У вівторок, 12 вересня 2017 року, у виставкових залах Художньо-меморіального музею Олени Кульчицької (вул. Листопадового Чину, 7) з нагоди 140-річчя від дня народження мисткині відкрилася ретроспективна виставка “Олена Кульчицька (1877-1967). Народний одяг західних областей України. Акварелі. Малярство” (із фондових збірок Національного музею у Львові імені Андрея Шептицького).
Відкриття виставки розпочалося з виступом “Молодіжного хору “Слідами херувимів” при парафії церкви Св. Віри, Надії, Любові і матері їх Софії. Дівчата не тільки чудово співали, але й влаштували показ моделей одягу за етнічними мотивами модельєра Оксани Лобас-Заяць.
“Олена Кульчицька серед українських мисткинь ХХ ст. – особистість номер один. Один із найпотужніших графіків ХХ ст. в ряді з такими потужними корифеями, як, наприклад Нарбут. В своїй творчості вона ввібрала дуже багато від народного мистецтва, яке втілювала в живописі і , особливо в графіці. Народне мистецтво, любов до якого вона пронесла через все життя, було основою її живопису.
Кілька років тому вийшла перша частина альбому “Графіка, живопис Олени Кульчицької”, зараз ми підготували другу частину “Народне мистецтво в творчості Олени Кульчицької” і ця виставка є великою краплею в цьому альбомі, який ми видаємо цього року”, – зазначив генеральний директор Національного музею у Львові імені Андрея Шептицького Ігор Кожан.
Випускниця Віденської академії мистецтв Олена Кульчицька близько 50 років ходила селами Західної України, трохи їздила, трохи пішки ‒ усе задля того, аби задокументувати народний одяг, який зникав на очах. Так з’явилося понад 400 акварелей цієї серії.
“Їй казали, що десь там є народний одяг. І вона збиралася, а тоді ж не було легко, бо комунікації не були такі легкі, але вона збиралася, замальовувала. Але що дуже важливо, що Олена Кульчицька не малювала цей одяг, це ж не є музейна колекція, вона малювала з людей, які цей одяг носили”, ‒ розповіла завідувачка музею Олени Кульчицької Любов Кость.
Народний одяг західних областей України. Акварелі. Малярство» (із фондових збірок Національного музею у Львові імені Андрея Шептицького), яка розгорнута з нагоди 140-річчя від дня народження художниці, представлено 49 акварельних малюнків із зображенням народного вбрання різних етнографічних регіонів Західної України – Поділля, Гуцульщини, Буковини, Покуття, Бойківщини, Опілля, Полісся та Волині, Лемківщини, околиць Перемишля. Для експонування відібрано акварелі, в яких відтворено характерні для цих місцевостей зразки народної ноші. Ці твори розкривають унікальний пласт народної культури, багатство та тяглість традицій, що передавалися упродовж віків.
“Відкриття цієї виставки – це насправді знакова подія, бо немає людини, котра цікавиться мистецтвом і не знає ім’я Олени Кульчицької. Це особа, яка не тільки прославила Україну у світі, але й зробила дуже багато для свого народу. Тому що кожен народ, який має велике майбутнє, пам’ятає своє минуле і росте на своїх народних коренях: традиціях, піснях, вишивках, народному побуті. І коли пам’ятати та розвивати ці речі, тоді народ має силу та майбутнє. І український народ має своїх сині та дочок , котрі, у свій час, зробили такий несмак для розвитку України і Олена Кульчицька одна з них”, – сказала в. о. директора департаменту з питань культури, національностей та релігій Львівської ОДА Мирослава Туркало.
На виставці показано різноманітні зразки й типи народного вбрання: жіночий, чоловічий одяг, щоденний і святковий, зимовий та літній і — що важливо — весільний одяг, весільні вінки і архаїчні жіночі головні убори — перемітки різних етнографічних регіонів Західної України.
“Багато з цих елементів строю вже відійшли, ми вже не можемо нині відтворити, тому що немає експонатів в музеях. Якщо є окремі, то немає цілого ансамблю, а тут, у творах Олени Кульчицької, якраз і науковці, і художники мають можливість побачити той образ, як в цілому виглядав той традиційний одяг”, ‒ сказала доктор мистецтвознавства, професор Олена Никорак.
Доповнюють експозицію і малярські полотна, в яких майстерно відтворено життя і побут галицького села. Представлені акварелі О.Кульчицької, попри всю різноманітність варіантів крою та декорування західноукраїнського народного вбрання, демонструють чимало спільних рис, що виявляються у характері силуету, в розташуванні оздоблення, в колористичних прийомах. Однаковими на всій території України були і складові частини народного вбрання, що формували довершений ансамбль: натільний (сорочка, преважно уставкова), поясний, плечовий, верхній одяг, головний убір, прикраси та додатки. Українському комплексу народного вбрання властиві багатошаровість, використання натуральних тканин і матеріалів, спільні техніки та способи декорування. Саме ці принципи відобразила мисткиня у своїх малюнках.
“Щороку ми у наших виставкових залах намагаємося показати, розкрити, вшанувати пам’ять видатної української художниці Олени Кульчицької. Оскільки у нас ювілейний рік, то ця виставка є особливою. Тут представлено роботи, які Олена Кульчицька створила продовж тривалого часу. Над ними вона працювала майже півстоліття. Ця серія є дуже великою, налічує понад 400 одиниць збереження. Для виставки ми відібрали лише завершені як в етнографічному, так і в художньому плані твори”, – розповіла куратор виставки, молодший науковий співробітник Надія Ленько-Кінаш.
Виставка експонуватиметься у виставкових залах Художньо-меморіального музею Олени Кульчицької (вул. Листопадового Чину, 7) до 30 листопада 2017 року.
Роман МЕТЕЛЬСЬКИЙ
Роман Метельський, можливо, це описка?
“І український народ має своїх сині та дочок , котрі, у свій час, зробили такий несмак для розвитку України і Олена Кульчицька одна з них”, – сказала в. о. директора департаменту з питань культури, національностей та релігій Львівської ОДА Мирослава Туркало.”