Традиції святкування Великодня на Львівщині

826
Писанки, паска

Великдень – одне з найбільших свят для християн. Воно складає весняний цикл святкувань в народному календарі. Тому з цим днем пов’язано безліч звичаїв та традицій, які дотримуються дотепер. Про це пише ilvivyanyn.com.

Ще здавна Великдень символізує перемогу добра над злом, життя над смертю та оновлення природи на землі, що відображає подія воскресіння Ісуса Христа. Відтак, це і позначає сама етимологія назви свята, яка тлумачиться як «великий день».

Про Цвітний тиждень

Традиційно українці розпочинають ретельно підготовку до свята ще задовго до Великодня – переважно за сім днів. Адже саме за тиждень до цього святкують Вербну неділю, день коли Ісус Христос прибув в Єрусалим. За біблійними описами, в цей день єврейський  народ зустрічав Христа з особливою пошаною та покривав Йому шлях пальмовим листям.

В Україні пальмові гілки замінили на інший символ – вербові котики. Адже верба – це перше дерево, що розпускається навесні. Тому в церквах на Вербну неділю освячують гілочки з вербовими котиками. Часто складають цілий багатошаровий букетик (шутку) із різних засушених рослин (м’ятою, чорнобривцями, безсмертником та міртою). На Львівщині цей день також називають Цвітна неділя, а наступний тиждень – Цвітний або Великий.

Верба, баська, котики

Особливою є традиція, коли вербові галузки освятили в церкві, тоді найчастіше молодь б’є ними інших членів родини, примовляючи спеціальні віршики-побажання: «Не я б’ю, верба б’є/ за тиждень Великдень/ Недалечко – червоне яєчко/ Будь здоровим, як вода і веселим, як весна».

З початком тижня розпочиналася продуктивна підготовка до головного свята. На Львівщині понеділок називають «красний торг», адже тоді люди розпочинають купувати все потрібне до Великодня.

Важливим днем до свята є Страсний або Чистий четвер. В цей день важливо прибрати домівку та очистити таким способом усе довкола. Крім того, в четвер заведено випікати головний обрядовий хліб – паску. В цей час в домі має бути особливий спокій та духовна атмосфера, щоб паска вийшла гарною та не потріскалася чи не осіла. Тому не можна кричати чи голосно робити якісь справи.

Традиційно старші люди, котрі особливо зберігають піст після четверга і до неділі можуть нічого не їсти, а пити тільки воду.

П’ятниця перед Великоднем називають Страсною. У цей день не варто займатися важкою роботою: не можна нічого прибирати в домі чи працювати на землі. Відома прикмета, що хліб, який спекли в Страсну п’ятницю має цілющі властивості та ніколи не покриється пліснявою.

Паска

Традиційні атрибути Великодня

Великдень також асоціюється з головними атрибутами свята: паскою, писанками та великоднім кошиком, з якими пов’язані особливі народні звичаї.

Паску печуть в четвер або в суботу. Для того, щоб вона вийшла смачною та гарною, варто перехрестити перед тим, як саджати в духовку. Також, за народними повір’ями, коли печеться паска, господиня має залишитися одна в кімнаті або в домі. Здавна паску прикрашали виробами з тіста як коровай. Пізніше почали використовувати збитий білок яйця та цукрову посипку, сухофрукти та горіхи.

Ще одним особливим символом є великоднє яйце. В Україні виокремлюють його різноманітні різновиди: писанки, крашанки, драпанки, крапанки, мальованки та зернівки. Яйце вважається символом життя та воскресіння Ісуса Христа. На Великдень крашанки прийнято дарувати гостям та «цокатися»: перевіряти в кого сильніше яйце.

Писанки

Не можна уявити свято без великоднього кошика, який освячують в церкві. У кошик кладуть спеціальну обрядову їжу, яка має своє виняткове значення. Це передусім: паска, писанки, масло, домашній сир, м’ясні вироби (ковбаса, шинка, зайці, сальтисон), хрін та сіль. У кошик обов’язково ставлять свічку як символ світла, благодаті та віри.

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

введіть свій коментар!
введіть тут своє ім'я

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.