Відомі і невідомі факти із історії лікувальних закладів Львова. Частина 2. Міські лікарні Львова

299
Відомі і невідомі факти із історії лікувальних закладів Львова. Частина 2. Міські лікарні Львова

Фотографії Старого Львова продовжують публікацію циклу матеріалів про історію лікувальних закладів міста. У цьому дописі – про історію міських клінічних лікарень, які були створені за радянських часів.

Після захоплення Львова радянськими військами у вересні 1939 р., медична сфера була повністю підпорядкована державі. У березні 1940 р. в місті Львові діяло 8 лікарень на 1800 ліжок (в т.ч. 900 ліжок в загальних лікарнях; 200 – в пологових будинках, 160 – в дитячих лікарнях та понад 200 – в туберкульозних лікарнях) та психлікарня на Кульпаркові на 1800 хворих. У місті працювало 12 поліклінік, 6 лікарських здоровпунктів на підприємствах та станція швидкої медичної допомоги. Для боротьби із туберкульозом діяли: доросла лікарня на 100 ліжок, дитяча лікарня (в Брюховичах) на 100 ліжок, а також туберкульозні санаторії для дорослих та дітей і 4 тубпункти. Охорона здоров’я жінок і дітей була представлена 11 дитячими та жіночими консультаціями, 5 дитячими поліклініками та амбулаторіями та двома дитячими лікарнями. У школах Львова працювало у 1940 році 70 лікарів і 54 медсестри. В поліклініках та амбулаторях міста в 1940 році працювало понад 400 лікарів, а загалом у медичних закладах, які утримувалися коштом міського бюджету в 1940 році працювало 765 лікарів.

Після того, яка радянські війська витіснили німців зі Львова, із 27 липня по 1 жовтня 1944 року в місті Львові було організовано 5 загальних лікарень на 920 ліжок; 2 туберкульозні лікарні на 270 ліжок; 10 поліклінік на 128 лікарських ставок та одну лікарську амбулаторію на 1 лікарську ставку. Також у місті було організовано три туберкульозні диспансери (на 17 лікарських ставок) та венеричний диспансер на дві лікарські ставки. Також було створено чотири дитячих та жіночих поліклінік на 16 лікарських ставок, а також 4 жіночі консультації на 8 лікарських ставок. Також було створено 8 фельдшерських та 3 лікарських медпункти, станція швидкої медичної допомоги на 18 лікарських ставок, міська санепідемстанція, міська дезінфекційна станція та санітарно-бактеріологічна лабораторія.

У 1947 році у м. Львові працювало 10 лікарень, 13 поліклінік, 12 амбулаторій і 55 лікарських дільниць, які обслуговувало 527 лікарів.

На початку 1950-х рр. у Львові поліклініки почали об’єднувати із стаціонарними лікувальними закладами. У 1950 році в місті вже діяло чотири об’єднані лікарні районного значення. Така реорганізація забезпечувала мешканцям району мати свою лікарню, яка їх обслуговує, а також своїх дільничних лікарів. В процесі створення районних лікарень було відкрито нову лікарню в Шевченківському районі міста. У 1950 році у Львові працювало 8 самостійних (не об’єднаних із лікарнями) поліклінік та 16 амбулаторій. Для надання медичної допомоги дитячому населенню Львова у 1950 році працювало 3 дитячі лікарні, 8 дитячих лікарських консультацій та поліклініка Львівського медінституту. Крім того у 1950 р.  у Львові працювало 8 жіночих консультацій, один пологовий будинок та пологові відділення міських лікарень на 70 ліжок.

17 квітня 1952 року Львівська міська рада прийняла ухвалу «Про правила користування каретами швидкої медичної допомоги». В документі зазначалося, що карети швидкої медичної допомоги не обслуговують пацієнтів із хронічними та інфекційними захворюваннями. Треба зазначити, що у 1950-х рр. станція швидкої медичної допомоги у м. Львові знаходилася на вул. Драгоманова. Згодом її було перенесено на вул. Київську, 31 – тут за часів Польщі містилися автомобільні гаражі «Байки» Маріана Волака. Станом на березень 1953 року у Львові працювало понад 100 медичних закладів.

У кінці 1955 року в місті Львові налічувалося 190 медико-санітарних закладів, у т.ч. 36 лікувальних закладів із ліжковим фондом у 6695 ліжок. У медичних закладах міського підпорядкування працювало 1200 лікарів і 3000 осіб середнього медичного персоналу. Усього в медичних закладах Львова республіканського, обласного і міського підпорядкування працювало 10893 особи.

На початку 1960 року у м. Львові діяло 7 об’єднаних лікарень із поліклініками; 2 самостійні поліклініки; стоматологічна поліклініка; 4 протитуберкульозні диспансери; шкірно-венерологічний та психоневрологічний диспансери та 7 туберкульозних лікарень. Крім того було два протитуберкульозні та один ревмокардіологічний санаторії. В смт. Брюховичі та у м. Винники працювало дві лікарні, об’єднані із поліклініками. У місті працювала міська та 3 районних санітарних станцій та 12 дитячих лікарських консультацій. На підприємствах Львова у 1960 році працювало 36 лікарських і 57 фельдшерських здоровпунктів. У 1959 р. у Львові було відкрито кілька нових медичних закладів: поліклініку на Богданівці (вул. Стрийська, 61); на базі 1-ої амбулаторії створено поліклініку, а на околицях міста відкрито 6 амбулаторій.

Як повідомляла під час свого виступу на сесії Львівської міськради 25 червня 1963 року завідувачка Львівського міськздороввідділу Я.Г. Скібель, у 1963 році амбулаторна медична допомога мешканцям міста Львова надавалася 16 поліклініками: 13 у складі міських лікарень, іще 3 – №№ 7 і 10 (після 1975 р. – поліклініки № 1 і 2) та Львівського університету – самостійні, а також 9 лікарськими амбулаторіями (на вул. Варшавській, у Голоско, Кам’янці, Збоїщі, Пасіках, Новому Львові, а також на вул. Кульпарківській, Верхній Зеленій та Боженка). Крім того діяли міські психоневрологічний та шкірно-венерологічний диспансери та міська стоматологічна поліклініка.

Протягом 1954 – 1963 рр. було проведено роботу із розукрупнення лікарських дільниць: у 1954 р. у Львові було 64 лікарські дільниці, у 1960 – 103; у 1961 – 107; у 1962 – 110, а у 1963 році – 119 лікарських дільниць. Для забезпечення околиць міст лікарською медичною допомогою створювалися амбулаторії і медпункти (філії поліклінік).

У 1963 р. всі міські поліклінічні відділення працювали із 08:00 до 21:00. Виклики лікарів до дому приймалися телефоном та в реєстратурі до 17:00. Невідкладна допомога надавалася до 18:00 поліклініками міста, а після 18:00 – станцією швидкої медичної допомоги.

У 1963 році для надання медичної допомоги дітям у Львові працювало 13 дитячих консультацій і 6 їхніх філій на околицях міста. Працювали два дитячих санаторії – ревмокардіологічний на 75 місць і протитуберкульозний на 50 місць. Для надання стаціонарної допомоги було 277 ліжок. В місті було два окремих дитячих відділення при 3-ій дитячій соматичній лікарні (75 ліжок) та 8-ій дитячій соматичній лікарні (75 ліжок). У 1963 р. було 123 педіатричних лікарських дільниць, одна дільниця – приблизно на 1000 дітей. У середині 1960-х рр. у Львові було відкрито онкологічний диспансер на 120 ліжок.

Станом на 1972 рік на території міста працювала 21 поліклініка із філіями, а також 8 диспансерів та спеціалізованих поліклінік. Їх загальна пропускна здатність становила біля 20 тисяч відвідувань на день, за рік було біля 5,6 млн. відвідувань поліклінік. Найменше поліклінік і амбулаторій було в північній та південній частині міста. Більшість поліклінічних відділень на той час працювало у тісних пристосованих приміщеннях із значним перевантаженням. Протягом 1971 – 1975 рр. планувалося збільшити пропускну здатність поліклінік міста на 6000 відвідувань на день.

В січні 1975 р. Рада Міністрів Української РСР прийняла Постанову «Про заходи по дальшому розвитку міського господарства м. Львова», відповідно до якої протягом 1975 – 1980 рр. ліжковий фонд лікарень міста мав збільшитися на 2350 ліжок, а потужність поліклінік мала зрости на 4100 відвідувань на день.

У 1981 – 1983 рр. у м. Львові було споруджено нову поліклініку на 863 відвідування на день; стоматологічну поліклініку в районі вул. Артема (нині – Володимира Великого, сучасна адреса поліклініки – вул. В. Симоненка); дитячу поліклініку в Сихівському житловому масиві на 480 відвідувань на день і нову багатопрофільну лікарню швидкої медичної допомоги на 1000 ліжок; було завершено реконструкцію стаціонарного відділення 6-ої міськлікарні та пологового будинку на вул. Мечникова. У 1984 році в м. Винники розпочато спорудження госпіталю інвалідів Великої вітчизняної війни (нині – госпіталь ім. Ю. Липи).

У 1940 – 1950-ті рр. лікарні та поліклініки у Львові створювали переважно на базі лікувальних установ, які діяли за часів Польщі, а також у пристосованих приміщеннях житлових та громадських будинків. Починаючи із 1960-х рр. для лікувальних закладів почали споруджувати нові спеціалізовані будівлі.

Історична будівля стаціонару Першої міської клінічної лікарні ім. Князя Лева на вул. Ужгородській, 1. Сучасна світлина
Історична будівля стаціонару Першої міської клінічної лікарні ім. Князя Лева на вул. Ужгородській, 1. Сучасна світлина

Історія Першої міської клінічної лікарні ім. Князя Лева (1-ої МКЛ) починається 1 квітня 1946 року, коли за наказом Міськздороввідділу № 37 лікарню було створено на базі 3-ої робітничої поліклініки по вул. Полтв’яній, 39, яка працювала із серпня 1944 року. Стаціонарні відділення 1-ої МКЛ розміщені  в будинку по вул. Ужгородській, 1, який споруджений за проєктом Едмунда Жиховича. Тут розміщувався «Дім опіки для бідних», який належав до ордену черниць «Сестри Серця Ісусового». Рішенням Львівського міськвиконкому № 328 від 31 березня 1949 року цей будинок разом із храмом Івана Хрестителя був переданий Першій міській радянській лікарні. У храмі розміщувалися допоміжні та господарські приміщення. У 1956 р. було прибудовано новий корпус до стаціонару по вул. Ужгородській, 1.

Першу МКЛ створено наказом райздороввідділу Шевченківського району м. Львова № 294 від 21 вересня 1950 року шляхом об’єднання Першої міської радянської лікарні, 3-ої робітничої поліклініки, 9-ої амбулаторії на вул. Варшавській та 9 медпунктів на підприємствах Шевченківського району.

Історична будівля стаціонару Першої міської клінічної лікарні ім. Князя Лева на вул. Ужгородській, 1. Сучасна світлина
Історична будівля стаціонару Першої міської клінічної лікарні ім. Князя Лева на вул. Ужгородській, 1. Сучасна світлина

Нові поліклінічні відділення 1-ої МКЛ здані в експлуатацію у 1974 і 1980 рр.: 5 вересня 1974 р. за рішення виконкому Львівської міської ради (ЛМР) передано на баланс 1-ої МКЛ новозбудовану поліклініку (на 1800 відвідувань на день) на вул. Лемківській, 28. Про початок роботи цієї поліклініки із бальнеологічним відділенням 6 листопада 1974 р. писала газета «Вільна Україна». 3 січня 1980 р. за рішенням виконкому ЛМР на баланс 1-ої МКЛ м. Львова передано новозбудовану поліклініку на 1920 відвідувань на добу на вул. Топольній (Мазепи), 25.

У 1990 р. відкрито денний стаціонар на вул. 700-річчя Львова (пр. Чорновола), 45. Назву «Комунальна перша міська лікарня ім. Князя Лева» медзаклад отримав 24 січня 1995 року. У 2018 р. Комунальна 1-ша МКЛ ім. Князя Лева отримала статус комунального некормерційного підприємства (КНП). У 2020 – 2021 рр. 1-ша МКЛ ім. Князя Лева приймала пацієнтів, хворих на COVID-19.

Корпус стаціонару Першої міської клінічної лікарні ім. Князя Лева на вул. Ужгородській, 1, який було добудовано у 1950-х рр. Сучасна світлина
Корпус стаціонару Першої міської клінічної лікарні ім. Князя Лева на вул. Ужгородській, 1, який було добудовано у 1950-х рр. Сучасна світлина

У стаціонарі лікарні ім. Князя Лева на вул. Ужгородській, 1 є 225 лікарняних ліжок, у його складі 7 відділень: терапевтичне, алергологічне, хірургічне, гінекологічне, малоінвазивної хірургії, отоларингологічне та анестезіологічне із ліжками інтенсивної терапії. Тут діють Міський алергологічний центр та Міський центр лікування гнійно-некротичних ускладнень нижніх кінцівок при цукровому діабеті «Діабетична ступня». Зараз у складі Першої міської клінічної лікарні ім. Князя Лева є поліклінічні відділення для дорослих на вул. Лемківській, 28 та для дітей на вул. Хімічній, 7, а також 6 амбулаторій сімейної медицини, які створені у 1994 – 2016 рр. У поліклініці на вул. Лемківській, 28 діють міські спеціалізовані медичні кабінети: аудіологічний та консультативний кабінет для осіб із вадами слуху, в цьому ж будинку розміщена Міська централізована бактеріологічна лабораторія та жіноча консультація. Приміщення поліклінічного відділення № 2 на вул. Гетьмана Мазепи, 25 відповідно до рішення виконкому ЛМР від 17 березня 2021 р. були передані до Клінічної лікарні швидкої медичної допомоги м. Львова для створення тимчасового «ковідного» шпиталю. У листопаді 2021 р. за адресою вул. Гетьмана Мазепи, 25 було відкрито Амбулаторно-поліклінічний центр Клінічної лікарні швидкої медичної допомоги м. Львова. У його складі 3 відділення сімейної медицини, в штаті яких 18 сімейних лікарів.

Поліклінічне відділення № 1 Першої міської клінічної лікарні ім. Князя Лева на вул. Лемківській, 28. Сучасна світлина
Поліклінічне відділення № 1 Першої міської клінічної лікарні ім. Князя Лева на вул. Лемківській, 28. Сучасна світлина

Після припинення діяльності 7-ої міської лікарні в смт. Брюховичі до складу Лікарні Князя Лева включено її дитячу та дорослу поліклініки (нині – Амбулаторія сімейної медицини № 7) на вул. Ягідній, 8 та вул. Івасюка, 40. Після входження до складу Львівської МТГ м. Дубляни, до складу Лікарні Князя Лева увійшов Центр первинної медичної допомоги «Дубляни» із амбулаторіями у Дублянах та с. Гряда.

У 2021 р., відповідно до Ухвали Львівської міськради № 907 від 17 червня 2021 р. «Про концепцію розвитку галузі охорони здоров’я на території Львівської міської територіальної громади» 1-ша МКЛ ім. Князя Лева разом із 4-ою та 5-ою МКЛ та лікарнею «Госпіс» увійшла до складу КНП «Львівське територіальне медичне об’єднання «Клінічна лікарня планового лікування, реабілітації та паліативної допомоги» (Другого Львівського територіального медичного об’єднання) в статусі відокремленого підрозділу «Лікарня Князя Лева».

Друга міська лікарня м. Львова обслуговувала мешканців Залізничного і Радянського (Франківського) районів. Була створена восени 1977 року. До складу лікарні входило поліклінічне відділення на 1600 відвідувань на зміну на вул. В. Терешкової (нині – І. Виговського), 32 із цілодобовим травмпунктом та амбулаторією (медпунктом) в смт. Рудно. У жовтні 1995 року Другу міську лікарню було реорганізовано в Комунальну П’яту міську клінічну поліклініку м. Львова. У складі Другої міської лікарні працювала дитяча консультація на вул. Маршала Рибалко (нині С. Петлюри), 17, на базі якої було створено Третю стоматологічну поліклініку м. Львова.

Будівля поліклінічного відділення № 2 Першої міської клінічної лікарні ім. Князя Лева на вул. Гетьмана Мазепи, 25. Світлина початку 2000-х рр.
Будівля поліклінічного відділення № 2 Першої міської клінічної лікарні ім. Князя Лева на вул. Гетьмана Мазепи, 25. Світлина початку 2000-х рр.

Про історію КНП «Третя міська клінічна лікарня», яке розмістилося в корпусах колишнього єврейського шпиталю Лазаруса та Народної лічниці ім. Митрополита Андрея Шептицького йшлося в попередній частині циклу. Зараз ця лікарня належить до КНП «Львівське клінічне територіальне медичне об’єднання акушерства та гінекології» (Третього львівського територіального медичного об’єднання).

КНП «Четверта міська клінічна лікарня м. Львова» (4-та МКЛ) працює із 1978 року. У складі лікарні стаціонарні відділення  на вул. Свєнціцього, 3, вул. Мушака, 54 та вул. Снопківській, 22; поліклінічні відділення на вул. Стецька, 3, вул. Фредра, 2 та вул. Парковій, 1; амбулаторія сімейної медицини на вул. Тернопільській, 9; жіноча консультація на вул. Стецька, 3; а також міські центри: Міський центр ревматологічних захворювань та остеопорозу (вул. Свєнціцького, 3) та Міський центр сексолого-психологічної допомоги (вул. Фредра, 2). Із 2018 р. 4-та МКЛ має статус комунального некомерційного підприємства (КНП).

Будівля дитячої поліклініки 4-ої міської клінічної лікарні м. Львова на вул. Парковій, 1. Світлина 2015 р.
Будівля дитячої поліклініки 4-ої міської клінічної лікарні м. Львова на вул. Парковій, 1. Світлина 2015 р.

За часів Польщі у будинку на вул. Стецька, 3, в якому нині розміщено поліклінічне відділення 4-ої МКЛ, містився гінекологічний санаторій «Салюс». Цей будинок внесений до Реєстру пам’яток архітектури місцевого значення під охоронним № 904-м. На початку 1980-х рр. у цьому будинку проводилися роботи із реконструкції, поліклінічне відділення знову було введено в експлуатацію в 1984 р.

Поліклінічне відділення на вул. Фредра, 2 знаходиться у п’ятиповерховому житловому будинку, який був збудований у 1909 – 1912 рр. за проєктом Тадеуша Врубеля і Максимільяна Бурстіна із бюро Станіслава Улейського та Кароля Ріхтмана-Рудневського. Початково це був прибутковий будинок Фейвела Френкеля. Після Першої світової війни цей будинок було придбано Касою хворих, яка влаштувала тут лікарню, а на першому поверсі – аптеку. У радянські часи в цій будівлю розмістили поліклініку, аптека продовжила свою роботу. У 1980-х рр. аптеку було перебудовано. Нині ця аптека має назву «Комунальне підприємство Львівської обласної ради «Аптека № 1». В будинку на вул. Фредра, 2 також працює Міський центр сексолого-психологічної допомоги.

Будівля терапевтичного відділення 4-ої міської клінічної лікарні м. Львова на вул. Мушака, 54. Світлина 2016 р.
Будівля терапевтичного відділення 4-ої міської клінічної лікарні м. Львова на вул. Мушака, 54. Світлина 2016 р.

Будинок по вул. Свєнціцького, 3, в якому знаходиться ревматологічне відділення, збудований у 1894 році із жовтої цегли для приватної клініки доктора Маєвського. У свій час він мав гарне декоративне оздоблення, але із часом куполи та інші оздоби із нього познімали.

У будинку на вул. Мушака, 54, який зараз належить до 4-ої МКЛ м. Львова, до Другої світової війни містився санаторій для психічнохворих пацієнтів. У міжвоєнний період цим санаторієм керували брати Свйонтковські, які мешкали в будинку поруч (вул. Мушака, 52). Лікарняний корпус розташований в затишному місці на природному підвищенні. Проєкт передбачав зручний під’їзд до вхідних дверей, також можна було піднятися сходами коротшою дорогою.

Будівля поліклінічного відділення 4-ої міської клінічної лікарні м. Львова на вул. Фредра, 2. Сучасна світлина, джерело – Вікіпедія
Будівля поліклінічного відділення 4-ої міської клінічної лікарні м. Львова на вул. Фредра, 2. Сучасна світлина, джерело – Вікіпедія

Будинок по вул. Парковій, 1, де перебуває дитяча поліклініка 4-ої МКЛ – це вілла, споруджена у 1887 р. за проєктом Наполеона Лушкевича, яку в 1924 р. було перебудовано за проєктом Фердинанда Касслера для віце-президента Львова Віктора Хаєса. У 1950-х рр. в цьому будинку містився гуртожиток № 1 Львівського педагогічного інституту, потім будинок був переданий 4-ій МКЛ м. Львова під розміщення поліклініки.

Під час епідемії COVID-19 у 4-ій МКЛ планувалося розміщувати пацієнтів із цим діагнозом – тут їх мали доліковувати. Навесні 2021 р. ліжка для лікування COVID-19 планували розгорнути навіть у поліклініці 4-ої МКЛ на вул. Стецька, 3.

Зараз 4-та МКЛ м. Львова входить до складу КНП «Клінічна лікарня планового лікування, реабілітації та паліативної допомоги» (Друге львівське територіальне медичне об’єднання) в статусі відокремленого підрозділу «4-та лікарня».

Будівля 5-ої міської клінічної поліклініки м. Львова – до 1995 р. – Другої міської лікарні. Сучасна світлина
Будівля 5-ої міської клінічної поліклініки м. Львова – до 1995 р. – Другої міської лікарні. Сучасна світлина

КНП «П’ята міська клінічна лікарня м. Львова» (5-та МКЛ) має офіційну адресу вул. Коновальця, 26 – тут знаходиться тільки адміністрація лікарні. Медичний заклад має 8 стаціонаних відділень: анестезіологічно-операційне із ліжками інтенсивної терапії (вул. Генерала Чупринки, 45, вул. Коновальця, 22); гематологічне із ліжками інтенсивної терапії (вул. Генерала Чупринки, 43); нефрології та діалізу (вул. Коновальця, 24); пульмонологічне (вул. Коновальця, 20 і 22); урологічне та малоінвазивної хірургії (вул. Генерала Чупринки, 45); хірургічне (вул. Генерала Чупринки, 45) та центр терапії із ліжками терапевтичного, гастроентерологічного, ендокринологічного та ревматологічного профілю на вул. Генерала Чупринки, 48. У складі 5-ої МКЛ діють денні стаціонари гематологічного (вул. Генерала Чупринки, 45) та пульмонологічного (вул. Коновальця, 20 і 22) профілю та багатопрофільний денний стаціонар на вул. Генерала Чупринки, 48. Приймальне відділення розташовано на вул. Генерала Чупринки, 45. До складу 5-ої МКЛ входить два поліклінічних відділення: для дорослих (із жіночою консультацією) на вул. Генерала Чупринки, 43 і для дітей у будинку № 61 на цій же вулиці. При лікарні працюють Міський лікувально-діагностичний кабінет «Пульміс» на вул. Коновальця, 20 і Міський кабінет охорони зору дітей на вул. Генерала Чупринки, 61. Із 2018 р. 5-та МКЛ м. Львова отримала статус комунального некомерційного підприємства (КНП).

Вул. Потоцького (нині – вул. Генерала Чупринки). На задньому плані – будівля жіночої гімназії ім. Королеви Ядвіги. Нині в цій будівлі знаходяться стаціонарні відділення 5-ої міської клінічної лікарні. Світлина 1930-х рр.
Вул. Потоцького (нині – вул. Генерала Чупринки). На задньому плані – будівля жіночої гімназії ім. Королеви Ядвіги. Нині в цій будівлі знаходяться стаціонарні відділення 5-ої міської клінічної лікарні. Світлина 1930-х рр.

У будинку на вул. Генерала Чупринки 43 – 45 розташовано більшість лікувальних підрозділів 5-ої МКЛ та Інститут патології крові та трансфузійної медицини Національної академії медичних наук України. Початково цей будинок мав форму літери Г і займав велику ділянку між сучасними вул. Генерала Чупрпинки, Захарєвича та Котляревського, фактично він є більшою частиною кварталу. Будинок споруджувався у 1930 – 1934 рр. за проєктом Адама Опольського і Ігнатія Кіндзерського для жіночої гімназії ім. Королеви Ядвіги. У 1939 – 1944 рр. в цій будівлі розміщувався Львівський науково-дослідний інститут висипного тифу та вірусів під керівництвом Рудольфа Вайгля. Після Другої Світової війни будівлю передали під лікарню, а у кінці 1950-х рр. звели її східну частину (вул. Генерала Чупринки, 43), де розмістили дорослу поліклініку.

Поліклінічне відділення 5-ої міської клінічної лікарні на вул. Генерала Чупринки, 43. Сучасна світлина
Поліклінічне відділення 5-ої міської клінічної лікарні на вул. Генерала Чупринки, 43. Сучасна світлина

Центр терапії 5-ої МКЛ розміщено у будинку по вул. Генерала Чупринки, 48. Він споруджений як житловий у 1904 – 1905 рр. для Яна Бромільського за проєктом Альфреда Захарєвича та Юзефа Сосновського. До Другої Світової війни деякий час він належав Українському товариству допомоги інвалідам.

Будинок по вул. Генерала Чупринки, 61, де нині поліклінічне відділення – це вілла Вінцента Равського-молодшого, яка збудована за його власним проєктом в 1896 році в стилі мальовничого історизму. У кінці 1920-х – на початку 1930-х рр. вілла зазнала реконструкції, було добудоване ліве крило. В ті часи власником будинку було згромадження Служебниць Непорочної Діви Марії. Із 1945 р. тут містилася 6-та міська робітнича поліклініка, а потім – 5-та дитяча консультація. На початку 1950-х рр. тут працювала поліклініка невідкладної допомоги і дитяча консультація Дитячої соматичної лікарні. На початку 1960-х рр. поліклініку для дорослих перенесли у будинок по вул. Генерала Чупринки, 43, а в будинку № 61 залишилася дитяча поліклініка, яка працює тут і тепер.

Лікарняний корпус 5-ої міської клінічної лікарні на вул. Коновальця, 22. Сучасна світлина
Лікарняний корпус 5-ої міської клінічної лікарні на вул. Коновальця, 22. Сучасна світлина

Щодо корпусів 5-ої МКЛ на вул. Коновальця, то пульмонологічне відділення розміщено в будинку № 22 колишнього санаторію «Віта», який був збудований у 1929 році і оздоблений в стилі арт-деко. Лікарняний корпус в будинку № 24 – це  двоповерхова вілла родини Ольшевських, споруджена у 1927 році за проєктом Якуба Зільбера. Адміністративний корпус лікарні на вул. Коновальця, 26 – це вілла, збудована в 1894 році за проєктом Яна Карасінського у швейцарському стилі.

Лікарняний корпус 5-ої міської клінічної лікарні на вул. Коновальця, 22. Світлина 2015 р.
Лікарняний корпус 5-ої міської клінічної лікарні на вул. Коновальця, 22. Світлина 2015 р.

Нефрологічне відділення 5-ої МКЛ м. Львова – найстаріше спеціалізоване нефрологічне відділення на Львівщині, воно працює із 1970 року. Довший час в цьому відділенні консультувалися і лікувалися пацієнти не тільки із м. Львова, але із усієї Львівської області. Лише у 1991 р. на базі терапевтичного відділення Львівської обласної клінічної лікарні було впроваджено ліжка нефрологічного профілю, а із 1996 року при ЛОКЛ працює повноцінне нефрологічне відділення, яке нещодавно було об’єднане із відділенням хронічного гемодіалізу (воно працює із 1982 р.). У січні 2021 р. на базі нефрологічного відділення 5-ої МКЛ створено відділення нефрології та діалізу – тут є 24 ліжка нефрологічного профілю і 6 діалізних місць, де пацієнти із нирковою недостатністю проходять процедури на апаратах «штучна нирка».

Будівля поліклінічного відділення 5-ої міської клінічної лікарні на вул. Генерала Чупринки, 61. Сучасна світлина;
Будівля поліклінічного відділення 5-ої міської клінічної лікарні на вул. Генерала Чупринки, 61. Сучасна світлина;

Під час епідемії гострого респіраторного захворювання COVID-19, із осені 2020 року в Комунальній 5-ій МКЛ м. Львова проводилося стаціонарне лікування ковідних хворих на базі пульмонологічного відділення.

17 червня 2021 р. депутат Львівської міськради підтримали Ухвалу № 907 «Про концепцію розвитку галузі охорони здоров’я на території Львівської міської територіальної громади», відповідно до якої КНП «5-та міська клінічна лікарня м. Львова» увійшла до складу КНП «Львівське територіальне медичне об’єднання «Клінічна лікарня планового лікування, реабілітації та паліативної допомоги» (Другого Львівського територіального медичного об’єднання) в статусі відокремленого підрозділу «5-та лікарня».

Лікарняний корпус 5-ої міської клінічної лікарні на вул. Генерала Чупринки, 48. Сучасна світлина
Лікарняний корпус 5-ої міської клінічної лікарні на вул. Генерала Чупринки, 48. Сучасна світлина

Стаціонарна лікувальна база Шостої міської лікарні м. Львова була створена на базі Винниківської районної лікарні, яка діяла у 1944 – 1959 рр. і розміщувалися на в’їзді у м. Винники зі сторони Львова обабіч сучасної вул. Галицької. У 1944 – 1953 рр. цей лікувальний заклад очолював видатний хірург Григорій Сардак – один із піонерів судинної хірургії на Львівщині. У 1959 – 1975 рр. тут діяла 10-та міська Винниківська лікарня. Із 5 листопада 1975 р. діяла 6-та міська клінічна лікарня м. Львова (6-та МКЛ). 5 травня 1979 р. до складу 6-ої МКЛ було включено 2-гу міську поліклініку. Стаціонарні відділення 6-ої МКЛ були розраховані на 120 пацієнтів, вони проходили реконструкцію на початку 1980-х рр. 1 вересня 2004 року на базі офтальмологічного відділення Комунальної 6-ої міської лікарні було створено Львівський міський медичний центр «Мікрохірургія ока».

Медичні працівники Винниківської районної лікарні – попередниці 6-ої міської лікарні м. Львова на ганку медзакладу. 1947 р. Світлина із архіву Андрія Байцара
Медичні працівники Винниківської районної лікарні – попередниці 6-ої міської лікарні м. Львова на ганку медзакладу. 1947 р. Світлина із архіву Андрія Байцара

У 2008 році Комунальна 6-та міська лікарня була реорганізовано. Відповідно до ухвали Львівської міськради № 1915 від 26 червня 2008 р. Львівський міський медичний центр «Мікрохірургія ока» був переданий від 6-ої лікарні до Комунальної 8-ої міської клінічної лікарні. Цією ж ухвалою було ліквідовано стаціонарний ліжковий фонд Комунальної 6-ої міської лікарні і її було перетворено у Комунальну 6-ту міську поліклініку. Із 2018 р. 6-та міська поліклініка отримала статус комунального неприбуткового підприємства (КНП) «6-та міська поліклініка м. Львова».

Нове поліклінічне відділення 6-ої міської лікарні м. Львова на вул. В. Пересади (нині – Медової Печери), 1. Світлина 1989 р. із архіву 6-ої міської поліклініки
Нове поліклінічне відділення 6-ої міської лікарні м. Львова на вул. В. Пересади (нині – Медової Печери), 1. Світлина 1989 р. із архіву 6-ої міської поліклініки

За радянських часів доросле поліклінічне відділення 6-ої МКЛ розташовувалося в двоповерховому будинку по вул. Леніна (Личаківській), 233. Дитяче поліклінічне відділення знаходилося в триповерховому будинку по вул. Пасічній, 39. Крім того в складі 6-ої МКЛ працював медпункт (лікарська амбулаторія) на вул. Тракт Глинянський, 163. У 1989 р. доросле поліклінічне відділення 6-ої МКЛ переїхало в спеціально зведений семиповерховий будинок на вул. В. Пересади (Медової печери), 1. Цей будинок був зведений Будівельним управлінням № 52 тресту «Львівжитлобуд» на замовлення Управління капітального будівництва Львівського міськвиконкому. Будівля спроєктована інститутом «Гідроспецавтотранс», головний інженер проєкту Кузубов В.Д. В останні роки в будівлю по вул. Медової Печери, 1 перенесено дитяче поліклінічне відділення із вул. Пасічної, 39; тут також працює 4-та підстанція швидкої медичної допомоги.

Передача символічного ключа від нової будівлі поліклініки 6-ої міськлікарні на вул. В. Пересади (Медової Печери), 1. Світлина 1989 р. із архіву 6-ої міської поліклініки
Передача символічного ключа від нової будівлі поліклініки 6-ої міськлікарні на вул. В. Пересади (Медової Печери), 1. Світлина 1989 р. із архіву 6-ої міської поліклініки

Під час епідемії COVID-19 навесні 2021 р. в 6-тій міській поліклініці на вул. Медової Печери, 1 планували облаштувати ліжка для лікування «ковідних» пацієнтів.

В будинку колишньої дитячої поліклініки планується влаштувати будинок підтриманого проживання для осіб із інвалідністю, яким опікуватиметься навчально-реабілітаційний центр «Джерело».

Будівля поліклінічного відділення 6-ої міської лікарні у м. Винники (до реконструкції)
Будівля поліклінічного відділення 6-ої міської лікарні у м. Винники (до реконструкції)

Поліклінічне відділення № 2 6-ої міської поліклініки працює у м. Винники на вул. Галицькій, 15. Перша згадка про цей будинок датується 1850 р. У 1883 р. власником цього будинку був Вольф Фрідріх. У міжвоєнний період цей будинок належав лікарю К. Становському, який проводив тут свою приватну лікарську практику. У 1940 – 1959 рр. в цьому приміщенні перебував Винниківський райвиконком. Реконструкцію будівлі було проведено у 2006 – 2010 рр. В складі 6-ої міської поліклініки також працюють амбулаторії сімейного лікаря у Львові на вул. Тракт Глинянський, 154 і у Винниках на вул. Винна гора, 30. Після того, як до складу Львівської міської територіальної громади увійшли села Лисиничі та Підбірці амбулаторія загальної практики – сімейної медицини в с. Лисиничі та фельдшерсько-акушерський пункт в с. Підбірці стали структурними підрозділами 6-ої міської поліклініки.

Сьома міська лікарня м. Львова мала кардіологічний профіль і розташовувалася у смт. Брюховичі на вул. Івасюка, 74. Лікарню оточує Брюховицький дендропарк, який є парком-пам’яткою садово-паркового мистецтва. Його площа складає 1,42 га. У складі 7-ої міської лікарні діяли поліклінічні відділення для дітей та дорослих у смт. Брюховичі на вул. Ягідній, 8 і для дітей на вул. Івасюка, 40.

Будівля колишньої 7-ої міської лікарні в смт. Брюховичі. Сучасна світлина
Будівля колишньої 7-ої міської лікарні в смт. Брюховичі. Сучасна світлина

23 грудня 2021 р. Львівською міськрадою було прийнято Ухвалу № 1811, відповідно до якої Комунальна 7-ма міська лікарня була приєднана до КНП «Львівське територіальне медичне об’єднання «Багатопрофільна клінічна лікарня інтенсивних методів лікування та швидкої медичної допомоги» (Перше львівське територіальне медичне об’єднання). Остаточно діяльність 7-ої міської лікарні припинено 4 листопада 2022 р. Поліклінічні відділення в статусі амбулаторії сімейної медицини приєднано до Лікарні ім. Князя Лева, що входить до Другого львівського територіального медичного об’єднання.

Корпуси Восьмої міської клінічної лікарні м. Львова (нині – лікарні Св. Луки) збудовані в кінці 1960-х рр. на південній околиці Львова обіч вулиці Кіровоградської (нині – вул. Навроцького). За початковим проєктом було зведено стаціонар на 240 ліжок та поліклініку на 240 відвідувань за зміну. Будівництво лікарняного комплексу було завершене восени 1969 року; свою роботу Восьма міська клінічна лікарня м. Львова (8-ма МКЛ) розпочала в березні 1970 року, коли прийняла перших пацієнтів. На початках у складі лікарні працювали наступні відділення: терапевтичне, нейрохірургічне, опікове, травматологічне для дорослих, дитяче ортопедичне, дитяче соматичне, дитяче інфекційне та хірургічне. У 8-ій МКЛ у 1970 р. працювало 122 лікарі, було 24 терапевтичні дільниці, цехова служба та дитяча поліклініка. Першим головлікарем медзакладу став Кулішир Володимир Андрійович. На базі 8-ої МКЛ почали працювати кафедри Львівського медичного інституту: травматології, ортопедії та військово-польової хірургії та педіатрії факультету удосконалення лікарів. Зараз при 8-ій МКЛ працює кафедра травматології, ортопедії та хірургії надзвичайних станів Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького.

Будівля 8-ої міської клінічної лікарні м. Львова на вул. Кіровоградській (нині – Навроцького), 23. Світлина 1969 р. із архіву 8-ої МКЛ (лікарні Св. Луки)
Будівля 8-ої міської клінічної лікарні м. Львова на вул. Кіровоградській (нині – Навроцького), 23. Світлина 1969 р. із архіву 8-ої МКЛ (лікарні Св. Луки)

У 1977 році госпітальну базу 8-ої МКЛ розширено: введено в експлуатацію кардіологічний корпус на 120 ліжок, у якому відкрито два кардіологічні відділення, в т.ч. для пацієнтів із гострим інфарктом міокарда та реанімаційне відділення. Інфарктне відділення було перенесено із Лікарні швидкої медичної допомоги в липні 1977 р. У 1983 р. в складі лікарні почала працювати дитяча поліклініка. Із 1987 р. у 8-ій МКЛ почали використовувати тромболітичну терапію. Того ж року 8-ма МКЛ поповнилася відділенням комбінованої та поєднаної травми. В кінці 1980-х рр. у 8-ій МКЛ було 490 ліжок.

У липні 1996 р. проведено реорганізацію 8-ої МКЛ: у зв’язку із введенням в експлуатацію поліклініки в Сихівському житловому місиві, поліклінічні відділення виведені із складу лікарні, отож у складі 8-ої МКЛ залишилися лише стаціонарні відділення та цілодобовий травмпункт. Зараз у приміщенні колишнього поліклінічного відділення 8-ої МКЛ м. Львова на вул. Навроцького, 23 діє амбулаторія сімейної медицини № 4 Четвертої міської поліклініки м. Львова. Від 1996 р. 8-ма МКЛ м. Львова надає цілодобову допомогу при опіках, комбінованій та поєднаній травмі, пошкодженнях опорно-рухового апарату і м’яких тканин, гострих інфарктах міокарда, нейротравмах, неврологічних захворюваннях.

Після авіакатастрофи на Скнилівському летовищі у Львові 27 липня 2002 року перших постраждалих із травмами різного ступеню важкості було доставлено саме у 8-му МКЛ.

У 2004 р. на базі опікових дитячого і дорослого відділень 8-ої МКЛ створено єдиний в області Центр термічної травми та пластичної хірургії, завідувачем якого став к.м.н. Савчин В.С. В центрі впроваджено активну хірургічну тактику при опікові травмі з тимчасовим покриттям опікової поверхні ліофілізованими ксенодермотрансплантатами, дермотензією, реконструктивно-відновлювальними операціями після опіків.

Вигляд 8-ої міської клінічної лікарні м. Львова. Світлина 1970 р. із архіву 8-ої МКЛ
Вигляд 8-ої міської клінічної лікарні м. Львова. Світлина 1970 р. із архіву 8-ої МКЛ

На базі хірургічного відділення, завідувачем якого був А.А. Цвих, було створено єдиний в області центр хірургії кисті та центр комбінованої і поєднаної травми. В хірургічному відділенні 8-ої МКЛ надається ургентна допомога хворим з травмою грудної клітки, черевної порожнини, опорно-рухового апарату; удосконалені методики нейропластики периферичних нервів, швів сухожилків, органозберігаючих операцій при травмах селезінки.Тут вперше в Західному регіоні України було проведено реплантацію нижньої кінцівки.

В травматологічному відділенні для дорослих 8-ої МКЛ під час завідування Л.Е. Фрайфельда було впроваджено в клінічну практику методи металоостеосинтезу, застосування стержневих апаратів, ендопротезування кульшового суглобу. З 1998 року впроваджено малоінвазивні втручання на колінному суглобі (артроскопія).

Із липня 2008 р. при 8-ій МКЛ працює центр «Мікрохірургія ока», де виконуються всі види операцій на оці, в т.ч. лікування катаракти та глаукоми. Центр переведено із 6-ої міської лікарні.

Восьма міська клінічна лікарня м. Львова після відкриття кардіологічного корпусу. Світлина 1978 р. із архіву лікарні
Восьма міська клінічна лікарня м. Львова після відкриття кардіологічного корпусу. Світлина 1978 р. із архіву лікарні

Неврологічне відділення 8-ої МКЛ почало працювати у 2004 р. Тут надається допомога пацієнтам із наслідками травм центральної та периферичної нервової системи, порушеннями мозкового кровообігу та нефропатіях різного генезу, а із лютого 2009 р. почало працювати нейрохірургічне відділення (переведено із Лікарні швидкої медичної допомоги), яке надає ургентну медичну допомогу пацієнтам із нейротравмами із Сихівського, Личаківського і Галицького районів м. Львова.

Завдяки високому фаховому рівню лікарів 8-ої МКЛ м. Львова цей медзаклад наказом МОЗ України у 2007 р. було призначено базовою медичною установою для забезпечення спеціалізованої медичної допомоги під час фінальної частини чемпіонату Європи із футболу «Євро-2012». Зараз у складі 8-ої МКЛ працює цілодобова клінічна та біохімічна лабораторії, рентгенкабінет, 9 операційних, реанімаційне відділення та цілодобовий травмпункт, центри хірургії кисті; поєднаної та комбінованої травми; термічної травми пластичної хірургії і мікрохірургії ока. У складі 8-ої МКЛ м. Львова працює міський травматологічний пункт № 2. Станом на 2019 р. у 8-ій МКЛ м. Львова могло одночасно лікуватися до 365 пацієнтів. Із 2018 р. Комунальна 8-ма МКЛ м. Львова отримала статус комунального некомерційного підприємства (КНП). У 2020 – 2021 рр. у 8-ій МКЛ м. Львова було обладнано відділення для лікування пацієнтів із COVID-19.

Корпуси 8-ої міської клінічної лікарні м. Львова. Світлина 2019 р.
Корпуси 8-ої міської клінічної лікарні м. Львова. Світлина 2019 р.

Відповідно до Ухвали Львівської міськради № 907 від 17 червня 2021 р. «Про концепцію розвитку галузі охорони здоров’я на території Львівської міської територіальної громади», КНП «8-ма міська клінічна лікарня м. Львова» увійшла до складу КНП «Львівське територіальне медичне об’єднання «Багатопрофільна клінічна лікарня інтенсивних методів лікування та швидкої медичної допомоги» (Першого львівського територіального медичного об’єднання) разом із Клінічною лікарнею швидкої медичної допомоги м. Львова на вул. Миколайчука, 9 та Міською дитячою клінічною лікарнею м. Львова на вул. П. Орлика, 4. Пізніше 8-му МКЛ було перейменовано на Лікарню Св. Луки.

На початку серпня в Лікарні Св. Луки відкрили відділення інтервенційнох радіології, де медики зможуть прооперувати до 2 тис. пацієнтів на рік, а в кінці серпня  було відкрито відділення нефрології та діалізу. Протягом доби відділення нефрології та діалізу може прийняти 32 пацієнтів, воно обладнано апаратами «штучна нирка» компанії «Bellco». Відділення орієнтовано в першу чергу на пацієнтів, які мешкають в Сихівському районі м. Львова і яким не надто зручно добиратися на процедури гемодіалізу до інших діалізних центрів Львова.

Будівля колишньої 9-ої міської лікарні м. Львова – нині гінекологічні відділення 3-ої МКЛ. Сучасна світлина
Будівля колишньої 9-ої міської лікарні м. Львова – нині гінекологічні відділення 3-ої МКЛ. Сучасна світлина

Дев’ята міська лікарня м. Львова була створена в післявоєнні роки. Вона розміщувалася на вул. Щорса (нині – Русових), 4 в будинку, який було споруджено в 1930 р. як «Дім емігранта» за проєктом Генрика Орлеана. Первісний проєкт передбачав багате оздоблення фасаду в стилі «арт-деко». Проте реалізація проєкту суттєво відрізняється – будинок зовсім позбавлений декору. Наріжна частина цього будинку має чотири поверхи, а крила зі сторони вул. Русових та вул. Коновальця – по п’ять поверхів. 9-ту міську лікарню було ліквідовано іще у 1960 р., а її приміщення були передані 3-ій міській клінічній лікарні. Зараз в будинку на вул. Русових, 4 гінекологічні відділення №№ 1 і 2 3-ої МКЛ, відділення ультразвукової діагностики та Міський центр планування сім’ї та репродукції людини.

Десята міська лікарня м. Львова як лікувальний заклад була заснована у 1946 році. Ця лікарня обслуговує студентів більшості вузів м. Львова: Львівський національний університет імені Івана Франка, Національний університет «Львівська політехніка», Український католицький університет, Львівський національний медичний університет, Львівський національний університет ветеринарної медицини, Українська академія друкарства, Національний лісотехнічний університет, Львівський університет банківської справи. Це іногородні студенти, які, в основному, звертаються за первинною та амбулаторно-поліклінічною допомогою до цього закладу охорони здоров’я.

Донедавна в складі 10-ої МЛ м. Львова було два поліклінічних відділення № 1 на вул. Бой-Желенського, 14 на території студентського містечка НУ «Львівська політехніка»; №2 на вул. Костюшка, 9 на території ЛНУ ім. І. Франка (в складі 10-ої МЛ із 1996 р.) та фельдшерські здоровпункти в гуртожитках вузів Львова.. Поліклінічне відділення № 1 на вул. Бой-Желенського було розраховано на 145 відвідувань на зміну, а поліклінічне відділення № 2 – на 136 відвідувань на зміну. В складі 10-ої МЛ м. Львова в будинку по вул. Бой-Желенського, 14 працював цілодобовий стаціонар терапевтичного профілю на 20 ліжок; денний стаціонар терапевтичного профілю, розрахований на 30 ліжок та клінічна лабораторія. На початку 2010-х рр. у стаціонарному терапевтичному відділенні щороку лікувалося біля 720 пацієнтів, серед яких 85,3% пацієнтів мали захворювання органів дихання. Будівля на вул. Бой-Желенського, 14 не є власністю громади м. Львова, вона належить НУ «Львівська політехніка», 10-та міська лікарня орендувала цю будівлю в навчального закладу відповідно до договору оренди № 89 від 07 червня 2012 р.

Будівля по вул. Бой-Желенського, 14, де містилася 10-та міська лікарня м. Львова (нині КНП «Студентська поліклініка»). Сучасна світлина
Будівля по вул. Бой-Желенського, 14, де містилася 10-та міська лікарня м. Львова (нині КНП «Студентська поліклініка»). Сучасна світлина

Будинок по вул. Бой-Желенського, 14 був зведений у 1921 – 1927 рр. за проєктом Євгена Червінського у стилі класицистичного модерну. У будинку розміщувався Другий дім техніків, який поєднував у собі гуртожиток та науково-культурний центр. При гуртожитку існувала каплиця, оздоблена рельєфами із Журавненської фабрики Чарторийських, після ІІ світової війни оздоблення було знищено. Із 1946 р. у будинку розмістився гуртожиток № 1 Львівського політехнічного інституту (нині НУ «Львівська політехніка») та 10-та міська лікарня.

16 вересня 2021 р. ухвалою Львівської міської ради КНП «10-та міська лікарня м. Львова» було перейменовано у КП «Студентська поліклініка», крім того медзаклад зазнав реорганізації – було припинено надання стаціонарної медичної допомоги.

Пологовий клінічний будинок № 1 м. Львова знаходиться в будинку по вул. Мечникова, 8, який побудовано у 1954 році в стилі «сталінського ампіру». Початково це був гуртожиток Львівської обласної партійної школи. Після того, як партійну школу ліквідували, її гуртожиток передали під медичні заклади. У 1960-х рр. у лівому крилі будинку по вул. Мечникова, 8 розмістилося пологове відділення Львівської обласної дитячої клінічної лікарні «Охмадит», а у правому – терапевтичне відділення 4-ої МКЛ.

У 1978 – 1979 рр. у будівлі по вул. Мечникова, 8 було проведено капітальний ремонт із реконструкцією під міський пологовий будинок. Міський пологовий будинок № 1 м. Львова як окремий медичний заклад було створено наказом Львівського міського здороввідділу № 5 від 2 січня 1979 року на базі пологового відділення ЛОДКЛ «Охмадит». Свою роботу пологовий будинок почав у 1980 році. Зараз у цьому лікувальному закладі розгорнуто 165 ліжок. За весь час існування Міського пологового будинку № 1 було прийнято понад 100 тисяч пологів. Від 1 серпня 2018 р. медзаклад має статус Комунального некомерційного підприємства «Пологовий клінічний будинок № 1 м. Львова».

Пологовий клінічний будинок № 1 м. Львова на вул. Мечникова. Сучасне фото
Пологовий клінічний будинок № 1 м. Львова на вул. Мечникова. Сучасне фото

У складі Пологового клінічного будинку № 1 м. Львова є клініко-діагностичне амбулаторне відділення з ліжками денного стаціонару; пологове відділення; відділення патології вагітних; відділення екстрагенітальної патології вагітних з ліжками невиношування; фізіологічне післяпологове відділення із операційним блоком; гінекологічне відділення; анестезіологічні відділення із ліжками інтенсивної терапії №№ 1 і 2; відділення сумісного перебування матері і дитини; відділення неонатального догляду та лікування новонароджених; кабінет ультразвукової діагностики та клініко-діагностична лабораторія. Під час епідемії гострої респіраторної інфекції COVID-19 Пологовий клінічний будинок № 1 м. Львова приймав вагітних жінок із таким діагнозом.

У 2021 р. КНП «Пологовий клінічний будинок № 1 м. Львова» в якості відокремленого підрозділу став частиною КНП «Львівське клінічне територіальне медичне об’єднання акушерства та гінекології» (Третього львівського територіального медичного об’єднання).

Історія КНП «Лікарня «Госпіс» м. Львова» розпочинається у 1994 році, коли із метою розвитку паліативної допомоги було створено Комунальну Львівську міську лікарню «Хоспіс» для надання професійної паліативної медичної допомоги невиліковним (інкурабельним) пацієнтам. Ініціатором створення лікарні «Хоспіс» був Євген Москв’як, який став головним лікарем цього медзакладу та професор Борис Білинський. Медичний заклад, розрахований на 30 ліжок (15 палат), отримав приміщення по вул. Котляревського, 53 у м. Львові. Цей будинок внесений до Реєстру пам’яток архітектури місцевого значення під охоронним № 1273-м. В цьому будинку наприкінці 1940-х рр. містився трест «Мінтоп», потім тут діяла дитяча лікарня. Після відкриття у 1993 р. міської дитячої лікарні на вул. Пилипа Орлика, дитячу лікарню на вул. Котляревського, 53 закрили. До 1997 р. в будівлі лікарні «Хоспіс» тривали ремонтні роботи. Статус комунального некомерційного підприємства лікарня «Госпіс» отримала у 2018 році.

Будівля лікарні «Хоспіс» під час реконструкції. Світлина 2009 р.
Будівля лікарні «Хоспіс» під час реконструкції. Світлина 2009 р.

У 2016 – 2017 рр. у лікарні «Госпіс» збудовано ліфтову шахту та встановлено ліфт. Ці роботи фінансувалися за кошти міського бюджету. У 2017 році в лікарні проведено поточні ремонти приміщень за бюджетні та позабюджетні кошти. У 2018 році проведено поточні ремонти палат та ремонт даху пральні. У лікарні «Госпіс» працює 4 лікаря, 16 осіб середнього медичного персоналу (медсестри, фельдшери) та 11 осіб молодшого медичного персоналу. Із 2021 р. лікарня «Госпіс» увійшла до складу КНП Львівське територіальне медичне об’єднання «Клінічна лікарня планового лікування, реабілітації та паліативної допомоги» (Другого Львівського територіального медичного об’єднання) в статусі відокремленого підрозділу.

Треба зазначити, що перші згадки про медичну допомогу безнадійно хворим людям трапляються іще в середньовічних хроніках. Ідея заснування першого в світі госпісу належить В. Зорзе (Великобританія). Медичні заклади для допомоги невиліковно хворим існували у Львові вже у ХІХ ст. Зокрема, у 1884 – 1885 рр. на вул. Курковій (нині – вул. Лисенка, 47 і 49) за проєктом архітектора Кароля Пташека було зведено будівлю Шпиталю Св. Йосифа для невиліковно хворих. Початково цей шпиталь міг прийняти тільки 20 пацієнтів. У 1900 році за проєктом фірми Івана Левинського було споруджено новий лікарняний корпус.

Будинок на пр. В. Чорновола, 1 в якому розташована Львівська міська косметологічна лікарня. Світлина 2012 р.
Будинок на пр. В. Чорновола, 1 в якому розташована Львівська міська косметологічна лікарня. Світлина 2012 р.

Львівська міська косметологічна лікарня розташована у будинку на пр. В’ячеслава Чорновола, 1. Ця лікарня в якості госпрозрахункового медичного закладу існує із 1959 року і зараз є самостійним лікувально-профілактичним закладом, який підпорядковується Управлінню охорони здоров’я Львівської міської ради. Із 1966 року у Львівській міській косметологічній лікарні працює відділення пластичної хірургії. В косметологічній лікарні надається населенню висококваліфікована спеціалізована медична допомога по профілактиці і лікуванню вроджених і набутих вад шкіри обличчя і інших ділянок тіла; тут проводять консультації та лікування з приводу: себореї, захворювань волосся, вугрів, гіпертрихозу, гірсутизму, доброякісних новоутворів: невусів, атером, фібром, кератом, папілом, гемангіом, бородавок, кератозу, судинних дерматозів, порушення пігментації шкіри – гіперпігментації депігментації (вітиліго), імпрегнація шкіри сторонніми пилами, видалення рубців різного походження.

Антон ЛЯГУШКІН

 Перелік джерел інформації

  1. Історія Львова. – Київ: Наукова думка, 1984. – 416 с.;
  2. Історія Львова в документах і матеріалах. Збірник документів і матеріалів. – Київ: Наукова думка, 1986. – 420 с.;
  3. Лемко І., Михалик В., Бегляров Г. 1243 вулиці Львова. – Львів: Апріорі, 2009. – 528 с.;
  4. Мельник І.В. Львівські вулиці і кам’яниці, мури, закамарки, передмістя та інші особливості Королівського столичного міста Галичини. – Львів: Центр Європи, 2008. – 384 с.;
  5. Трегубова Т.О., Мих Р.М. Львів. Архітектурно-історичний нарис. – Київ: Будівельник, 1989. – 272 с.

Також використано матеріали із офіційних сайтів Першої міської клінічної лікарні ім. Князя Лева; П’ятої міської клінічної лікарні м. Львова; Восьмої міської клінічної лікарні м. Львова; Першого територіального медичного об’єднання та із блогу Андрія Байцара.

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

введіть свій коментар!
введіть тут своє ім'я

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.