Трамвай на Сихів – півстоліття від ідеї до реалізації

422
Трамвай на Сихів – півстоліття від ідеї до реалізації
Трамвай на Сихів – півстоліття від ідеї до реалізації

Перша черга трамвайної лінії на Сихів – до Кінопалацу ім. Довженка була урочисто введена в експлуатацію 17 листопада 2016 року. Перший трамвай новозбудованою лінією проїхав за тиждень до цього – 10 листопада 2016 року. Мало хто знає, що прокласти трамвайну лінію на Сихів вирішили за 50 років до її відкриття – у 1966 році, під час розробки плану забудови нового мікрорайону.

Село Сихів Пустомитівського району разом із його землями було долучено до території міста Львова 13 червня 1962 року – відповідно до рішення Львівського облвиконкому. Вже у середині 1960-х рр. було заплановано на землях, обмежених зі сходу вул. Зеленою та залізничною колією Львів – Чернівці, а із заходу – лісопарком, збудувати нові житлові будинки для сімей працівників нових підприємств, які розмістилися на південно-східній околиці Львова.

Макет забудови Сихівського житлового масиву. На макеті чітко видно центральну транспортну артерію масиву – вул. Криворізьку (пр. Червоної Калини) із трамвайною лінією. 1975 р. Фото Аліни Петрової із статті Б. Черкеса
Макет забудови Сихівського житлового масиву. На макеті чітко видно центральну транспортну артерію масиву – вул. Криворізьку (пр. Червоної Калини) із трамвайною лінією. 1975 р. Фото Аліни Петрової із статті Б. Черкеса

Перший проєкт детального планування Сихівського житлового масиву, який уточнив передбачені генеральним планом міста траси майбутніх магістралей, був розроблений у 1965 – 1966 рр. групою львівських архітекторів Я. Новаківським, Л. Кменською, О. Кобат та Л. Скорик. Подальше проєктування забудови Сихівського житлового масиву відбувалося у 1970-ті рр. після реконструкції Львівського домобудівного комбінату, коли його потужність зросла із 60 до 200 тисяч квадратних метрів на рік. Чисельність населення в Сихівському житловому масиві мала сягнути 120 – 200 тисяч мешканців. Уже в 1966 році запланували сполучити новий житловий масив із центром міста трамвайною лінією, яка мала пройти поруч із мікрорайоном Новий Львів і новою Восьмою міською лікарнею, корпуси якої в другій половині 1960-х рр. зводилися обіч вулиці Кіровоградської (нині – Навроцького). Над коліями станції Персенківка трамвай мав рухатися автомобільно-трамвайним шляхопроводом. Всю трамвайну лінію мали прокласти на виділеному полотні, щоб електротранспорт рухався окремо від автомобілів.

У 1970-х рр. українським вченим-електротранспортником Володимиром Пилиповичем Векличем було розроблено концепцію наземного швидкісного трамвая, яку було реалізовано в Києві для сполучення центру міста (кінцева «Палац Спорту») із новим житловим мікрорайом Борщагівка. Київський швидкісний трамвай, перший в СРСР, почав працювати 30 грудня 1978 року. Його провізна здатність сягала 25 тис. пасажирів на годину. Щодо Львова, то іще із кінця 1960-х рр. були ідеї перенести трамвайні лінії в центрі міста під землю. У 1970-х рр. було оформлено проєктні рішення, щодо створення у Львові швидкісного трамвая із підземними ділянками і «вильотними» наземними лініями в сторону нових житлових масивів в районі вулиці Наукової та на Сихові. Трамвайна лінія в сторону вул. Наукової по вул. Суворова (Сахарова) та Боженка (Княгині Ольги) була споруджена у 1983 – 1987 рр. і була введена в експлуатацію 6 листопада 1987 року.

Дитячий комбінат на 320 місць у житловому масиві «Сихів». 1980-ті рр.
Дитячий комбінат на 320 місць у житловому масиві «Сихів». 1980-ті рр.

Що ж до Сихівського житлового масиву, то принципи архітектурно-просторової композиції забудови району площею 390 га, розрахованого на 120 тис. мешканців було визначено на стадії проєктів детального планування його північної частини «Сихів-1» (1979 р., архітектори Я. Новаківський, З. Підлісний, А. Петрова та П. Крупа) і південної «Сихів-2» (1986 р., архітектори В. Дубина, А. Петрова та О. Мар’єв).

Відповідно до розробленого детального планування, Сихівський житловий масив був розділений на три планувальні зони: північно-східну, південно-східну та західну, які розмежовували магістральні вулиці Ворошилова (Сихівська) та Криворізька (Червоної Калини), які створювали Т-подібну розв’язку (із кільцевим рухом) в центрі нового містобудівного утворення. Окремі житлові мікрорайони, що входять до планувальних зон, мали бути пов’язані спільністю композиційних прийомів, системою доріг та пішохідних бульварів, громадськими центрами та об’єктами торгівельно-побутового обслуговування.

Кінотеатр ім. Довженка поряд із перехрестям вулиць Криворізької (пр. Червоної Калини) та Ворошилова (Сихівська). 1988 р. Листівка із збірки «Львів»
Кінотеатр ім. Довженка поряд із перехрестям вулиць Криворізької (пр. Червоної Калини) та Ворошилова (Сихівська). 1988 р. Листівка із збірки «Львів»

У 1979 році було прокладено вулицю Ворошилова (Сихівську) та збудовано шляхопровід над залізницею Львів – Чернівці – таким чином було створено заїзд у Сихівський житловий масив зі сторони вул. Зеленої. У тому ж 1979 році розпочалося зведення перших житлових будинків. Проєктування і будівництво здійснювалося окремими мікрорайонами. Основними елементами забудови стали групи із видовжених, а також ламаних у плані крупнопанельних дев’ятиповерхівок 84-ої серії, розробленої Центральним НДІ експериментального проєктування житла у Москві. Типовий проєкт цих будинків було дещо видозмінено львівськими фахівцями. Окрім того в Сихівському житловому масиві споруджувалися за індивідуальними проєктами цегляні будинки на 14 – 15 поверхів. 21 січня 1981 року відбувся мітинг із нагоди заселення перших будинків на Сихові. У цей день перші родини отримали ключі від нових квартир.

В плані транспортної інфраструктури в Сихівському житловому масиві було запроєктовано систему пішохідних бульварів між окремими житловими групами, школами, дитячими садками, підприємствами торгівлі та побутового обслуговування. Основною магістраллю, яка зв’язує Сихівський житловий масив із центром міста Львова, мала стати вул. Криворізька (нині – пр. Червоної Калини), яка відгалужувалася від вул. Південної (у 1972 – 1991 рр. – Островського, із 1991 р. – В. Стуса). На цій вулиці було заплановано широку розділювальну смугу для розміщення трамвайних колій по осі вулиці. Вихід на платформи швидкісного Сихівського трамвая планувався через підземні переходи (один із таких почали будувати в районі верхнього ринку «Шувар»). Нова швидкісна трамвайна лінія мала «пірнати» під землю в районі перехрестя вул. Івана Франка та Снопківської. Вулиця Снопківська для трамвайного руху мала бути істотно розширена. Колії на вул. Островського (В. Стуса) та Снопківській мали бути прокладені на виділеному полотні.

Сихівський житловий масив. Вул. Ворошилова (нині – вул. Сихівська). 1989 р.
Сихівський житловий масив. Вул. Ворошилова (нині – вул. Сихівська). 1989 р.

Для зв’язку Сихівського житлового масиву із вул. Стрийською і житловими масивами в районі вул. Наукової було запроєктовано прокладання вулиці Хуторівки, яка іще на початку 1980-х рр. була просто сільською дорогою. Вулицю Хуторівку теж було спроєктовано із широкою розділювальною смугою – вочевидь також розглядалася можливість прокладання трамвайної лінії в сторону вул. Боженка (Княгині Ольги). Замовником будівництва вул. Хуторівки виступав Львівський автобусний завод (ЛАЗ), її будівництво тривало приблизно до 1987 року.

Проєкт першої черги трамвайної лінії на Сихів: від кінцевої на вул. 30-річчя Перемоги (І. Свєнціцького) до вул. Угорської було розроблено у 1986 році інститутом «Львівдіпрокомунбуд», але до реалізації цього проєкту за радянської влади так і не приступили – вже під час горбачовської «перебудови» відчувався істотний брак коштів у міському бюджеті.

Сихівський житловий масив. Пр. Червоної Калини. ТЦ «Зубра-центр». 1990-ті рр.
Сихівський житловий масив. Пр. Червоної Калини. ТЦ «Зубра-центр». 1990-ті рр.

Для того, щоб почати будівництво другої черги трамвайної лінії – від вул. Угорської до вул. Сихівської (до кінотеатру ім. О. Довженка) необхідно було збудувати два шляхопроводи: один із них великий – над коліями станції Персенківка, а другий менший – над яром, де зараз пролягає вулиця Хуторівка. За радянських часів встигли збудувати лише менший шляхопровід. Щодо більшого шляхопроводу, то вдалося звести практично усі залізобетонні конструкції, залишалося збудувати з’їзди із шляхопроводу та влаштувати розв’язки, проте через економічну кризу початку 1990-х рр. будівництво шляхопроводу довелося заморозити. Недобудований шляхопровід простоював більше 10 років…

На початку другої половини 1990-х років міський голова Львова Василь Куйбіда повернувся до ідеї будівництва трамвайної лінії на Сихів. Через те, що у міста в той час не було коштів на такий масштабний проєкт, планувалося залучити кошти приватного інвестора (вочевидь, на умовах концесії) – у Львові мала запрацювати перша в Україні приватна трамвайна лінія. Проте такі плани так і не вдалося втілити в життя.

Відкриття Сихівського шляхопроводу. 9 квітня 2004 р. Із ліва на право: Богдан Піх – начальник Львівської Залізниці; Георгій Кірпа – Міністр транспорту України; Олександр Сендега – голова Львівської ОДА; Любомир Буняк – міський голова Львова
Відкриття Сихівського шляхопроводу. 9 квітня 2004 р. Із ліва на право: Богдан Піх – начальник Львівської Залізниці; Георгій Кірпа – Міністр транспорту України; Олександр Сендега – голова Львівської ОДА; Любомир Буняк – міський голова Львова

В другій половині 1980-х – у 1990-х рр. основним транспортом на Сихів були автобуси. У 1985 році в напрямку Сихівського житлового масиву вже курсували автобусні маршрути № 23 вул. Кульчицької – вул. Ворошилова (Сихівська) через Новий Львів та вул. Луганську та № 27 пл. Я. Галана (Є. Петрушевича) – вул. Ворошилова (Сихівська) по вул. Зеленій. На початку 1988 року до Сихівського житлового масиву також почали курсувати автобуси маршрутів № 28 пл. Я. Галана (Є. Петрушевича) – вул. Чукаріна (через Новий Львів) та № 29 вул. О. Невського (Митрополита Андрея) – вул. Ворошилова (Сихівська) по вул. Хуторівка. Наприкінці 1980-х рр. в режимі «маршрутне таксі» до вул. Ворошилова (Сихівської) від пл. Галицької через пр. Ленінського комсомолу (вул. Пасічну) курсували автобуси маршруту № 36. На початку 1990-х рр. до Сихівського житлового масиву запущено автобуси маршрутів № 1 пл. Св. Юра – вул. Криворізька (пр. Червоної Калини) та № 9 пл. Липнева – вул. Сихівська (обидва – по вул. Хуторівці). У 1996 р. через Сихівський житловий масив запущено автобусний маршрут № 55 вул. Личаківська – вул. Городоцька. У другій половині 1990-х років великі автобуси поступово витісняються маршрутними мікроавтобусами, в сторону Сихівського житлового масиву починає курсувати ціла низка «маршруток» (зокрема №№ 10, 24, 62, 63, 67, 96 та ін.) .

Влітку 1997 року будують невелику тролейбусну лінію від вул. Зеленої по вул. Сихівській до кільця на розі пр. Червоної Калини. 23 серпня 1997 р. починають курсувати тролейбуси маршруту № 24 вул. Ш. Руставелі – Кінотеатр ім. О. Довженка. У кінці 2010 року тролейбусну лінію було продовжено по пр. Червоної Калини до вул. Драгана (ТЦ «Зубра-центр», т.зв. «Санта-Барбара»). Тролейбуси до нової кінцевої почали курсувати 15 січня 2011 р. Проте через малу кількість тролейбусів у Львові, запуск тролейбусної лінії на Сихів не вирішив транспортну проблему цього мікрорайону.

Будівництво трамвайної лінії на Сихів по вул. Стуса. 7 грудня 2008 р. Автор фото – Андрій Василюк
Будівництво трамвайної лінії на Сихів по вул. Стуса. 7 грудня 2008 р. Автор фото – Андрій Василюк

Однією із найбільших проблем в будівництві трамвайної лінії на Сихів була неготовність великого Сихівського шляхопроводу. Ця проблема була вирішена наприкінці 2003 – на початку 2004 року. У вересні 2003 року, під час візиту до Львова Міністр транспорту України Георгій Кірпа повідомив, що на добудову шляхопроводу-довгобуду із державного бюджету буде виділено 25 млн. грн. (на той час – біля 5 млн. доларів США), а відкриття шляхопроводу для руху автомобілів відбудеться до кінця 2003 року. Для добудови шляхопроводу знадобилося біля 100 днів, отож 30 грудня 2003 року Сихівський шляхопровід довжиною 1,2 км. і шириною 54 метри було введено в експлуатацію. На урочисте відкриття автомобільного руху прибув Міністр транспорту України Георгій Кірпа, який і перерізав символічну стрічку. В урочистостях також брали участь голова Львівської ОДА Олександр Сендега та міський голова Львова Любомир Буняк. В ролі підрядника добудови Сихівського шляхопроводу виступала Львівська Залізниця. Вартість робіт І-ої черги добудови шляхопроводу склала 29,5 млн. грн., а загальна вартість – біля 50 млн. грн. (біля 10 млн. доларів США). Роботи ІІ-черги із добудови Сихівського шляхопроводу (із влаштуванням розв’язок) були завершені протягом іще 100 днів.

Повністю шляхопровід із розв’язками був введений в експлуатацію 9 квітня 2004 року, загальна вартість робіт склала 48,5 млн. грн. В окремі дні на будові було зайнято до 1000 працівників і до 340 одиниць техніки. Під час добудови шляхопроводу було використано 15 тис. тон асфальту і 150 тис. тон різних інтертних матеріалів. У остаточному відкритті шляхопроводу взяли участь Міністр транспорту України Григорій Кірпа, начальник Львівської Залізниці Богдан Піх, голова Львівської ОДА Олександр Сендега та міський голова Львова Любомир Буняк. Із приводу добудови важливого об’єкту львів’ян привітав Президент України Леонід Кучма. Після традиційного освячення, за звичаєм через міст проїхалися перші транспортні засоби. Спершу фіра, потім карета, «горбатий»  «Запорожець», «Чайка» та  «Волга» – символи старого і нового.

Будівництво трамвайної лінії на Сихів по пр. Червоної Калини. Влаштування основи під трамвайну колію. 16 серпня 2014 р. Автор фото – Андрій Василюк
Будівництво трамвайної лінії на Сихів по пр. Червоної Калини. Влаштування основи під трамвайну колію. 16 серпня 2014 р. Автор фото – Андрій Василюк

До ідеї будівництва трамвайної лінії на Сихів повернулися через три роки після завершення добудови шляхопроводу – в 2007 році на замовлення Управління капітального будівництва Львівської міської ради було виготовлено новий проєкт будівництва трамвайної лінії у Сихівський житловий масив. Цей проєкт також виготовив проєктний інститут «Львівдіпрокомунбуд», проте на цей раз трамвайні колії вже не планували споруджувати за стандартами швидкісного трамвая – на вул. Стуса колії запроєктували прокласти на спільному полотні, тобто по ним мали їздити автівки. Будівництво трамвая на Сихів запланували провести трьома чергами: спочатку до вул. Угорської, потім – до кінотеатру ім. О. Довженка і нарешті – до вул. Вернадського. Запуск трамвайної лінії в експлуатацію планували на 2011 рік.

До реалізації проєкту «Трамвай на Сихів» приступили у 2008 році. Тоді вдалося прокласти 184 метри трамвайних колій по вул. Стуса. Будівництво ускладнили комунікації – електричні кабелі та каналізаційний колектор. Будівництво першої ділянки трамвайної колії було завершено у грудні 2008 року. Вартість робіт становила біля 12,2 млн. грн.

Будівництво трамвайної лінії на Сихів. Укладання колій на шляхопроводі. 23 листопада 2014 р. Автор фото – Андрій Василюк
Будівництво трамвайної лінії на Сихів. Укладання колій на шляхопроводі. 23 листопада 2014 р. Автор фото – Андрій Василюк

Через початок будівництва трамвайної лінії по вул. Стуса було розібрано контактну мережу тролейбусного маршруту № 1, який курсував від вул. Шота Руставелі через увесь Новий Львів до вул. Енергетичної. І хоча була можливість відновити курсування тролейбусів на Новий Львів через вул. Стрийську та І. Чмоли, цього зроблено не було – контактну мережу на Новому Львові поступово розібрали. Останні залишки тролейбусної контактної мережі демонтували восени 2016 року після запуску першої черги трамвайної лінії на Сихів.

Наприкінці літа 2008 року в світі розпочалася економічна криза внаслідок якої істотного знецінилася гривня – курс долара США до гривні зріс із 5 грн. до 8 грн. Відповідно Львову, який готувався до проведення чемпіонату Європи із футболу «Євро-2012» забракло коштів для добудови трамвайної лінії на Сихів.

Будівництво трамвайної лінії на Сихів. Влаштування трамвайних колій на вул. Стуса. 11 липня 2015 р. Автор фото – Андрій Василюк
Будівництво трамвайної лінії на Сихів. Влаштування трамвайних колій на вул. Стуса. 11 липня 2015 р. Автор фото – Андрій Василюк

Восени 2011 року стало відомо, що Міністерство довкілля Німеччини планує надати Львову у вигляді гранту 4 млн. євро на будівництво трамвайної лінії на Сихів, іще 6 млн. євро планували залучити у вигляді гранту від Європейського банку реконструкції і розвитку, відстоткова ставка по кредиту була визначена біля 5,5%. Отримання кредиту на будівництво трамвайної лінії було погоджено Львівською міською радою 24 травня 2012 року. Іще рік знадобився на те, щоб кредит було погоджено на рівні Кабінету Міністрів України. 5 червня 2013 року Прем’єр-міністр України Микола Азаров підписав відповідну урядову постанову про погодження обсягу кредиту та умови надання місцевої гарантії. Отримувачем кредиту і замовником будівництва трамвайної лінії було призначено ЛКП «Львівавтодор».

Будівництво трамвайної лінії на Сихів. Влаштування кільця «Академія мистецтв». 29 серпня 2015 р. Автор фото – Андрій Василюк
Будівництво трамвайної лінії на Сихів. Влаштування кільця «Академія мистецтв». 29 серпня 2015 р. Автор фото – Андрій Василюк

У 2013 р. ЛКП «Львівавтодор» провело міжнародний тендер за правилами ЄБРР щодо визначення підрядника із будівництва трамвайної лінії на Сихів. Переможцем тендеру стала турецька компанія «Онур», яка перед тим уже реалізувала у Львові кілька інфраструктурних проєктів, зокрема реконструкцію вулиць із трамвайними коліями (вул. Городоцька, вул. Личаківська, вул. Коновальця та ін.). 8 травня 2014 року між ЛКП «Львівавтодор» і компанією «Онур» було укладено угоду. 14 липня 2014 року відновилися роботи із будівництва трамвайної колії, але на цей раз – зі сторони Сихова. У березні 2015 року стартували роботи на ділянці від вул. Стуса до стадіону «Україна».

Під час будівництва трамвайних колій виникло кілька ускладнень. Зокрема, проблемою було те, що на тому місці, де мали пройти трамвайні колії від вул. Драгана до вул. Вернадського знаходився ринок «Санта-Барбара» і підприємці не хотіли полишати місце торгівлі. Остаточно питання перенесення ринку було вирішено у травні 2016 року. Іншою проблемою став аварійний каналізаційний колектор на вул. В. Стуса, який потребував заміни, а отже значно здорожчував будівництво. Для будівництва колектора було залучено додаткові кредитні кошти від ЄБРР.

Будівництво трамвайної лінії на Сихів. Укладання колій в районі розворотного кільця «вул. Угорська». 29 жовтня 2015 р. Автор фото – Андрій Василюк
Будівництво трамвайної лінії на Сихів. Укладання колій в районі розворотного кільця «вул. Угорська». 29 жовтня 2015 р. Автор фото – Андрій Василюк

Окрім ЛКП «Львівавтодор» до реалізації проєкту «Трамвай на Сихів» долучилося й ЛКП «Львівелектротранс». «Львівелектротранс» виступив замовником модернізації існуючої тягової підстанції № 13, яка мала живити «нижню» частину трамвайної лінії – по вул. Стуса та пр. Червоної Калини до шляхопроводу, а також будівництва нової тягової підстанції № 17, яка мала живити трамвайні колії на пр. Червоної Калини (від початку шляхопроводу до кінцевої), а також проєктовану тролейбусну лінію по вул. Хуторівці. Також потрібно було прокласти кабельні мережі. Для модернізації і будівництва підстанцій та влаштування кабельних мереж були залучені кредитні кошти ЄБРР. Переможцем тендеру стала українська компанія «Плутон» із м. Запоріжжя.

Окрім будівництва нових трамвайних колій по вул. Стуса та пр. Червоної Калини в рамках реалізації проєкту «Трамвай на Сихів» було проведено реконструкцію існуючої трамвайної колії від вул. Стрийської до кінцевої «Академія мистецтв» із перебудовою розворотного кільця. Замовником реконструкції цієї ділянки виступало ЛКП «Львівавтодор». Реконструйовану трамвайну колію було відкрито для руху трамваїв ввечері 10 серпня 2016 року, було відновлено курсування трамвайного маршруту № 4 вул. Торф’яна – Академія Мистецтв.

Перший трамвай на пр. Червоної Калини. Вагоном керує водій І класу Світлана Первак. 10 листопада 2016 р. Автор фото – Володимир Караїм
Перший трамвай на пр. Червоної Калини. Вагоном керує водій І класу Світлана Первак. 10 листопада 2016 р. Автор фото – Володимир Караїм

Восени 2016 року роботи із будівництва трамвайної лінії на Сихів тривали на ділянці від стадіону «Україна» до вул. Угорської. Трамвайні колії та контактні мережі на ділянці від кільця «Академія мистецтв» до кільця «Кінотеатр ім. Довженка» були повністю влаштовані на початку листопада 2016 року. Після обіду 10 листопада 2016 р. на тестування новозбудованої трамвайної лінії рушив трамвайний вагон «Tatra KT4SU» № 1053, яким керувала водій Світлана Первак. Випробувальна поїздка виявилася вдалою і у наступні дні проводилася обкатка трамвайної лінії проводилася вже кількома трамвайними вагонами. Останні пробні поїздки по новій лінії були проведені ввечері 16 листопада 2016 р.

Перший трамвай на пр. Червоної Калини. 10 листопада 2016 р. Автор фото Володимир Караїм
Перший трамвай на пр. Червоної Калини. 10 листопада 2016 р. Автор фото Володимир Караїм

Урочисте відкриття трамвайної лінії на Сихів відбулося опівдні 17 листопада 2017 р. У відкритті лінії взяли участь директор представництва ЄБРР в Україні Шевкі Аджунер, представник уряду Німеччини Юрген Кайнгорст, міський голова Львова Андрій Садовий, керівники ЛКП «Львівавтодор» та «Львівелектротранс» Олег Береза та Михайло Сидорович. В офіційному відкритті трамвайної лінії на Сихів брало участь три нові трисекційні трамваї «Електрон». На момент запуску курсування трамваїв на маршруті № 8 пл. Соборна – Кінотеарт ім. Довженка на ділянці пр. Червоної Калини (до шляхопроводу) іще не було завершено роботи із влаштування автомобільного дорожнього полотна. Так само продовжувалися роботи із будівництва трамвайних колій на ділянці від вул. Сихівської до вул. Вернадського.

Трамвай «Електрон» під час обкатки колії на Сихів. 15 листопада 2016 р. Автор фото – Володимир Караїм
Трамвай «Електрон» під час обкатки колії на Сихів. 15 листопада 2016 р. Автор фото – Володимир Караїм

Випробування трамвайних колій на ділянці від вул. Сихівської до вул. Вернадського було проведене 11 квітня 2017 року. Як і попереднього разу першим по цій ділянці проїхав вагон № 1053, яким керувала водій Світлана Первак. Регулярний рух трамваїв до вул. Вернадського розпочався 15 квітня 2017 року. Але, знову ж таки, не було завершено роботи із влаштування дорожнього покриття та тротуарів на пр. Червоної Калини від вул. Драгана до вул. Вернадського. Відповідно певний час посадка і висадка пасажирів відбувалася на зупинці «вул. Драгана», а на розворот трамваї їхали порожніми. Трамвайна зупинка «вул. Вернадського» почала працювати із 12 червня 2017 року.

У зв’язку із реконструкцією вул. Личаківської на ділянці від вул. Мечникова до вул. Пасічної, із 1 квітня 2017 року на Сихів почали курсувати трамваї маршруту № 2. Від 30 жовтня 2017 року, після завершення реконструкції перехрестя вул. Мечникова та Личаківської трамваї маршруту № 2 почали курсувати від вул. Коновальця на Погулянку, а наприкінці серпня 2018 року вони знову почали курсувати до кінцевої на вул. Пасічній.

Відкриття трамвайної лінії на Сихів 17 листопада 2016 р. Вагоном керує водій Степан Поплавський
Відкриття трамвайної лінії на Сихів 17 листопада 2016 р. Вагоном керує водій Степан Поплавський

Із 5 березня 2019 року запроваджено новий трамвайний маршрут № 4, який курсує від головного залізничного вокзалу на Сихів до вул. Вернадського через вул. Вітовського. На початку на маршруті працювало 8 вагонів. До грудня 2017 р. трамвайний маршрут № 4 курсував від вул. Замарстинівської до Академії Мистецтв, власне саме цей маршрут початково планувалося продовжити до пр. Червоної Калини.

Очікувалося, що запуск трамвайного маршруту на Сихів значно збільшить пасажиропотік львівського трамвая, адже за розрахунками компанії «Луїс Бергер» у 2011 році в зоні пішохідної доступності до трамвайної мережі Львова проживало біля 38% містян, а після запуску трамвайної лінії на Сихів відсоток містян, які мешкають в зоні пішохідної доступності трамвайних колій зріс до 54%. Але в реальності значного зростання пасажиропотоку не відбулося., адже для нової трамвайної лінії на Сихів було придбано лише 7 нових трисекційних трамваїв «Електрон», а іще шість старих вагонів «Tatra KT4SU» у 2016 – 2017 рр. було капітально відновлено силами ЛКП «Львівелектротранс».

Тестування трамвайної колії до кінцевої «вул. Вернадського». 11 квітня 2017 р.
Тестування трамвайної колії до кінцевої «вул. Вернадського». 11 квітня 2017 р.

Відповідно, на Сихів почали пускати вагони із інших маршрутів. Дефіцит трамвайних вагонів вдалося подолати лише у 2019 році, коли було запущено усі трамваї «Tatra KT4DM», які у 2018 році Львів придбав у Берліні. Проте через низку конструктивних прорахунків, допущених при будівництві трамвайної лінії на Сихів, модернізовані трамваї із Берліна не змогли обслуговувати лінію на Сихів – підвищені посадкові платформи виявилися зависокими для вагонів, двері яких відкриваються на зовні. У 2019 – 2020 рр. на трамвайному маршруті № 8 працювали системи із двох трамвайних вагонів. Але потім від такої практики відмовилися, ніби-то через те, що у другому вагоні було забагато пасажирів-«зайців». Питання оплати проїзду можна було б вирішити за рахунок кондукторів у задніх вагонах.

У другій половині 2010-х рр. обговорювався проєкт будівництва трамвайної лінії від кінцевої на Сихові проєктованою вулицею Вернадського повз стадіон «Арена-Львів» і автовокзал «Львів» до кінцевої трамвайного маршруту № 3 «Аквапарк». Під реалізацію такого проєкту навіть планували залучити кредитні кошти. Проте через значну вартість проєкту і невисокий прогнозований пасажиропотік від такої ідеї відмовилися.

Новий п'ятисекційний трамвай «Електрон» на пр. Червоної Калини. 16 лютого 2022 р. Автор фото Данило Васильчак.
Новий п’ятисекційний трамвай «Електрон» на пр. Червоної Калини. 16 лютого 2022 р. Автор фото Данило Васильчак.

Восени 2020 року під час реконструкції вулиці Хуторівка було прокладено нову тролейбусну лінію – кінцеву було влаштовано в районі шляхопроводу. Тут на початку курсували тролейбуси маршруту № 23 вул. Ряшівська – вул. Хуторівка, а із 10 серпня 2022 року почали курсувати тролейбуси маршруту № 38 від пл. Кропивницького. Тролейбусну лінію по вул. Хуторівка мають продовжити проспектом Червоної Калини до вул. Сихівської і з’єднати із вже існуючою лінією, яку мають продовжити до вул. Вернадського, але цим планам стала на перешкоді масштабна війна росії проти України.

Антон ЛЯГУШКІН

Список використаних джерел інформації

  1. Історія Львова. – Київ: Наукова думка, 1984. – 420 с.;
  2. Історія Львова в документах і матеріалах. Збірник документів і матеріалів. – Київ: Наукова думка, 1986. – 420 с.;
  3. Тархов С.А. Історія львівського трамвая. – Львів: Фенікс ЛТД, 1994 – 128 с.;
  4. Тригубова Т.О., Мих Р.М. Львів: Архітектурно-історичний нарис.а – Київ: Будівельник, 1989. – 272 с.

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

введіть свій коментар!
введіть тут своє ім'я

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.