“Спинайтеся завзято через перепони”, або про “Пласт” у Чорткові

1047
“Спинайтеся завзято через перепони”, або про “Пласт” у Чорткові

Упродовж 1920-х рр. на Тернопіллі широкого поширення набула діяльність організації “Пласт”. Пластові гуртки та полки (з 1924 р. курені) існували в багатьох містах і селах. Для кращого ведення роботи й контролю над пластовими відділами Галичину було поділено на округи.

На чолі кожної округи поставлено Окружну Пластову Команду (ОПК). Всі пластові курені відносилися до трьох Уладів: Улад Українських Пластунів Новаків (УУПН), Улад Українських Пластунів Юнаків (УУПЮ), Улад Українських Старших Пластунів (УУСП). У “Пласті” віковий поділ передбачав 4 вікові категорії: новаки (6–12 років), юнаки (12–18 років), старші пластуни (18–35 років) та пластуни-сеніори (від 35 років). За неповними підрахунками голови Верховної Пластової Команди (ВПК) у Львові Северина Левицького (псевда “Сірий Лев”, “Шерш”) у 1920–1930 рр. у Галичині і на Волині налічувалося понад 30 старшопластових та понад 100 юнацьких куренів. Крім того існували підготовчі курені, які не мали затвердженої нумерації.

На Тернопіллі у 1910–1920-х рр. існували такі курені: 1) юнацькі: 21 курінь імені Івана Богуна у Чорткові (заснований 1921 р. при гімназії “Рідної Школи”), 24 курінь імені Павла Полуботка в Бережанах (заснований 1912 р. при державній польській гімназії, відновлений 1922 р.), 28 курінь імені Дмитра Байди Вишневецького в Тернополі (заснований 1922 р. при українській державній гімназії), 30 курінь імені Маркіяна Шашкевича в Бучачі (заснований 1922 р. при польській державній гімназії), 32 курінь імені Олени Пчілки в Тернополі (заснований 1922 р. при гімназії “Рідної Школи”), 34 курінь імені Марусі Богуславки в Бережанах (заснований 1923 р. при середніх польських школах) та інші; 2) старшопластові: 8 курінь старших пластунів у Бережанах, 18 курінь старших пластунок у Бережанах та інші.

Пластове сімейство Петльованих: батько Анатолій (голова “Пластової пошти. Станиця Чортків”), мати Яна (голова СПС станиці Чортків), діти – новачата Сашко, Сергійко і Настя. Фото зробив Антон Гонтар біля церкви ПЦУ Святої Покрови у Чорткові в цьогорічний великодній час. Опубліковано: https://www.facebook.com/1544642239112370/photos/a.1545588465684414/3050163471893565
Пластове сімейство Петльованих: батько Анатолій (голова “Пластової пошти. Станиця Чортків”), мати Яна (голова СПС станиці Чортків), діти – новачата Сашко, Сергійко і Настя. Фото зробив Антон Гонтар біля церкви ПЦУ Святої Покрови у Чорткові в цьогорічний великодній час. Опубліковано: https://www.facebook.com/1544642239112370/photos/a.1545588465684414/3050163471893565

Більшість куренів на Тернопіллі мали свою атрибутику: печатки, відзнаки, однострої, прапори. Вона, на жаль, сьогодні тільки починається досліджуватися українськими вченими. У статті на основі неопублікованих документів Центрального державного історичного архіву України у Львові (ЦДІА України у Львові) розглядаються сфрагістичні пам’ятки організації “Пласт” у Чорткові, а також подана коротка її історія. Виявлені печатки охарактеризовано за такими ознаками: матеріал, форма, розмір, зображення, датування. У додатку опубліковано каталог пластових сфрагістичних пам’яток Чорткова.

Перш ніж перейти до аналізу печаток “Пласту” у Чорткові, треба бодай побіжно подати історію цієї пластової організації. Ще в 1924 р., розуміючи важливість документування історії, керівництво “Пласту” створило музей та архів. ВПК у Львові зверталася до куренів та гуртків із проханням надсилати коротку історію своїх пластових відділів. Частина куренів це завдання виконало. Завдяки цьому маємо декілька десятків відповідних “історій”, “нарисів” та “хронік”, які зберігаються в ЦДІА України у Львові. У 1926 р. опікун 21 пластового куреня імені Івана Богуна професор гімназії Михайло Марковський написав на одну сторінку “Нарис життя і розвою” куреня. В нарисі він зазначав: “ХХІ Пл[астовий] Курінь зорґанізовано в 1921/[19]22 шк[ільному] році. Праця в нім йшла живійше, бо в тім і в слідуючім шк[ільному] р[оці] укр[аїнська] ґімназія числила 8 кл[асів], фреквенція була велика, поміж учениками висших кляс було богато бувших старшин У[країнської] Г[алицької] А[рмії] перенятих ідеєю Пласту і готових віддати свою силу і працю для єї здійнення. Тому в гуртках, сотнях і курінях був живий рух. З браку відповідного приміщення для ґімназії зродуковано в 1923/[19]24 шк[ільному] р[оці] висші кляси укр[аїнської] ґімназії. З того часу зменшилося число пластунів 21 П[ластового] П[олку] з браку старшої досвідченої молоді і досвідчених гурткових і сотенних інтензивність праці в гуртках змаліла так, що Пласт[овий] Курінь в шк[ільному] р[оці] 1923/[19]24 і 1924/[19]25 заледво проявляв малі ознаки життя. В 1925/[19]26 [шкільному році] відновлено і скріплено життя в частині. Однак все ще замало з причини браку іспитованих пластунів. Пласт[ова] Ком[ан]да наглядала над діловодством і працею гуртків, уряджувала полеві вправи і прогульки (2 на дальшу мету), орґанізувала бібліотеку (90 том[ів]) і відбуто 6 істор[ичних] і наук[ових] рефератів. Є надія що на будуче праця піде широким шляхом та бистрійше як передше”. 16 травня 1923 р. І пластовий іспит в 21 пластовому полку імені Івана Богуна здали 21 пластун та 7 пластунок. Серед них:

  1. Володимир Лаґуш (дата народження – 25.08.1904 р.),
  2. Ярослав Дроздовський (28.01.1903 р.),
  3. Лев Городиський (3.03.1905 р.),
  4. Леонтій Крушельницький (17.10.1905 р.),
  5. Ілярій Кардинал (30.07.1907 р.),
  6. Роман Мисевич (15.05.1908 р.),
  7. Петро Зальский (1.07.1908 р.),
  8. Омелян Тарнавський (27.05.1910 р.),
  9. Леонтій Чеховський (9.05.1910 р.),
  10. Семен Черниш (21.03.1909 р.),
  11. Григорій Гаєцький (5.02.1908 р.),
  12. Іван Шиманський (1.10.1908 р.),
  13. Євстахій Даленґа (9.06.1910 р.),
  14. Богдан Навізієвський (3.09.1909 р.),
  15. Ярослав Городиський (15.08.1906 р.),
  16. Теодорій Гаєцький (15.05.1910 р.),
  17. Осип Крушельницький (8.01.1911 р.),
  18. Григорій Ковпак (15.10.1905 р.),
  19. Роман Паладійчук (14.04.1911 р.),
  20. Євген Жураківський (16.12.1910 р.),
  21. Зеновій Федьків (27.03.1911 р.),
  22. Ярослава Мисевичівна (28.01.1907 р.),
  23. Ярема Тарнавська (17.01.1909 р.),
  24. Євгенія Антончуківна (9.08.1909 р.),
  25. Марія Бенівна (29.02.1908 р.),
  26. Софія Олеськівна (2.10.1909 р.),
  27. Софія Черкасівна (18.01.1908 р.),
  28. Дарія Кливаківна (28.03.1908 р.).

У 1926 р. члени куреня придбали 50 відзнак, з яких 40 припало на прихильників, 10 на учасників. 27 червня 1926 р. Петро Пастух, Омелян Дражньовський та Степан Олеськів склали пластову присягу.

“Пласт” у Чорткові розвивався не так стрімко, як в інших містах Тернопільського воєводства, оскільки гімназія мала всього лише шість класів. Тому відбувалася постійна плинність кадрів. Про це неодноразово писав ВПК у Львові професор Михайло Марковський. Станом на кінець листопада 1926 р. 21 пластовий курінь імені Івана Богуна у Чорткові налічував 68 членів, 11 лютого 1927 р. – 42 члени, 20 жовтня 1927 р. – 47 членів, 3 січня 1928 р. – 42 члени, 30 вересня 1929 р. – 54 члени, 1 квітня 1930 р. – 62 члени. 18–19 вересня 1929 р. чортківські пластуни провели двохденний табір в Чорному Лісі, 1 листопада 1929 р. – Свято 1 Листопада. У 1929 р. 21 пластовий курінь імені Івана Богуна дбав про пластове постачання, готував пластунів до здачі І і ІІ пластового іспиту і т. д. У 1930 р. чортківські пластуни організували два концерти (15 лютого з показовими виступами пластунів; 16 березня, присвячений Т. Шевченкові), одноденну зимову мандрівку (2 січня), мали бібліотеку, яка налічувала 222 книги; кооперативу “Відродження” тощо.

У документах ЦДІА України у Львові зафіксовано дві різні печатки 21 куреня імені Івана Богуна у Чорткові. Одна з них виявлена на десяти документах, інша – на шести.

Лист звязкового Михайла Марковського до Верховної Пластової Команди. Чортків, 4 січня 1927 р. З фондів Центрального державного історичного архіву України у Львові.
Лист звязкового Михайла Марковського до Верховної Пластової Команди. Чортків, 4 січня 1927 р. З фондів Центрального державного історичного архіву України у Львові.

Перша печатка є круглої форми діаметром 40 мм. Відтиск чорнильний, фіолетовий та чорний, із зображенням Тризуба, доброї якості. Друга печатка – овальної форми, розмірами 34х44 мм. Відтиск чорнильний, фіолетовий, із зображенням трипелюсткової лілеї з Тризубом, доброї якості. Перша печатка прикладена до документів, які датуються 10 червня 1923 р. – 24 жовтня 1927 р., друга – 4 липня 1929 р. – 24 січня 1930 р. Друга печатка куреня, швидше за все, використовувалася у діяльності до вересня 1930 р. до сумнозвісної польської політики “пацифікації”, що призвела до заборони пластової організації у Галичині.

Перша печатка міститься на таких документах:
  1. Пластова виказка Дарії Кливаківни. Документ засвідчував, що Дарія Кливаківна 10 червня 1923 р. здала перший пластовий іспит та іменована учасницею 21 полку імені Івана Богуна у Чорткові. Під печаткою підпис опікуна професора І. Калиняка.
  2. Прохання 21 полку імені Івана Богуна у Чорткові до Верховної Пластової Ради у Львові про надіслання пластунам 10 пластових виказок, 10 пластових відзнак і пластову печатку. Завірене опікуном І.Калиняком. Датоване 11 жовтня 1923 р.
  3. Доповнення до звіту з діяльності куреня за третій чвертьрік 1926 р. Завірений кошовим Петром Пастухом, секретарем Надією Кливаківною та звязковим професором Михайлом Марковським. Датоване 30 грудня 1926 р.
  4. Звіт з діяльності куреня за четвертий чвертьрік 1926 р. Завірений кошовим Петром Пастухом, секретарем Надією Кливаківною та звязковим Михайлом Марковським.
  5. Лист звязкового Михайла Марковського до Верховної Пластової Команди. Датований 4 січня 1927 р.
  6. Звіт з діяльності куреня за перший чвертьрік 1927 р. Завірений кошовим Петром Пастухом, секретарем Надією Кливаківною та звязковим Михайлом Марковським. Датований 20 жовтня 1927 р.
  7. Звіт з діяльності куреня за другий чвертьрік 1927 р. Завірений кошовим Ярославом Оробцем, секретарем Петром Дяковським та звязковим Михайлом Марковським. Датований 20 жовтня 1927 р.
  8. Звіт з діяльності куреня за третій чвертьрік 1927 р. Завірений кошовим Ярославом Оробцем, секретарем Петром Дяковським та звязковим Михайлом Марковським. Датований 20 жовтня 1927 р.
  9. Лист звязкового Михайла Марковського до Верховної Пластової Команди. Датований 24 жовтня 1927 р.
  10. Звіт з діяльності куреня за четвертий чвертьрік 1927 р. Завірений кошовим Ярославом Оробцем, секретарем Петром Дяковським та звязковим Михайлом Марковським. Датований 3 січня 1928 р.
Друга печатка міститься на таких документах:
  1. Економічний звіт з діяльності куреня. Завірений Михайлом Марковським. Датований 4 липня 1929 р.
  2. Звіт з діяльності куреня за четвертий чвертьрік 1929 р. Завірений курінним Льонгіном Сторожуком, писарем Степаном Олеськівим та звязковим Михайлом Марковським. Датований 5 жовтня 1929 р.
  3. Лист курінного Степана Олеськіва та звязкового професора української приватної гімназії Степана Фарини до Верховної Пластової Команди у Львові про можливість отримання 9 пластових виказок для пластунів та пластунок, які здали перший пластовий іспит. Датований 24 січня 1930 р.
  4. Звіт з діяльності куреня за четвертий чвертьрік 1929 р. завірений курінним Степаном Олеськівим, писарем Мирославом Ростковичем та звязковим професором української приватної гімназії Степаном Фариною. Датований 24 січня 1930 р.
  5. Звіт з діяльності куреня за перший чвертьрік 1930 р. Завірений курінним Степаном Олеськівим, писарем Мирославом Ростковичем та звязковим професором української приватної гімназії Степаном Фариною. Датований 1 квітня 1930 р.
  6. Економічний звіт з діяльності куреня за перший чвертьрік 1930 р. Завірений курінним Степаном Олеськівим, писарем Мирославом Ростковичем та звязковим Степаном Фариною. Датований 1 квітня 1930 р.
Печатка Запорозького полку імені Яна Кармелюка. 28 жовтня 1921 р. Опублікована у статті: Тинченко Я. Запорожский полк имени Яна Кармелюка // Волонтер. Журнал искателям приключений. – Киев, 2013. – Июнь–июль. – № 3. – С. 40–44.
Печатка Запорозького полку імені Яна Кармелюка. 28 жовтня 1921 р. Опублікована у статті: Тинченко Я. Запорожский полк имени Яна Кармелюка // Волонтер. Журнал искателям приключений. – Киев, 2013. – Июнь–июль. – № 3. – С. 40–44.

Леґенди обидвох печаток виконані друкованим шрифтом, написи україномовні. У леґендах застосовано скорочення: на першій печатці: “УКР.” – “УКРАЇНСЬКОГО”, на другій: “ПЛ.” – “ПЛАСТОВИЙ”, “КУР.” – “КУРІНЬ”, “ім.” – “імені”, “ІВ.” – “ІВАНА”. Леґенда і зображення на першій печатці, на думку пластового керівництва у Львові, не відповідали пластовим нормам. Тому не випадково на проханні (завірене опікуном І. Калиняком, датоване 11 жовтня 1923 р.) 21 полку імені Івана Богуна у Чорткові до Верховної Пластової Ради у Львові про надіслання пластунам 10 пластових виказок, 10 пластових відзнак і пластову печатку Олександр Тисовський (псевдо “Дрот”) написав таке: “Непластова печатка! Неприписові назва “Управа”. При нагоді звернути їм увагу. Хиба що вислано приписову печатку”. Невідомо з яких причин пластовий полк (курінь) імені Івана Богуна у Чорткові впродовж тривалого часу й надалі використовував “непластову печатку”. Можливо це була ініціатива керівництва куреня. Так чи інакше на це неодноразово звертало увагу керівництво “Пласту” у Львові. Зокрема, на звіті куреня імені Івана Богуна у Чорткові датованому 20 жовтня 1927 р. і завіреному кошовим Ярославом Оробцем, секретарем Петром Дяковським та звязковим Михайлом Марковським містився “?”.

Перша печатка на разі є єдиною сфрагістичною пам’яткою серед усіх пластових куренів та структурних підрозділів Галичини, яка містить зображення Тризуба без додаткових елементів. В організації “Пласт” того часу на печатках, як правило, використовували не сам Тризуб, а організаційну емблему – мистецьки сплетені Тризуб і трипелюсткова лілея, авторство якої належить професорові Академічної гімназії у Львові Миронову Федусевичу та графіку Робертові Лісовському. Зображення ж на пластові печатці ідентичне зображенням на печатках, виготовлених у Каліші для військових частин Армії Української Народної Республіки. Наприклад, таке ж зображення є на печатці Запорозького полку імені Яна Кармелюка. На разі питання як дане зображення з’явилося на печатці 21 пластового куреня імені Івана Богуна залишається відкритим. Можна припустити, що хтось із активних учасників Української національної революції 1917–1923 рр., опинившись у Чорткові, запропонував саме таке вирішення на пластовій печатці. Так чи інакше, дослідники української сфрагістики мають перед собою приклад того, як автори печатки 21 пластового куреня імені Івана Богуна у Чорткові, усвідомлюючи її великий психологічний і моральний вплив, спираючись на українську історію, намагалися показати тяглість українських традицій та змагання Української Нації за Волю та Державність.

КАТАЛОГ ПЕЧАТОК:

Печатка Управи Українського “Пласту” у Чорткові. 10 червня 1923 р. – 24 жовтня 1927 р. З фондів Центрального державного історичного архіву України у Львові.
Печатка Управи Українського “Пласту” у Чорткові. 10 червня 1923 р. – 24 жовтня 1927 р. З фондів Центрального державного історичного архіву України у Львові.

Матеріал: фіолетове, чорне чорнило.
Форма: кругла.
Розмір: 40 мм.
Зображення: Тризуб.
Легенда: УПРАВА УКР. “ПЛАСТУ” в Чорткові. Текст розділений двома зірочками.
Датування: 10 червня 1923 р. – 24 жовтня 1927 р.
Місце зберігання: ЦДІА України у Львові. – Ф. 389. – Оп. 1. – Спр. 32. – Арк. 94; Спр. 33. – Арк. 130 зв., 131 зв., 132 зв., 133 зв.; Спр. 741. – Арк. 3, 9, 10, 13; Спр. 961. – Арк. 432 зв.

Печатка 21 куреня імені Івана Богуна у Чорткові. 4 липня 1929 р. – 24 січня 1930 р. З фондів Центрального державного історичного архіву України у Львові.
Печатка 21 куреня імені Івана Богуна у Чорткові. 4 липня 1929 р. – 24 січня 1930 р. З фондів Центрального державного історичного архіву України у Львові.

Матеріал: фіолетове чорнило.
Форма: овальна.
Розмір: 34х44 мм.
Зображення: трипелюсткова лілея з Тризубом.
Легенда: 21. ПЛ. КУР. ім. ІВ. БОГУНА в ЧОРТКОВІ. Текст розділений двома зірочками.
Датування: 4 липня 1929 р. – 24 січня 1930 р.
Місце зберігання: ЦДІА України у Львові. – Ф. 389. – Оп. 1. – Спр. 38. – Арк. 18, 20; Спр. 40. – Арк. 50 зв., 51 зв.; Спр. 41. – Арк. 26, 28 зв.

Андрій СОВА
історик

Джерела та література:

  1. Сова А. Відбитки печаток парамілітарної організації «Пласт» у Чорткові. 1920–1930-ті роки // Цитаделя: Львівський мілітарний альманах. – Рік 2013, частина 2 (10). – С. 56–62.
  2. Тинченко Я. Запорожский полк имени Яна Кармелюка // Волонтер. Журнал искателям приключений. – Киев, 2013. – Июнь–июль. – № 3. – С.40–44.
  3. Сова А. Печатки 21 пластового куреня імені Івана Богуна в Чорткові // Пластовий шлях. Журнал пластової думки та інформації. – Львів, 2013. – Чис. 1–2 (173–174). – С. 80.
  4. Сова А. Печатки 21 пластового куреня імені Івана Богуна у Чорткові // Знак. Вісник Українського геральдичного товариства. – Львів, 2013. – Вересень. – Чис. 61. – С. 5.
  5. Сова А., Тимчак Я. Іван Боберський – основоположник української тіловиховної і спортової традиції / за наук. ред. Євгена Приступи. – Львів: ЛДУФК; Апріорі, 2017. – 232 с.
  6. Сова А. Іван Боберський: суспільно-культурна, військово-політична та освітньо-виховна діяльність: монографія; Інститут українознавства імені Івана Крип’якевича НАН України; Львівський державний університет фізичної культури імені Івана Боберського; Центр незалежних історичних студій. – Львів, 2019. – 512с.

Збираю усі можливі джерела (документи, фотографії, книги, періодику, поштівки тощо) про Пласт у Чорткові. Відгуки, коментарі та додаткову інформацію прошу надсилати на електронну адресу: andrijsova@yahoo.com; sovaandrij1980@gmail.com

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

введіть свій коментар!
введіть тут своє ім'я

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.