Кожна львівська цукерня до 1939 року – це окрема історія. Кількість та популярність цих закладів у передвоєнному Львові спонукала до справді жорсткої конкуренції. Конкурували не лише якістю, але й намагались створити клієнтам домашню атмосферу: цікавились здоров’ям, бавили новинами і жартами …
![Початок нин. вул. Дорошенка, праворуч популярна цукерня Бенецького. Фото 1894 року](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2015/03/125-900x618.jpg?resize=696%2C478)
В останню чверть XIX століття одне з перших місць на цукерняному полі Львова посів Александер Бенецький. Перед тим як розпочати власну справу у Львові, майбутній власник близько п’яти років працював на кондитерських фабриках Кракова та Варшави, здійснив тривалу подорож набуваючи досвіду у цукернях Відня, Дрездена, Гамбурга, Парижу, Берліну та Лондону …
![На розі вул. Дорошенка- пр-т Свободи. Фото 2015 року](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2015/03/220-900x600.jpg?resize=696%2C464)
У 1885 році метр відкриває власну справу у Львові, для початку, з компаньйоном, але згодом починає вести діло самостійно… Незабаром цукерня стає однією з найкращих у Львові.
![Александер Бенецький - власник однієї з найкращих цукерень Львова, 1902 рік](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2015/03/320-674x900.jpg?resize=674%2C900)
Спочатку заклад Бенецького містивсся на вулиці Кароля Людвіка, 11 (нин. пр-т Свободи), у тому ж приміщенні де була колись ще одна уславлена цукерня Ротлендера.
![На розі сучасних вул.Дорошенка - пр-ту Свободи, перша адреса цукерні Бенецького. Фото 2015 року](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2015/03/420-900x600.jpg?resize=696%2C464)
Цукерня встановила досі не бачені у Львові години роботи для подібних закладів – клієнтів запрошували з 7.30 до 23.30, вечорами тут грала музика. Важко було знайти більш вигідну місцину, аби файно провести час … Показником якості товару, що пропонував заклад Бенецького, були зафіксовані замовлення з Нью-Йорку, Лондону і … Александрії!
Вдало передає атмосферу, що панувала у цьому популярному місці, львівський історик Мар’ян Тирович :
” Недалеко готелю “ Вікторія ” і пам’ятника Янові III Собєському містилася цукерня Бенецького, котра ніколи не була переповнена. За мармуровим столиком ми їли вершкове та фруктове морозиво, дуже смачне і пишне в кольорі, його завше подавали з тоненькими рурками, котрі хрупали в устах. Сьогодні в найвишуканішій цукерні такого не знайдеш …”
![Буфет у цукерні Бенецького. Фото 1902 року](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2015/03/518-581x900.jpg?resize=581%2C900)
Найцікавішим було те, що пан Бенецький, власник чи не найпопулярнішої цукерні у Львові, був цукерником лише на чверть, маючи далеко не єдине покликання… Крім того, він ще був міським радником, членом львіського Куркового товариства, мисливцем, членом ловецького товариства імені святого Губерта, меценатом …
![Персонал цукерні Бенецького, 1902 рік](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2015/03/615-900x770.jpg?resize=696%2C595)
Після 1918 року цукерня зникла – саме на цій даті уриваються згадки про заклад у пресі, зникає реклама … Згодом, наприкінці 1920 -х, спадкоємець Бенецького відкриває цукерню за адресою Ягеллонська, 18 (нині вул. Гнатюка), але про колишній успіх він міг лише мріяти …
Використані джерела :