Самобутній український художник і педагог Олекса Новаківський (1872–1935), який народився на Східному Поділлі, навчався в Краківській академії образотворчих мистецтв і 1913 р. на запрошення митрополита Андрея Шептицького переїхав до Львова, часто зображав на своїх символічних барвистих полотнах національне вбрання.
Зокрема, на монументальних алегоричних панно «Мистецтво», «Наука», «Виховання», «Музика», які митець створив для Музичного інституту імені Лисенка (тепер — приміщення Львівського державного музичного училища імені Станіслава Людкевича), жінка і діти одягнені в національні строї, характерні для різних регіонів України (Гуцульщина, Яворівщина…). «Вони… пульсували потужною сецесійною ритмікою ліній і контурів та сяяли декоративною звучністю чистих кольорів» [1]. Ці медальйони замовили О. Новаківському відразу після переїзду митця до Львова. Вони мали прикрасити концертну залу щойно зведеної тоді будівлі (архітектор — І. Левинський) Музичного інституту.
Доленосний «Автопортрет із пензлем» (1911), на якому митець зобразив себе у вишиваній сорочці, вперше експонувався на виставці Приятелів красних мистецтв у Кракові 1911 р. Цю виставку, на якій було представлено близько сотні полотен художника, відвідав митрополит А. Шептицький. Після цього владика запросив митця до Львова, запропонувавши йому працювати й жити в колишній майстерні польського художника Яна Стики навпроти собору Святого Юра у Львові, де нині міститься музей О. Новаківського. «Митрополит був захоплений його мистецтвом, силою експресії та надзвичайною красою колірної гармонії.
Особливо вразив “Автопортрет” довершеною технікою виконання та драматичною глибиною виразу, а вишивана сорочка, в якій себе зобразив Новаківський, дала зрозуміти причину шуму і шовіністичних виступів проти нього та розкрила стійку несхибність позицій художника» [2]. У цьому автопортреті О. Новаківський «висловив усю складність своїх почуттів: тут і скорботна дума, і впертий виклик, і тверде усвідомлення своєї значущості» [2]. Цей автопортрет можна оглянути в експозиції Національного музею у Львові «Українське мистецтво XX ст.» (вул. Драгоманова, 42).
Далекоглядний меценат української культури митрополит А. Шептицький збагатив мистецьке життя Галичини новим самобутнім талантом. З переїздом до Львова у творчості художника розпочався зрілий період. Саме тоді О. Новаківський почав утверджувати нову естетику національного мистецтва. У своїй творчості художник зумів синтезувати багаті традиції української народної формотворчості, фольклору та міфології з модерними здобутками західноєвропейського мистецтва. Його полотна вирізняються темпераментністю пензля, експресією барв, сміливістю й масштабністю образних задумів.
Ірина РІЗУН
завідувач Художньо-меморіального музею Олекси Новаківського
- Волошин Л. Художньо-меморіальний музей Олекси Новаківського: путівник / Національний музей у Львові ім. А. Шептицького ; [авт. тексту Л. Волошин, наук. ред. О. Біла]. — Львів, 2012. — 39 с.
- Овсійчук В. Олекса Новаківський /В. Овсійчук. – Львів, 1998. – 332 с..
