сивохіп розповів і про проєкт прямих трансляцій концертів класичної музики «Україна. Музи не мовчать»:

«Два роки пандемії дали нам досвід спілкування з публікою, до якої ми раніше «не мали доступу». В перші тижні ковідних часів ми грали наживо у відкриті вікна і під філармонією збирали слухачів. Потім розширили нашу технічну базу, робили живі концерти у формі відеотрансляцій. Отже, розуміли, що повинні доносити нашу творчість ширшому загалу і ці відеотрансляції себе виправдали. Після перших успішних виступів, наступні концерти спеціально створювались під проєкт «Муз», або ж навпаки, він поєднувався із запланованим на рік. Трішки статистики: проведено понад 70 трансляцій, охоплена аудиторія складає близько 100-120 тисяч слухачів з цілого світу. Ми ведемо чат, спілкуємось зі слухачами під час концерту. Це вже наша постійна публіка, і коло підписників на Ютубі збільшується кожен тиждень».

Підсумовуючи, генеральний директор зазначив:

«У творчому професійному сенсі ми зберегли себе, своє реноме і в цьому бачимо майбутнє продовження. Але ми усвідомили себе нарешті, своє місце на мапі рідної держави, зрозуміли десь тепер повніше яке є значення національної культури в контексті держави, яку місію ми можемо нести в межах держави. Війна відкрила справжню ціну цінностей, свободи, ціну мати улюблену роботу і займатись нею — адже багато людей втратили це».

Ольга МАКСИМ’ЯК

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

введіть свій коментар!
введіть тут своє ім'я

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.