В нетрі львівського функціоналізму. Каслер та міжвоєнне мистецтво інновацій та розкоші на вулиці Костя Левицького

8825
В нетрі львівського функціоналізму. Каслер та міжвоєнне мистецтво інновацій та розкоші на вулиці Костя Левицького

У Львові по різних вулицях «старого міста» розкидані і вкраплені в старші мури чимало зразкових функціоналістичних будинків. Вони не просто класичні приклади «львівського баухаузу», вони – зразки  високого стилю та справжньої розкоші двадцятих-тридцятих років минулого століття.

Одна з таких – кам’яниця за номером 25-25А на вулиці Костя Левицького (довоєнна назва Яна Кохановського). Спроектована у бюро Фердинанта Каслера, фактично чи ненайвідомішого і наймоднішого архітектора львівського модернізму. Ця кам’яниця дійсно є прикладом багатого житла зі смаком.

Проект будинку зробили у 1937 році, в наступному році будівництво завершили. 31 грудня того ж року міська влада видала дозвіл на житло в цьому будинку.

Щасливі власники квартир тішились люксусовими помешканням зовсім недовго, адже заїхали в них у 1939 році. Будинок звели на місці палацика, спорудженого в 1890-х у стилі імперії Наполеона ІІІ, з одного боку – вільний простір, з іншого старша кам’яниця по сусідству. На фасаді будинку бачимо прямокутні отиньковані плити і великий висунутий ризаліт.

Вхідні двері зроблені з дерева, оздоблені блискучою нікельованою сталлю. Бачимо, що в дверях ще збереглось автентичне скло.

Вхід до під’їзду повністю облицьований алебастром. На стелі видніється все, що залишилось від плафона.

Безпосередньо до сходів ведуть ще одні двері, з боку очевидно двері до квартири, яка тоді передбачалась для сторожа.

Перила сходових маршів теж оздоблені деревом і алебастром. Сходові клітки підкреслені вертикальними стрічковими вікнами.

До помешкань провадили ліфти, оздоблені шляхетним деревом, кришталевими шибами та великими люстрами. На жаль, зараз вони не працюють, з розкоші залишились хіба дерев’яні двері…

Підлога сходової клітки викладена узорами з плитки, кольори яких ідеально поєднуються з дерев’яними та алебастровими перилами.  В під’їзді ще збереглись оригінальні двері до квартир, зроблені зі шляхетного дерева, можна припустити, що з карпатського дуба.

Квартири були величезні та просторі. Вони містили від трьох до п’яти кімнат. Розмір помешкань коливався від 60 до 150 квадратних метрів.

У будинку на той час було найсучасніше обладнання. Модернова система вентиляції та обігріву помешкань. В під’їзді ще збереглись старі батареї, які , до речі, працюють.

Був в будинку і централізований електричний порохотяг, який розходився по будинку вмонтованими в стіну трубками, до яких підключались в квартирах. На жаль, з інновацій тих часів мало що залишилось, хіба дірки в стінах, де були комунікації.

Зрештою, весь будинок потребує ремонту, як ззовні так в середені, адже алебастр дає тріщини, а блискучий тиньк тихо осипається.

Мирослава ЛЯХОВИЧ

Джерела:

  1. http://www.pohlyad.com/istoria/n/4724
  2. «Lwów: Miasto, architektura, modernizm». Pod redakcją Bogdana Cherkesa i Andrzeja Szczerskiego. Розділи: «Architektura mieszkaniowa», Jakub Lewicki

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

введіть свій коментар!
введіть тут своє ім'я

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.