У Львові провели семінар з нагоди 150-річчя від народження Івана Боберського

906
Учасники семінару “Іван Боберський: історія у фотографіях” з нагоди відзначення 150-річчя від народження Івана Боберського.
Учасники семінару “Іван Боберський: історія у фотографіях” з нагоди відзначення 150-річчя від народження Івана Боберського.

24 травня 2023 року у Першій Львівській Медіатеці (вул. Мулярська, 2 а) відбувся семінар “Іван Боберський: історія у фотографіях”. Семінар підготовлено та проведено з нагоди 150-ліття від народження Івана Боберського та з огляду на проголошення Львівською обласною радою 2023 року – Роком Івана Боберського.

Учасники зустрічі – бібліотекарі львівських закладів освіти. Спікер заходу – доктор історичних наук, доцент кафедри олімпійської освіти Львівського державного університеті фізичної культури імені Івана Боберського Андрій Сова розповів про життєвий шлях Івана Боберського – українського націєтворця: державного, військово-політичного і громадського діяча, педагога, організатора, основоположника українського тіловиховання, спортсмена, філолога, журналіста, редактора, видавця, перекладача, архівіста, фотографа, мецената.

Іван Боберський. Відень, 1915 р. Поштівка із набору “Українському громадянинови. Моральні настанови Івана Боберського»
Іван Боберський. Відень, 1915 р. Поштівка із набору “Українському громадянинови. Моральні настанови Івана Боберського»

Андрій Сова з поміж іншого відзначив, що лише у незалежній Україні ім’я Івана Боберського було повернено із забуття. Сприяли цьому низка заходів та рішень. Зокрема, 2011 р. у Львівському державному університеті фізичної культури (тепер – імені Івана Боберського) запроваджено спеціальну нагороду – Почесну відзнаку імені Івана Боберського; 2013 р. Львівською обласною радою проголошений Роком Івана Боберського; у листопаді 2013 р. за сприяння ЛДУФК світ побачив документальний фільм «Де сила, там воля витає!» (автор сценарію та режисер Тарас Каляндрук); у червні 2015 р. при Науковому товаристві імені Шевченка створено Комісію тіловиховання і спорту імені Івана Боберського; у лютому 2019 р. Львівському державному університету фізичної культури присвоєно ім’я Івана Боберського; у вересні 2020 р.

Учасники семінару “Іван Боберський: історія у фотографіях” з нагоди відзначення 150-річчя від народження Івана Боберського.
Учасники семінару “Іван Боберський: історія у фотографіях” з нагоди відзначення 150-річчя від народження Івана Боберського.

Посольством України у Республіці Словенії за участі державних словенських органів влади встановлено пам’ятну таблицю Іванові Боберському в Тржичі на будинку, де він проживав упродовж 1932–1947 рр.; у березні 2023 р. Львівська обласна рада проголосила 2023 р. Роком Івана Боберського. Перші невеликі розвідки про Івана Боберського з’явилися ще за його життя. Однак, фахові дослідження його життєвого і творчого шляху на вітчизняних теренах розпочалися вже після розпаду СРСР і відновлення суверенітету України, коли було відкрито спецфонди державних архівів. У різний час, починаючи з 1990-х років, справі відновлення національної пам’яті, зокрема поширення правдивої інформації про Івана Боберського сприяли наукові, науково-популярні, популярні та публіцистичні праці багатьох дослідників і краєзнавців. Українські науковці, як правило, вивчали його життєвий шлях через призму внеску у сферу фізичного виховання і спорту, цілком заслужено називаючи Івана Боберського «Батьком українського тіловиховання».

Учасники семінару “Іван Боберський: історія у фотографіях” з нагоди відзначення 150-річчя від народження Івана Боберського.
Учасники семінару “Іван Боберський: історія у фотографіях” з нагоди відзначення 150-річчя від народження Івана Боберського.

Однак аналіз джерел показав, що такий підхід істотно звужує розуміння проблеми і не дає повною мірою осягнути цю величну постать, всебічно висвітлити різні виміри його життя та діяльності. На шпальтах української галицької преси 1920–40-х років підкреслювався величезний внесок Івана Боберського в українську справу, автори публікацій ставили його в один ряд з такими Великими Українцями, як Іван Франко та Андрей Шептицький. З огляду на це Андрій Сова запропонував інший підхід, зокрема розширив контексти і проаналізував біографію Івана Боберського як українського націєтворця. Присутні змогли також ознайомитися з моральними настановами та афоризмами Івана Боберського.

Учасники семінару “Іван Боберський: історія у фотографіях” з нагоди відзначення 150-річчя від народження Івана Боберського.
Учасники семінару “Іван Боберський: історія у фотографіях” з нагоди відзначення 150-річчя від народження Івана Боберського.

І на завершення зустрічі Андрій Сова резюмував, що у Львові давно вже назріла потреба встановлення пам’ятника Іванові Боберському (найвідповідніше місце для того – площа «Сокола-Батька» у Стрийському парку). Також пам’ятник і таблиці Славному Українцю мають з’явитися у с. Доброгостові, Трускавці, Дрогобичі, Самборі та в інших населених пунктах України та діаспори, з якими пов’язані його життя та діяльність!

Андрій СОВА
історик

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

введіть свій коментар!
введіть тут своє ім'я

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.