У львівській каварні, або трохи пліток зі старої преси

1171
В кав'ярні. Картина Р. Фолькеля
В кав'ярні. Картина Р. Фолькеля

Нарешті трохи літньої прохолоди подарувала нам примхлива львівська погода. Є нагода засісти в улюбленій кав’ярні з філіжанкою запашного напою і насолодитися хвилинкою недільного спокою. А ще є чудова нагода переглянути стару львівську пресу в товаристві нашого незмінного партнера Торгової марки Кава Старого Львова

Сьогодні потрапила мені до рук стаття опублікована в газеті “Діло” від 21 червня 1935 року. Її автор Тиберій Горобець (за цим псевдо ховався Степан Чарнецький), не без почуття гумору, описав львівські кав’ярні міжвоєнного періоду.  Пропонуємо її до вашої уваги.

“У львівській каварні

Про каварню треба би писати димом з папіроски або цигара, замочивши їх у купці попелу, якого повно при кожному столику, коли при ньому сиділо хоч би короткий час мішане товариство.

Чим більше жінок, тим більше попелу, мабуть тому, що мужчини у товаристві жінок більше курять, щоб дати змогу жінкам виговоритися.

Будинок Понінського, в якому протягом 1902 – 1912 років діяла кав’ярня ”Монополь”
Будинок Понінського, в якому протягом 1902 – 1912 років діяла кав’ярня ”Монополь”

Мав Львів історію своїх папірень і мають львівські каварні свою історію. Можна би сміло списати книжку. «Пекольце» Добровольського, каварня Юзя Мілера, де то колись зродились «Утікачі», славна Монополка, (де нині хмародер Шпрехера), де бували щоденними гістьми Франко, Грушевський, Павлик, Труш, «Молода Муза» в комплєті з непочесними членами, далі «Метрополка», де засідали польські анархісти, як. Брайтер я громадою своїх однодумців, далі каварня Шнайдра (де сьогодні другий хмародер Шпрехера), а де в глибині сиділа «Молода Польща” з Пшибишевським (там доручили Пшибишевському телеграму про трагічну смерть йото першої дружини Дагни). Каспрович, Стаф. Збєжховський, Юлій Ґерман…

Де, де. де? Тема не на малий фейлетон..

Уриваю. Минулося. Перевелося. Вихрестилося.

Крайній справа будинок № 7 споруджений у 1902 р. На першому поверсі знаходилася відома кав'ярня "Центральна". Фото 1910 р.
Крайній справа будинок № 7 споруджений у 1902 р. На першому поверсі знаходилася відома кав’ярня “Центральна”. Фото 1910 р.

Маю особливий сентимент для «Віденської каварні». Старенька, брудна. вічно засмічена, як парубоцька кімната. Каварня, що гостила колись серед своїх стін письменників, журналістів, політиків, акторів, музиків. За моєї памяти концертував там щоденно після обіду елегантний композитор «Купала» – на білярді.

3 ходом літ каварня змінювала власників, посесорів, орендарів, платничих, службу, але дорожила своєю метрикальною фірмою. Охрестили її „віденською” і небавком мабуть поховає її маґістратське й скарбове брацтво доброї смерти.

Кав'ярня "Віденська" на проспекті Свободи. Фото першої пол. XX ст.
Кав’ярня “Віденська” на проспекті Свободи. Фото першої пол. XX ст.

Віденська каварня змінювала теж гостей, а з ними й характер.

Колись заходили туди дідичі, на яких ждали ріжні посередникки, фактори, пахтярі та інші комбінатори, опісля стала вона палатою торговалі й промислу. Роїлася від купців, фабрикантів, промисловців та ремісників.

В часі російської окупації була вона в противенстві до русофільської «Шкотської» пантофлеґрамною аґенцією з орієнтацією на наддунайську державу і з незахитаного вірою у перемогу осередних держав. Як вернулась покійна Австрія з Бем-Ермолім, стала «Віденська Каварня» знов ринком посередництва, паскарства, гохштаплєрства (продавали ваґонами заяці льоко «ліс»). Як знов обернулися сторінки історії, міняли там доляри, продавали вагонами мармоляду, бриндзю й ріжиі відзнаки.

Кав'ярня "Шкотська" на проспекті Шевченка. Фото першої пол. XX ст.
Кав’ярня “Шкотська” на проспекті Шевченка. Фото першої пол. XX ст.

Нині скапцаніла вона, як усе довкола. Старі емерити вичитують старі газети, старі приватні політики повторяють старі теорії. Часом якийсь добродій із провінції висяде з трамваю при «віденській» і зайде спитати, де яка вулиця, або чи не бачив хто його тітки.

При цій нагоді довідається він про нову виборчу ординацію і про те. хто в якій годині сюди приходить. Мало хто підносить тут голос, мало хто голову. Згадують часом Відень і думають, як довго може втриматись така центральна установа. Тільки трамваї, то дзеленькотять під вікнами, нагадують усім, що живуть у XX-ому віці.

Кав'ярня «Атляс»
Кав’ярня «Атляс»

Можна би з такої каварні зробити гарний музей палєоптольогії та археольоґії. Яка би це була чудова посада для емерита-журналіста!

Тиберій Горобець.”

Стилістику, орфографію та пунктуацію статті збережено. Сподіваюся сатира автора не перебила вам потягу до хорошої львівської кави і наступного тижня ми почуємося з новою кавовою історією.

Роман МЕТЕЛЬСЬКИЙ

Джерело:

  1. Горобець Т. У львівській каварні / Тиберій Горобець // Діло. – 1935. – Ч. 161 ( 21 червня ) – С. 7.

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

введіть свій коментар!
введіть тут своє ім'я

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.