Перша світова війна стала однією з чільних подій у глобальній світовій історії. Торкнулась вона і сучасної території України, зокрема і Львова. Австро-Угорська монархія Габсбургів та Російська імперія у 1914 році розгорнули повномасштабні бойові дії одна проти одної. Королівство Галичини та Володимирщини в силу свого розташування на пограниччі першим потрапило під удар російської імператорської армії і враховуючи досить примарну боєздатність австрійських військ, впродовж деякого часу, Галичина опинилась під російською окупацією. Фотографія зафіксувала для нас ті моменти, які дозволяють побачити, як живе місто у часи війни у своїй повсякденності і щоденних турботах. Отож пропонуємо вам поглянути на образи міста в часи війни більш як столітньої давнини.
![Вояки російської армії біля залізничного вокзалу](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2017/03/sv1.gif?resize=696%2C420)
Вояки російської армії біля залізничного вокзалу. Австрійська армія залишила місто 3 вересня 1914 року і Львів зайняла 42 піхотна дивізія, якою командував генерал-лейтенант Василь фон Роде, який незважаючи на очевидно німецьке походження, служив таки в російській армії. З цього часу розпочався період російської окупації міста, який тривав до 22 червня 1915 року. Деяким містам Галичини пощастило менше, так, Тернопіль залишався у складі Російської імперії аж до 1917 року.
![Вояки однієї з козацьких частин на Краківському ринку](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2017/03/sv2.gif?resize=696%2C559)
Вояки однієї з козацьких частин на Краківському ринку. Можливо фотограф вловив мить коли козацький патруль робив об’їзд ринку або ж виступає на фотографії в якості покупців. Оточуючі досить спокійно реагують на військових. Варто відзначити, що серед вояків російської армії було чимало українців, серед них зокрема і військові частини Кубанського козацького війська, які брали участь і у боях в Галичині. У свою чергу, більшість українців мобілізованих у австрійську армію (близько 300 тисяч) брали участь у боях на Італійському фронті. Певним винятком є частини УСС, які були добровольчим формуванням, тому вони мали змогу брати участь у боях на Західному Поділлі та у Карпатському регіоні.
![Віце-президент Львова Рутовський передає місто генералу фон Роде](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2017/03/sv3.gif?resize=696%2C418)
Віце-президент Львова Рутовський передає місто генералу фон Роде. Під час вступу російських частин до міста, на Личаківській рогатці відбулася символічна передача міста російському командуванню. Президент міста Нойман утік з міста, тому на себе цю функцію взяв Тадеуш Рутовський. У подальшому, він докладатиме максимальних зусиль, щоб в умовах війни місто жило у нормальних умовах.
![Перший патруль козаків на Площі Ринок](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2017/03/sv4.gif?resize=696%2C445)
Перший патруль козаків на Площі Ринок. Фото зроблено 3 вересня 1914 року, коли о 10:30 ранку, з боку вулиці Зеленої, у місто в’їхав розвідувальний патруль.
![Російські вояки на Краківському ринку. Зима 1914-1915 років](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2017/03/sv5.gif?resize=696%2C452)
Російські вояки на Краківському ринку. Зима 1914-1915 років. Фото О. Набокова.
!["дешева кухня". Фото 191-1915](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2017/03/sv6.gif?resize=696%2C453)
Так звана “дешева кухня”. Фото 191-1915. З метою допомоги малозабезпеченим громадянам міста і родинам мобілізованих солдатів, у Львові з ініціативи міської влади були створені так звані “дешеві кухні”, де за символічну плату ці люди могли харчуватись. Їхніми послугами користувалась значна кількість людей, при населенні Львова у 212 тис. осіб станом на серпень 1914 року, до кінця зими 1915 року, щоденно такі обіди отримувало до 40 тисяч осіб.
![Російський військовий цвинтар на сучасній вулиці Пасічній](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2017/03/sv7.gif?resize=696%2C441)
Для поховання загиблих під час бойових дій вояків російської армії, з ініціативи дружини губернатора Галичини, графині Бобринської на узгір’ях над парком Гловацького, на місці сучасного розташування радянського “Пагорбу Слави”. Тут було поховано більше 2 тисяч вояків. У 1915 році, після того як місто зайняли австрійські війська, ці поховання перенесли на Личаківський цвинтар.
![Пам'ятник А. Міцкевичу, 1916 рік.](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2017/03/sv8.gif?resize=696%2C980)
Пам’ятник А. Міцкевичу, 1916 рік. Достеменно невідомо, яку саме подію зафіксував фотограф, проте можливо тут зображено урочистості на честь перейменування вул. Театральної на честь уже згаданого Тадеуша Рутовського, який у перший рік війни докладав максимум зусиль щоб полегшити для львів’ян труднощі воєнного часу.
![Палата резервного шпиталю Червоного Хреста](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2017/03/sv9.gif?resize=696%2C436)
Палата резервного шпиталю Червоного Хреста. Фото Вітольда Шрайбера, 1915 рік. Шпиталь було відкрито після відходу російських військ. У місті існувало 6 шпитальних павільйонів Червоного Хреста. Тепер у приміщенні, де біло зроблено фото, розташована львівська школа №37 з поглибленим вивчення французької мови.
![Інтер'єр дерев'яної військової польової церкви. 1916 рік](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2017/03/sv10.gif?resize=696%2C475)
Інтер’єр дерев’яної військової польової церкви. 1916 рік, фрагмент експозиції австрійської військової виставки, яка була розташована на верхній терасі Стрийського парку.
Віктор ГУМЕННИЙ
Джерела:
- Котлобулатова І. Львів на фотографії. 1860-2006. – Львів: Видавництво “Центр Європи”, 2006. – 313 с.
2.Котлобулатова І. Львів на фотографії-2: 1860-2011. – Львів: Центр Європи, 2011. – 352 с.