Святий Миколай і Святий Вечір у Львові. Спогади доктора Олександра Надраги. Частина перша

2646
Костел Бернардинів. Львів. Автор Станіслав Тондос.

Хочемо познайомити наших читачів із спогадами українського вченого-правознавця, громадського діяча та педагога, доктор права, дійсного члена Наукового Товариства ім. Шевченка у Львові про приготування та відзначення свята Св. Миколая та Святого Вечора, що їх було опубліковано у газеті “Діло” (№5 від 07.01.1939) під назвою Львівський св. Миколай і св. Вечір.

Сьогодні частина перша – про Львівського Св. Миколая та початок приготування до Різдва (текст подаємо оригінальним).

Народний дереворит «Святий Миколай». ХІХ ст. Зі збірки Музею етнографії та художнього промислу Інституту народознавства НАН України.
Народний дереворит «Святий Миколай». ХІХ ст. Зі збірки Музею етнографії та художнього промислу Інституту народознавства НАН України.

Львівський св. Миколай і св. Вечір.

Видним знаком недалеких зимових свят обох обрядів у Львові були від давніх-давніх дат ярмарочні будки з дешевими медівничками, „миколайками” і прикрасами на ялинку, що їх уже з кінцем листопада ставляють на Ринку на проти Народньої Торговлї. Поява тих перших будок була для нас малих, „шкрабів” із вселюдної школи великою втіхою, бо вони саме вводили нас в більш, ніж шеститижневий період найкращих казок і мрій дитячих років. Ми всі бігли на Ринок дивитися на ті будки, а обійшовши їх ряд, ставали перед популярним тоді базаром, що містився коло нинішньої Народньої Торговлі і був побіч Кавчинського та Оберського на Галицькій головним доставцем для св. Миколая. Чого там не було на виставових вікнах?! І залізничка на шинах з льокомотивою, що її накручувалося ключем і ріхтерівські будівельні камінчики і маґічні ліхтарні, такі, що кидали ріжні образці на екран з малого обруса, і скриньки з усякими чародійними штуками, гри та забави. Справді, годі було між тими чудами вибирати і признатися родичам, що саме св. Миколай мав би нам принести. Найкраще було б, щоби він приніс нам цілу виставу…

Будинок "Народної Торговлі" у Львові на Площі Ринок, 36, 1930 рік
Будинок “Народної Торговлі” у Львові на Площі Ринок, 36, 1930 рік

Тимчасом час його приходу наближався і я вдивлювався надійно в образ його святоюрського престола та просив його, щоб він цього року був таксамо щедрий як минулого і у великій своїй ласці додав ще пачку ріжнобарвних олівців, яку я бачив у Дуткевича на Краківській чи у Купфершміда на Руській. Трудно було нам дітям заснути напередодні гостини нашого добродія. Ми переверталися з боку на бік, а наша уява працювала так сильно, як тільки може працювати у малих дітей. Коли ми і заснули, то в другій-третій у ночі було вже по сні. Наші головки давили якісь пакунки і ми в сорочинках бігли з тими пакунками до вікна та при світлі наріжної аверівської ліхтарні попросту розривали їх. Є залізничка, направду є і крейдки! Боже, що за радість! Навіть вилетіла в пакунка пара нікльованих „шляйфів” з гарними ремінчиками! Сестра витягала і ляльку, таку, що закриває очі і бляшану кухню з горнятами, риночками, сковородками! Зуби звеніли нам від холоду, а мама гонила до ліжок. Але сну вже скоро не було та ледви над ранком ми заснули, я з залізничкою, сестра в обіймах ляльки. Одначе прийшла раз ніч, коли сам св. Миколай до нас не зайшов. І щирі сльози лилися нам з жалю, що ми вже «старі» і розвіялася ще одна з чудових казок нашого дитинства!

Руська вулиця та Волоська церква у Львові. ХІХ ст.
Руська вулиця та Волоська церква у Львові. ХІХ ст.

Та недовго тривають траґедії юних днів. Ось уже по польських Святах і вчора «батяруси» з поблизьких камяниць бажали з банею нашим сусідам, щоб Бог дав їм «у тім домі виграти на льотерії». Батько «вифасував» пенсію і треба було полагоджувати передсвяточні орудки. Я впрошувався на маминого секретара і мама обчислювала та мені диктувала всякі позиції, які я каліграфічно списував на картці з мого зшитка. Ішло головно про всякі ласощі, які мама купувала в Народній Торговлі, бо муку брали ми в млині Тома на Янівській. «Фунт жовтих родзинок і пів фунта чорних дрібних». Я писав і облизувався. «Два кіля волоських оріхів, фунт чоколяди, кільо міґдалів, пів фунта цитрини». «Мамо може того буде замало і торги готові нам зіпсуватися!» «Ей, ти ласуне» – відповіла мама – «знаю вже чому, тобі за мало, але як ми з Маланкою принесемо кіш, то замкнемо все на два спусти». Ті всі застереження не дуже помагали і в кожній торбинці, що зберігала щось смачне, мусіла бути дірочка.

Листівка з зображенням Святого Миколая і текстом "Веселих Свят", 1933 рік
Листівка з зображенням Святого Миколая і текстом “Веселих Свят”, 1933 рік

Я скидав вину на погані торбинки (хай простять мені панове начальники складу Народньої Торговлі), але мама не вірила. «Помагав» мамі ще більше, як починали варити. Тоді не один з міґдалів, з яких ми зі сестрою здіймали лушпинки, опинився у шлунку та в кишені і довго ще по святах знаходила там мама якісь родзинки чи куснички чоколяди. Мама витягала на свята «спеціальні» приписи на торти і тісточка. Кілько вони літ мали ті пожовклі «переписи» писані ледве читким чорнилом по нашому (очевидно з йорчиками), по німецька і по польськи! «Бачиш Олесь той перепис ще від твоєї прабабки, а цей від бабки; цей від тети Брозі, той від тети Гені, шо то вже в чотирнацятім році життя вийшла заміж і на Буковині її називали «ді кляйне Попадя». Всі ці архитвори кулінарного мистецтва зачиналися від слів: «Возьми, везь, німм». Я з такою пошаною брав їх до рук, якби вони були найстаршими памятниками письменства! Мама робила звичайно все «на око» і навіть моїй жінці трудно нині вивідатися від мами, кілько вона дає цього і того до якогось торта чи пляцка. Вино і риби належали виключно до нас обох «мужчин» батька і мене. Служниця брала кіш і ми одного дня ходили з нею на Краківську, до Штадміллєра, за вином, а вдень перед самим Свят-Вечором на площу Рибну по риби. Я дуже любив дивитися на малу вінду у Штадтміллєра, якою їхали з пивниці овинені в жовту бібулку ріжні сорти вин. Мама і служниця розбирали риби, ми малі вичікували на плавці, які висушували на печі, щоб ними стріляти.

Д-р Олександер НАДРАГА

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

введіть свій коментар!
введіть тут своє ім'я

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.