Сім унікальних проектів світу Мікеле Ямйолковського зі Стрия

772
Сім чудес світу Мікеле Ямйолковського зі Стрия

Мікеле Ямйолковський (італ. Michele B. Jamiolkowski) – заслужений професор Туринського університету і безумовно найзнаменитіший у світі фахівець з геотехнічної інженерії. Автор більш як 250 наукових праць.

Біографія цієї неординарної людини показує, яких фантастичних висот можна досягти завдяки таланту, пристрасті та наполегливій праці.

Мікеле Ямйолковський (ім’я при народженні – Міхал Мольда, пол. Michał Molda) народився 21 липня 1932 року в місті Стрий в родині залізничника. Перші п’ять років жив у Львові. Під час війни він потрапив до нацистського концентраційного табору Аушвіц-Біркенау. Його батька, офіцера резерву Підгалянської бригади, розстріляли німці у 1943 році у Львові.

Мікеле Ямйолковський (італ. Michele B. Jamiolkowski)
Мікеле Ямйолковський (італ. Michele B. Jamiolkowski)

Міхал вижив у концтаборі і після звільнення у 1945 році спробував повернутись до Львова, але радянські прикордонники його затримали і протягом декількох тижнів протримали взимку в таборі під відкритим небом. Хоча він був іще дитиною, росіяни допитували його, оскільки батько був польським офіцером. Коли вони нарешті зрозуміли, що дванадцятирічний хлопчик не мав жодного політичного чи військового минулого, Міхала звільнили. Не знайшовши когось із сім’ї у Львові, він повернувся до Кракова і там майже чудом зустрів маму, з якою переїхав до Варшави.

У Варшаві Міхал закінчив геологічний факультет університету.

У 1959 році він виїхав за кордон, вже як Ямйолковський, оскільки мама одружилася вдруге і він взяв прізвище вітчима. В Італії Міхал відмовився від польського громадянства та отримав італійський паспорт.

Далі вивчав інженерію в Туринському політехнічному інституті, а у 1967 році став одним з наймолодших професорів. Крім того він навчався у Сполучених Штатах Америки – у знаменитому Массачусетському Інституті технології та Техаському університеті в Остіні.

 Мікеле Ямйолковський. Джерело фото: polskaswiatu.pl
Мікеле Ямйолковський. Джерело фото: polskaswiatu.pl

За довгі роки професійної праці М. Ямйолковський написав багато наукових праць, зробив багато знакових лекційних виступів і керував або брав участь у вирішенні масштабних геотехнічних завдань.

Ось сім найбільш відомих проєктів, якими він керував або брав участь у їх вирішенні.

  1. Міст через Мессінську протоку (Італія)

З 1985 р. М. Ямйолковський є геотехнічним радником проєкту з будівництва підвісного мосту через Мессінську протоку (Ponte sullo stretto di Messina) між островом Сицилія і Апеннінським півостровом (ширина 3,3 км).

Через політичні зміни і фінансові проблеми будівництво двічі зупинялось, але коли зрештою міст буде побудовано, він стане одним із самих довгих підвісних мостів у світі.

  1. Порятунок Пізанської вежі (Італія)

У 1990-2001 роках М. Ямйолковський очолював Міжнародну комісію порятунку Пізанської вежі від подальшого нахилення і падіння (La stabilizzazione della Torre di Pisa). У 1990 р. вежу навіть закрили для туристів.

Проєкт обійшовся у 20 мільйонів доларів. Однією з найскладніших умов було завдання залишити вежу похиленою, бо ж це один з символів Італії. У результаті робіт падаюча вежа повернулася до положення 1838 року. Інженери запевняють, що вежа залишиться стабільною протягом наступних 300 років. Відтоді в Італії М. Ямйолковського називають “експертом, який врятував нашу Пізанську вежу”.

  1. Хвостосховище мідних копалень Желязни Мост (Польща)

3 1992 р. по теперішній час Президент Міжнародної ради експертів з розробки хвостосховище (збірник відходів) мідних рудників Желязни Мост у Польщі. Найбільше в Європі і друге за величиною в світі хвостосховище належить польській корпорації KGHM Polska Miedź S.A., яка є шостим виробником електролітичної міді та першим виробником срібла в світі.

Вид на збірник з неба. mggpaero.com
Вид на збірник з неба. mggpaero.com

Збудоване у 1974-1977 роках, хвостосховище увесь час збільшується методом “всередину і догори”. Зараз висота дамби збірника сягає 70 метрів і планується її підвищення на наступні 15 м.

Вид на збірник з землі.  wikipedia
Вид на збірник з землі.  wikipedia

Головною метою праці Міжнародної ради експертів є моніторинґ поведінки відходів, стабільності конструкційних стінок сховища та оцінка екологічної небезпеки внаслідок зрідження відходів, повені, землетрусу тощо.

  1. Арка для Чорнобильської АЕС (Україна)

З 1998 до теперішнього часу М. Ямйолковський є членом Міжнародної консультативної групи Європейського банку реконструкції та розвитку щодо проєктування та будівництва “Укриття для Чорнобильської АЕС”. З 2004 року продовжив цю роботу, коли виявилось, що перший саркофаг, побудований над четвертим енергоблоком поступово руйнувався.

Було заплановано збудувати Новий безпечний конфайнмент (НБК), так звану «Арку». У 2016 р. НБК було насунуто на застаріле «Укриття» Об’єкт “Арка” вагою 29 000 тон став найбільшою у світі рухомою наземною конструкцією.

Крім того, М. Ямйолковський займається питанням санації землі навколо Чорнобиля.

  1. Захист Венеції від затоплення

З 2003 року М. Ямйолковський – член комісії з захисту Венеції від затоплення. Було створено Експериментальний електромеханічний модуль із 78 мобільних шлюзів, (скорочено MOSE, акронім від італ. Modulo sperimentale elettromeccanico) завдовжки 1,5 км. Разом з іншими додатковими заходами (зміцнення берегів, підняття пристаней та захист берегів) ці шлюзи дозволяють ізолювати Венеціанську лагуну від Адріатичного моря і захистити Венецію та інші міста і поселення в лагуні від таких екстремальних ситуацій, як повінь і геоморфологічна деградація.

MOSE перше протестували влітку 2020 року. В тому ж році восени Венецію було врятовано від повені. На жаль, в грудні місто залило водою, але це сталось через помилку метеорологів: коли виявилось, що рівень води перевищує прогнозований, піднімати шлюзи було запізно.

  1. Модернізація дзвіниці Святого Марка у Венеції

З 2004 року М. Ямйолковський був членом консорціуму з модернізації дзвіниці Святого Марка у Венеції. Реставрація знаменитої кампаніли тривала 7 років. Протягом п’яти з цих семи років проводилося зміцнення підстави вежі, для чого використовувалася техніка арматури з титану, яка застосовувалася і для зміцнення фасаду собору Святого Петра в Римі.

Обвалення дзвіниці у 1902 р., процес стабілізаційних робіт і сучасний стан. Друга світлина з docplayer.it
Обвалення дзвіниці у 1902 р., процес стабілізаційних робіт і сучасний стан. Друга світлина з docplayer.it

Проєкт, розроблений для модернізації дзвіниці, був заснований на аналізі причин обвалення вежі в 1902 році. У 2013 р. оновлена дзвіниця, на ремонт якої пішло 9,2 млн євро, була урочисто вручена місту.

  1. Газовий термінал у Бріндізі

З 2004 року М. Ямйолковський – радник проєкту з будівництва потужного газового терміналу у Бріндізі в Італії. Термінал Бріндізі (Rigassificatore di Brindisi) стратегічно мав бути розташований на узбережжі Середземного моря для надходження імпорту з Північної Африки та країн Перської затоки.

У 2012 р., після 11 років та витрачених 250 мільйонів євро, компанія British Gas відмовилась від реалізації проекту будівництва терміналу Бріндізі.

ВИБРАНІ НАУКОВО-ПРОФЕСІЙНІ ПРИЗНАЧЕННЯ І НАГОРОДИ:
  • Голова Міжнародного комітету з охорони Пізанської вежі у 1990-2001 роках
  • Президент Міжнародного товариства з механіки ґрунту та геотехнічного машинобудування (ISSMGE), до якого входять близько 90 країн світу, у 1994-1997 роках
  • Член-кореспондент Лагрангійського товариства науки у Турині з 1992 року
  • Член-кореспондент Польської академії наук з 1993 року по теперішній час
  • Почесний професор Академії Сініка з Гуанчжоу, Китай
    Почесний член Японського Геотехнічного Товариства.
  • Доктор наук (Honoris Causa) в цивільному будівництві Технічного університету в Бухаресті, Румунія
  • Член Міжнародної консультативної групи Європейського банку реконструкції та розвитку
  • Розробка санації ґрунту і нового укриття для Чорнобильської АЕС, Україна. З 1998 року по теперішній час
  • Доктор цивільного будівництва (Honoris Causa), Ґентський університет, Бельгія, 2004 рік
    Президент Міжнародного комітету з охорони Пізанської вежі у 1990-2003 роках
  • Член Науково-консультативного комітету Технічного університету Лісабону у 2004 – 2005 роках
  • Премія Terzaghi Award у 2001 р. від Американського товариства цивільного будівництва (ASCE)
  • Премія «Рятівник мистецтва» за 2001 рік
  • Премія Л. Фібоначчі 2003 р. від Торгової палати міста Піза
  • Нагорода від Японського геотехнічного товариства (JGS) за найкращий документ 2003 року
    Премія Ральфа Б. Пека у 2005 р. від Американського товариства цивільного будівництва (ASCE)

Автор: Zommersteinhof

Використані джерела:

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

введіть свій коментар!
введіть тут своє ім'я

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.