Постать Владислава Дердацького належить до тієї когорти митців нашого міста, яка довгий час залишалась та й на жаль, і досі залишається незаслужено забутою. Проте він був одним з тих, хто формував архітектурне обличчя Львова і саме завдяки таким як він, місто отримало той вигляд, який можемо побачити і зараз і яким захоплюються як його мешканці, так і туристи. Отож погляньмо на насичене творче життя Владислава Дердацького, того, хто залишив свій незабутній відбиток на архітектурному обличчі Львова.
Владислав народився 30 березня 1882 року у Сокалі. Нам відомо, що у 1900 році він вступив на інженерний відділ Львівської політехніки. Проте очевидно він сам відчув, що його душа лежить до іншого і вже через рік, у 1901 році, він перевівся на відділ архітектури. Прикметно, що перші успіхи прийшли до нього ще в часи студентства, так, у 1904 р. його роботи були показані на виставці у залах Політехніки. Владислав закінчив навчання у 1907 році, та у цей же час стає старшим асистентом на відділі архітектури. Проте у цей час він розпочинає і практичну діяльність, і протягом трьох років працює в архітектурному бюро знаменитого Івана Левинського. Тут він спільно із Вітольдом Мінкевичем розробив ряд будинків. Вже 1908 року, він стає членом Політехнічного товариства у Львові.
![Проект нового костелу Св. Анни спроектований Дердацьким](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2016/11/der12.gif?resize=696%2C530)
У червні 1908 року Владислав стає одним із засновників створеного в рамках товариства «Кола архітекторів польських у Львові». А вже 1911 року спільно з Мінкевичем він заснував власну архітектурну фірму. Проте не покидає він і співпарці з Політхенікою, так, з 1914 року він член екзаменаційної комісії при кафедрі архітектури. А у 1920 році його було призначено надзвичайним, а 1924 році звичайним професором Політехніки. У 1922–1923 рр., а також у 1927–1930 рр. він декан факультету архітектури.
Після ІІ Світової війни, він, як і більшість польського населення Львова, був змушений покинути місто. 1946 року він стає завідуючим кафедри будівництва Шльонської політехніки у місті Глівіце. Там він і помер та був похований. Проте більшість його творінь створені саме у Львові, тому пропонуємо вам поглянути на найбільш прикметні з них.
У співпраці з Вітольдом Мінкевичем у складі архітектурного бюро Івана Левинського, Дердацький опрацював ряд проектів сецесійних будинків. У 1909 році ним було спроектовано блок прибуткових будинків на вулиці Бандери № 2, 4, 6 (1909).
![будинок на вулиці Парковій, 14](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2016/11/der11.gif?resize=696%2C928)
Житловий будинок на вулиці Парковій, 14 (1910).
![Будинок Педагогічного товариства на вулиці Дудаєва, 17](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2016/11/der4.gif?resize=696%2C701)
Будинок Педагогічного товариства на вулиці Дудаєва, 17 (1911, скульптури Зигмунта Курчинського).
![Будинок № 13 на вулиці Валовій](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2016/11/der10.gif?resize=696%2C928)
Будинок № 13 на вулиці Валовій (1912).
![Будинок Празького банку на проспекті Свободи, 17](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2016/11/der5-1.gif?resize=696%2C928)
Будинок Празького банку на проспекті Свободи, 17. Здобув перше місце на конкурсі проектів (1911–1912 під час реалізації проект перероблено Матеєм Блєхою, скульптор Емануель Кодет).
![Будинок VIII гімназії на вулиці Свєнціцького, 17](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2016/11/der8.gif?resize=696%2C522)
Будинок VIII гімназії на вулиці Свєнціцького, 17 (1924–1926, нині корпус Українського католицького університету).
![Споруджений Дердацьким будинок на вул. Стрийській](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2016/11/der9.gif?resize=696%2C522)
Блок житлових будинків пенсійного закладу Міських електричних мереж на вулиці Стрийській 50—76 (1927–1928, співавтор Станіслав Ревуцький).
![Власна вілла Дердацького](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2016/11/der7.gif?resize=696%2C522)
Власна вілла Дердацького у стилі функціоналізму на вулиці Цетнерівка, 18 (1930).
Віктор ГУМЕННИЙ
Джерела:
- Бірюльов Ю. О. Дердацький Владислав // Енциклопедія Львова / За редакцією А. Козицького та І. Підкови. — Львів : Літопис, 2007. — Т. 2. — С. 42 – 43.
- Łukasz Heyman “Lwowska szkoła architektury” Cracovia-Leopolis (http://www.cracovia-leopolis.pl/index.php?pokaz=art&id=2225)