Смерть і “воскресіння” Хмельницького: таємнича депеша зі Львова

1939
Смерть і “воскресіння” Хмельницького: таємнича депеша зі Львова
Смерть і “воскресіння” Хмельницького: таємнича депеша зі Львова

Ніщо так не тішить і не піднімає настрій, як проблеми у сусіда, особливо якщо проблема серйозна, а сусід – водночас ще й твій опонент у запеклій війні. Цей абсолютно нехристиянський постулат цілком “гармонійно прижився” у нашому християнському світі й чудово спрацював у 1648 році, коли землі Речі Посполитої стікали кров’ю “войни домової”. “Хмельницького вбито, а між козаками справжній хаос” – мов мед для уст, були ці слова для вух прихильників Речі Посполитої і противників гетьмана. Подібні цій листівці зі Львова повідомлення, вони читали би кожного дня, озвучували би їх у храмах на рівні зі священними текстами і будували би на них промови в представницьких органах влади. Але чи можна вірити таким повідомленням?

Пам'ятник Богдану Хмельницькому у парку культури та відпочинку ім. Б. Хмельницького. Фото з www.wikiwand.com
Пам’ятник Б. Хмельницькому у парку культури та відпочинку ім. Б. Хмельницького. Фото з www.wikiwand.com

Мабуть на те герої є героями, аби помирати і воскресати, аби взагалі ніколи не помирати, аби після поранень продовжувати очолювати боротьбу і наводити жах на опонента. Ми ніколи не дізнаємось про всі рани і всі смерті й “воскресіння” героїв, але завжди будемо підозрювати, що вони – такі самі люди, як і ми з вами. Як з цих звичайних людей вони перетворюються у персонажів мандрівних легенд і народних переказів, поглянемо на прикладі цієї історії.

Пародія на портрет Хмельницького. Фото з forum.meta.ua
Пародія на портрет Хмельницького. Фото з forum.meta.ua

7 вересня 1648 року брацлавський воєвода Адам Кисіль написав подільському воєводі Станіславу Потоцькому цікавого листа. В посланні йшлося про те, що серед козаків розпочалася смута. Спочатку вона виражалась у звичайних непорозуміннях, але поступово перейшла навіть у вбивства. Ситуація настільки критична, що багато хто висловлює сумнів чи залишається серед живих навіть козацькій ватажок, Богдан Хмельницький. Переконували, що він таки дійсно вже розлучився з життям. Нібито Хмельницький втрутився у якусь суперечку між козаками і загинув. По тому Кисіль зазначив, що цю інформацію передає колезі, але вона є непевною. Найближчим часом його люди спробують роздобути більш точні дані і він одразу перешле нові, більш актуальні відомості. Кисіль похвалився, що має в козацькому таборі свою людину, яка незабаром все з’ясує. На цьому, перша частина гри закінчилась.

Брацлавський воєвода Адам Кисіль. Фото з https://uk.wikipedia.org
Брацлавський воєвода Адам Кисіль. Фото з https://uk.wikipedia.org

Одразу через кілька днів після цього, а саме 11 вересня того ж 1648 року, з’явився ще один лист, який було видано у Львові. В листі повідомлялись ті самі чутки, що Хмельницького уже вбито, а народ, який піднявся на повстання і близько слухати не хоче про жодні мирні переговори. Далі лист продовжувався інформацією, що між військами Речі Посполитої також тривають суперечки й якщо найближчим часом вони не припиняться, на користь це явно не піде.

Богдан Хмельницький на гравюрі Гондіуса. 1651 рік.
Богдан Хмельницький на гравюрі Гондіуса. 1651 рік.

Як можна бачити, автори листа, на якому стояло “Львів, 11 вересня 1648”, швидко зоорієнтувались і швидко поширили неперевірену інформацію, насправді видавши бажане за дійсне. При цьому, не залишається сумнівів, що лист авторства Кисіля та лист зі Львова між собою пов’язані. Принаймні в тому плані, що автори другого листа знали про наявність і вміст першого. Адже про це вони навіть згадують у своєму тексті, посилаючись на Кисіля і переказуючи окремі з його інформаційних повідомлень.

Тарас Шевченко. Смерть Богдана Хмельницького. Фото з www.t-shevchenko.name
Тарас Шевченко. Смерть Богдана Хмельницького. Фото з www.t-shevchenko.name

Як ми вже знаємо сьогодні, війна після вересня 1648 року продовжувалась. Хмельницький очевидно, не воскресав і не помирав також, він не мав двійників і просто продовжував розпочату справу. Історія про те, ким він був або міг стати, скільки разів помирав і воскресав і скількох ворогів вбив при цьому, зароджувалась і розвивалась паралельно реальності. Отакі сюрпризи інколи підносить нам дійсність – не кожного дня можна почути про себе, що ти вже помер. Хмельницький таку нагоду отримав.

Євген ГУЛЮК

Використані джерела:

1.Архивь Юго-Западной Россіи, издаваемый коммисіей для разбора древнихь актовь. – Кіевь, 1914. – Часть третья. – Томь IV. Акты относящіеся кь епохє Богдана Хмельницкаго. – С. 27 – 28, С. 28 – 29.

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

введіть свій коментар!
введіть тут своє ім'я

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.